Рішення № 85708528, 18.11.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/838/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Ватаманюк Володимир Анатолійович до Головного управління ДПС України у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Ватаманюк Володимир Анатолійович (позивач) до Головного управління ДПС України у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 року №Ф-112348-51 Головного управління ДПС України у Чернівецькій області.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що станом на 07.03.2019 року ГУ ДПС в Чернівецькій області було винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112348-51 згідного якої ОСОБА_1 було визначено суму боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 рік у розмірі 18276,72 грн.

З даним рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним з наступних підстав.

Станом на 11.01.1999 року ОСОБА_1 був зареєстрований як підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування, проте з 2010 року підприємницькою діяльністю не займався, оскільки подав до територіального органу ДФС заяву про припинення заняття підприємницькою діяльністю. В подальшому в 2010 році позивач виїхав за межі України.

Крім того, на думку представника позивача, відповідач мав право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. Однак винесення вимоги про сплату боргу від 07.03.2019 року №Ф-112348-51 відбулось без дотримання вище вказаних вимог. Позивач не подавав звітність, Управління чи інший державний орган не проводив перевірку стосовно позивача та не надавались відповідачу бухгалтерські та інші документи.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що згідно ІС «Податковий блок» ОСОБА_1 був на обліку в Кельменецькому управлінні Хотинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області з 11.01.1999 року по 09.04.2019 року на загальній системі оподаткування.

Відповідача зазначив, що ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, і був платником єдиного соціального внеску згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, і тому мав сплачувати єдиний соціальний внесок згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464.

Таким чином, у зв`язку із наявністю податкового боргу по єдиному соціальному внеску внаслідок невиконання ОСОБА_1 свого конституційного обов`язку, контролюючим органом сформовано податкову вимогу №Ф-112348-51 від 07.03.2019 року.

Також відповідач вважає хибною позицію позивача щодо того, що контролюючий орган має право нараховувати єдиний соціальний внесок виключно на підставі акту перевірки, звітності поданої платниками єдиного внеску, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплати (доходу), на суми яких нараховано внесок, оскільки в Інструкції №449 чітко зазначено що Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. А згідно ІС «Податковий блок» в облікових картках платника єдиного внеску ОСОБА_1 станом на 31.03.2019 року рахується заборгованість у сумі 21030,90 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 22.08.2019 року.

Судове засідання призначене на 22.08.2019 року відкладено на 01.10.2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

В судовому засіданні 01.10.2019 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням відповідача здійснено заміну первісного відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби України у Чернівецькій області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

01.10.2019 року, за клопотанням сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 25.12.2006 року Хотинським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 8).

ОСОБА_1 зареєстрований Хотинською районною державною адміністрацією 11.01.1999 року в якості фізичної особи-підприємця, з 11.01.1999 року перебував на обліку у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області за №62326887. 09.04.2019 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 . На даний час ФОП ОСОБА_1 , перебуває у стані платника податків - припинено, але не знято з обліку (а.с. 25-26).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів відповідачем виставлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 року №Ф-112348-51 на суму 18276,72 грн (а.с. 9).

Недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску в розмірі 18276,72 грн підтверджується обліковою карткою платника податку згідно даних АІС «Податковий блок» (а.с. 23-24).

Згідно з довідкою Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 09.07.2019 року №1047, ОСОБА_1 , згідно запису по господарської книги №16, дійсно зареєстрований в АДРЕСА_1 , але зі слів родичів з 2010 року перебуває за межами України (а.с.10).

Згідно з довідкою Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 12.07.2019 року №К5237/ФОП/24-13-51-09 ОСОБА_1 за період 2015-2018 роки звітність до контролюючого органу подав за 2016 рік, за 2015, 2017-2018 роки звітність не подано (а.с. 11).

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 16.07.2019 року №5312/ФОП/24-13-51-06 з 11.01.1999 року по 09.04.2019 року ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування. 09.04.2019 року проведено державну реєстрацію припинення (номер проведення державної реєстрації припинення - 20370060002006841). На даний час ФОП ОСОБА_1 , перебуває у стані платника податків - припинено, але не знято з обліку. В період з 2017-2018 років за ФОП ОСОБА_1 рахується недоїмка зі сплати ЄСВ на суму 18276,72 грн (а.с. 12).

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112348-51 від 07.03.2019 року протиправною, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону 2464-VI у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 11.18 Розділу ХІ Порядку №1588, підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлого, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідно реєстраційної картки.

Згідно абзацу 5 пункту 3.1 розділ 3 Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок №1588) взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу. Такою системою в контролюючому органі є ІС «Податковий блок».

Згідно ІС «Податковий блок» ОСОБА_1 перебував на обліку в Кельменецькому управлінні Хотинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області з 11.01.1999 року по 09.04.2019 року на загальній системі оподаткування.

Згідно п.п. 298.1.1. п. 298.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Згідно даних ІС «Податковий блок» позивачем не подано заяви про перехід на спрощену систему оподаткування, що спростовує твердження позивача про те що він перебував на спрощеній системі оподаткування.

Згідно п. 3.9 розділу III Порядку №1588 - з моменту взяття на облік платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Позивач стверджує що перебуває на спрощеній системі оподаткування, у зв`язку із чим норма Закону №2464 на нього не поширюється, а тому він не мав сплачувати єдиний соціальний внесок.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Крім того, виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування мають обов`язок сплачувати єдиний внесок у розмірі, який встановлено Законом №2464-VI, незалежно від отриманого доходу.

Слід також відмітити, що Закон №2464-VI не містить застережень щодо звільнення зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб-підприємців від сплати єдиного внеску в разі нездійснення ними підприємницької діяльності та неотримання доходу, в тому числі в разі їх перебування за межами території України.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що позивач відноситься до категорії осіб, звільнених від сплати єдиного соціального внеску відповідно до закону.

Таким чином, ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, і був платником єдиного соціального внеску згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, у зв`язку з чим мав сплачувати єдиний соціальний внесок згідно п. 2 ч. 1 ст.7 Закону №2464.

Щодо доводів позивача про те, що контролюючий орган має право нараховувати єдиний соціальний внесок виключно на підставі акту перевірки, звітності поданої платниками єдиного внеску, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплати (доходу), на суми яких нараховано внесок, суд зазначає, що відповідно до Розділу VI, п. 3 абз. ІІ Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, якою є Інформаційна Система «Податковий блок».

Зважаючи на те, що згідно згідно ІС «Податковий блок» в облікових картках платника єдиного внеску ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість, відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112348-51 від 07.03.2019 року на суму 18276,72 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем доведено суду обґрунтованість винесеної ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112348-51 від 07.03.2019 року на суму 18276,72 грн та спростовано доводи позивача.

Враховуючи все зазначене вище, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112348-51 від 07.03.2019 року, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Ватаманюк Володимир Анатолійович до Головного управління ДПС України у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-112348-51 від 07.03.2019 року, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

Представник позивача - адвокат Ватаманюк Володимир Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач - Головне управління ДПС України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013).

Суддя В.О. Григораш