Рішення № 85708376, 18.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2929/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 02.03.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, встановлену за постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/16499/17 у розмірі 17463,28 грн без обмеження максимальним розміром з 01.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;

- здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 02.03.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2017 у справі №686/16499/17, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018, задоволено його адміністративний позов та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області №321 від 03.05.2017, починаючи з 01.08.2017.

Проте, відповідач як при виконанні зазначеного рішення суду, так і з моменту первинного призначення пенсії (02.03.2017) обмежив розмір пенсійної виплати максимальним розміром пенсії з посиланням на норми Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2016) та Закону України від 06.12.2016 №1774-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності 01.01.2017), згідно з якими частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладена в новій редакції та визначає максимальний розмір пенсії.

Вважає дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016, тобто з 20.12.2016.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 31.10.2019 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що ОСОБА_1 з 02.03.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На підставі грошового атестату №96 від 14.03.2017 та довідки №304 від 14.03.2017 про види грошового забезпечення за період з березня 2015 року по лютий 2017 року, виданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України пенсію позивачу обчислено у розмірі 80% від суми грошового забезпечення. За результатами розрахунку розмір пенсії склав 14354,03 грн, але здійснено виплати з обмеженням максимального розміру суми у розмірі 10740,00 грн.

На виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2017 у справі №686/16499/17, залишеної без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018, позивачу проведено перерахунок пенсії за нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, з 01.08.2017. Так, за результатами перерахунку розмір пенсії склав 17463,28 грн, але здійснено виплати з обмеженням максимального розміру суми у розмірі 10740,00 грн.

Вказав, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесені зміни до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що тимчасово з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн, набрав чинності з 01.01.2017 та не визнавався неконституційним. Тому безпідставним є посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, оскільки пенсія позивачу призначена 02.03.2017.

Звернув увагу на те, що в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2017 у справі №686/16499/17 відсутні будь-які застереження або зобов`язання щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження максимально встановленим розміром.

Зазначив, що перерахунок пенсії позивачу проведено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в порядку і строки, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Вважає, що заборгованість за постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2017 у справі №686/16499/17 відсутня, а тому, немає підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залишення позову без розгляду.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 02.03.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з матеріалами пенсійної справи, пенсія позивачу з 02.03.2017 обчислена в розмірі 14354,03 грн, але відповідачем здійснено виплати з обмеженням максимального розміру суми - 10740,00 грн.

З 01.05.2017 за результатами перерахунку пенсії позивача, її розмір (з надбавками) склав 14380,03 грн, проте відповідачем здійснено виплати з обмеженням максимального розміру суми - 10740,00 грн.

З 01.01.2018 за результатами перерахунку пенсії ОСОБА_1 , її розмір (з надбавками) склав 14436,03 грн, але відповідачем здійснено виплати з обмеженням максимального розміру 13730,00 грн. При цьому, розмір виплачуваної позивачу пенсії в сумі 13730,00 грн не перевищував максимальний розмір пенсії, визначений частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме, не перевищував десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2017 у справі №686/16499/17, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено збір на загальнообов`язкове соціальне пенсійне страхування. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області №321 від 03.05.2017 року, починаючи з 01 серпня 2017 року.

На виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.08.2017, відповідно до якого її розмір склав 17463,28 грн, але відповідачем здійснено виплати з обмеженням максимального розміру, визначеного частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - 10740,00 грн.

Разом з тим, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, за результатами якого розмір пенсії склав 15267,10 грн, проте здійснено її виплату, обмежену максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 13730,00 грн.

У зв`язку з зміною величини прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" відповідач провів перерахунок пенсії позивача, яка з 01.07.2018 складала 14040,00 грн, а з 01.12.2018 - 14350,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся з заявою від 24.07.2019 щодо проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2017 у справі №686/16499/17 без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 23.08.2019 №Б-463-П-02.26-04 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку, оскільки він здійснений з врахуванням законодавчо визначеного максимального розміру пенсії.

Позивач, вважаючи порушеним його право на пенсійне забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, суд вважає, що з 20.12.2016 відсутня частина 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017-2019 років стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Цей висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 15.04.2019 у справі №127/4270/17 та від 30.10.2019 у справі №826/17744/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, доводи відповідача щодо здійснення ним обмеження пенсії позивача максимальним розміром на підставі закону, є необґрунтованими з підстав, зазначених вище та свідчать про неправильне тлумачення та застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідних законодавчих норм.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою №2206011769 з 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", за наслідками якого основний розмір його пенсії склав 15267,10 грн., однак, розмір пенсії до виплати становить 13730,00 грн.

При цьому, що згідно з матеріалами справи обмеження розміру пенсії позивача має місце саме на підставі частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Оскільки судом встановлена відсутність правових підстав для застосування максимального розміру пенсії, який би не перевищував десяти прожиткових мінімумів, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" застосовано обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

З огляду на зазначене, суд вважає, що наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, починаючи з 02.03.2017, без обмеження її максимальним розміром та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 02.03.2017, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 4 частини 2 цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, встановлену за постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/16499/17 у розмірі 17463,28 грн без обмеження максимальним розміром з 01.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум, не належить до задоволення, оскільки резолютивною частиною вказаного судового рішення не визначено розмір пенсії позивача.

Крім того, за змістом норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області має виключну компетенцію щодо перерахунку та виплати пенсії, а тому, суд не може брати на себе повноваження пенсійного органу і вираховувати суму невиплаченої пенсії ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 02.03.2017, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки кількість платежів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, так як метою судового захисту є спонукання владного суб`єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у цьому конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 починаючи з 02.03.2017, без обмеження її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 02.03.2017, без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 листопада 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.А. Божук