Ухвала суду № 85708497, 18.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 листопада 2019 року справа № 580/3396/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А3335 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до військової частини А3335 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії військової частини А3335 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 18.12.2018;

- зобов`язати військову частину А3335 нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 18.12.2018.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 3 статті 161 вказаного Кодексу до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюються як 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Оскільки, адміністративний позов ОСОБА_1 містить вимогу немайнового характеру, тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 768,4 грн.

До адміністративного позову позивачем не додано документу про сплату судового збору, дані про звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

При цьому суддя зазначає про помилковість посилання позивача на звільнення його від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України № 3674-VI, оскільки згідно вказаного пункту від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, тоді як відповідно до зазначених у позовній заяві обставин позивач до таких осіб не належить.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн за подання адміністративного позову або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя В.О. Гаврилюк