Рішення № 85708378, 18.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3294/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, період проходження строкової військової служби з 19.10.1979 по 31.10.1981 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, згідно із пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно не враховано періоду проходження строкової військової служби позивачем при здійсненні обчислення стажу, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, згідно із пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На переконання позивача, у відповідності до законодавства, період проходження строкової військової служби повинен зараховуватися до такого спеціального стажу роботи. Із врахуванням стажу військової служби, у позивача буде більше 35 років стажу, який дає право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій, а тому не погоджуючись із такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Від представника відповідача на адресу суду 06.11.2019 надійшов відзив в якому останній зазначає, що стаж роботи позивача на посадах, що дають право на одержання одноразової виплати у розмірі десяти пенсій становить 33 роки, 1 місяць, 3 дні із необхідних 35 років, а тому його недостатньо для такої виплати. Щодо неврахування періоду строкової військової служби зазначив, що період військової служби позивача з 01.11.1979 по 29.10.1981 не може бути врахований без уточнюючих документів до стажу, що дає право на призначення грошової допомоги. Із урахуванням наведеного просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 15.05.2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 19.09.2019 №Б-1056-0-02.26-04 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що спеціальний стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років становить 33 роки 1 місяць 3 дні, при необхідних 35 роках, внаслідок чого відсутні підстави для призначення грошової допомоги. Також зазначено, що до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, підлягають зарахуванню лише періоди роботи, загальною тривалістю 33 роки 1 місяць 3 дні. Період проходження строкової військової служби, в тому числі на посаді санінструктора (з 01.11.1979 по 29.10.1981), відповідачем не зараховано, оскільки в архівній довідці від 22.04.2019 №5/62245, виданій Федеральною державною казенною установою "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" не зазначена назва медичного закладу.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує таке.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до приписів пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р, №909 (надалі, також - Перелік №909)), незалежно від віку.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Аналізуючи наведені норми законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.

Суд встановив, що у позивача наявний спеціальний стаж, як працівника охорони здоров`я - 33 роки 1 місяць 3 дні. Йому зараховано до спеціального стажу період роботи в сфері охорони здоров`я: з 12.04.1979 по 18.10.1979, з 23.07.1986 по 01.08.1988, з 02.08.1988 по 04.08.1989, з 28.11.1989 по 10.06.2019.

Дійсну строкову службу відповідачем до спеціального стажу позивача не зараховано.

Відповідно до записів трудової книжки, позивач з 19.10.1979 по 31.10.1981 проходив службу в рядах Радянської Армії.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, відповідно до змісту наведеної норми, обов`язковою умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, різновидом якої є пенсія за вислугу років, є, зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на строкову військову службу.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 у справі №450/3061/16-а.

У відповідності до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 3 ст. 36 КЗпП УРСР передбачалося, що однією з підстав припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу.

Судом встановлено, що за даними трудової книжки ОСОБА_1 , його було призначено на посаду завідуючого фельдшерсько - акушерським пунктом с. Лісогірка, згідно з наказом №93 від 12.04.1979. Відтак, відповідно до наказу №290 від 15.10.1979 позивача звільнено з цієї посади у зв`язку з призовом на військову службу.

Таким чином, враховуючи, що позивач на момент призову на строкову військову службу працював на посаді завідуючого фельдшерсько - акушерським пунктом с. Лісогірка, тобто на посаді, яка відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 № 1397 «Про пенсію за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров`я та сільського господарства» давала право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров`я, і звільнений з даної посади саме у зв`язку з призовом на військову службу, на переконання суду відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні періоду проходження позивачем строкової військової служби до стажу роботи позивача на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років і такий стаж підлягає зарахуванню.

Посилання відповідача, як на підставу відмови позивачу у призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про те, що в архівній довідці від 22.04.2019 року №5/62245, виданій Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» не зазначена назва медичного закладу, суд вважає безпідставними, оскільки назва військової частини, у якій позивач проходив строкову військову службу, в тому числі на посаді санінструктора, визначена у листі № 54 від 20.09.1981 командира військової частини польова пошта 53155 до ректора Чернівецького медичного інституту про направлення позивача з військової частини польова пошта 53155, згідно протоколу №12 від 24.09.1981, на навчання до Чернівецького медичного інституту.

Враховуючи, що позивач, у відповідності до розрахунку стажу відповідача перебував на службі в Збройних Силах 2 роки, 0 місяців, 12 днів, а зарахований відповідачем стаж працівника охорони здоров`я становить 33 роки, 01 місяць, 03 дня, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатнього стажу для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, згідно із пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: (2 роки 0 місяців 12 днів + 33 роки 01 місяць 03 дня) = 35 років, 01 місяць, 15 днів.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" (Cantoni v. France" № 17862/91), у справі "Вєренцов проти України" № 20372/11).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, період проходження строкової військової служби з 19.10.1979 по 31.10.1981.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, згідно із пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук