Рішення № 85708198, 18.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 р. № 520/9403/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи: Головне управління національної поліції в Харківській області, Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні, Посольство Російської Федерації на Україні, Посольство Великої Британії в Україні про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради Харківської області щодо неподання позовної заяви на реалізацію електронної петиції «Заборонити гей-парад у Харкові»;

- визнати обґрунтованим вказане рішення та протиправним неправовий спосіб втручання у його виконання;

- вказати у рішенні осіб та/або місце їх діяльності, які приймали рішення про ігнорування рішення Харківської міської ради щодо реалізацію електронної петиції "Заборонити гей-парад у Харкові" .

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що неприйняття Харківською міською радою рішення про звернення до суду на виконання електронної петиції щодо заборони гей-параду у Харкові та подальше його невиконання через звернення третіх осіб також безумовно порушують права позивачів як членів територіальної громади міста Харкова та громадян України на безпеку у рідному місті, на безумовне право на свободу думки, переконань та віросповідання, на свободу від будь-якої дискримінації.

Вважають також, що неприйняття Харківською міською радою Рішення стосовно заборони такого, що посягає на безпеку прифронтового міста, заходу і виконання петиції "Заборонити гей-парад у Харкові", яке так і не було виконано, що стосується також прав та обов`язків Головного управління національної поліції в Харківській області та дипломатичних представників країн-підписантів Будапештського меморандуму, які гарантували саме безпеку України автографами своїх повноважних представників.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до ст. 262 КАС України.

Відповідачем - Харківською міською радою подано відзив на позов, якому відповідач проти вимог заявленого позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що питання щодо прийняття та розгляду електронної петиції врегульовано Законом України «Про звернення громадян» та Порядком з організації роботи з електронними петиціями у Харківській міській раді, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.02.2016 № 44. Електронна петиція НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - петиція НОМЕР_1) оприлюднена 20.08.2019 на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету та зібрала 5837 підписів. За результатами розгляду петиції НОМЕР_1 надана відповідь, яка підписана міським головою та оприлюднена на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету в установлений законом термін. У відповіді на петицію НОМЕР_1 зазначено, що Харківською міською радою прийняте рішення про звернення до суду з відповідною позовною заявою про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань в порядку ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вважає, що рішення Харківської міської ради про результати розгляду петиції НОМЕР_1 відображено у відповіді на цю петицію та оприлюднено на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету, що повністю відповідає приписам Закону України «Про звернення громадян» та Порядку з організації роботи з електронними петиціями у Харківській міській раді.

Третьою особою подані письмові пояснення, в яких Головне управління Національної поліції в Харківській області, з вимогами поданого позову не погоджується. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, автор петиції НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_3 . Позивачі не є учасниками (суб`єктами) правовідносин з питань прийняття рішення щодо розгляду електронної петиції про заборону проведення гей-параду у Харкові. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано доказів, які підтверджують підписання ними зазначеної електронної петиції. Зазначає, що позивачами не надано належних обґрунтувань, яким саме чином порушено їхні інтереси, за таких обставин вважає, що дії відповідача не породжують для позивачів права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , звернулись до суду з означеним позовом та зазначають, що Харківська міська рада Харківської області прийняла Рішення щодо електронної петиції, яка набрала більше 5800 голосів на офіційному сайті Харківської міської ради. Зазначають, що за своїм змістом вимоги, викладені в Електронній петиції НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам харків`ян, а тому є належним до виконання і підлягає негайному виконанню за таких обставин. Проте, відповідачем належним чином не вживались заходи, викладені в Електронній петиції НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» стосовно запобігання заворушень чи злочинів і повинна була забезпечити сама позовна заява, саме унеможливленням демонстрації явища, не сумісного з переконаннями значної частини громадян християнської України (і гарантованої більшості харків`ян) і повинен був стати позов Харківської міської ради.

Вважає, що відповідачу необхідно було звернутись із позовом про заборону заходу про заборону гей- параду не пізніше 02.09.2019 р.

Позивачі зазначають, що обов`язок прийняти відповідних рішень стосовно забезпечення заходів безпеки у Харкові на підставі рішення за позовом Харківської міської ради та навіть без такого позову (у разі загрози проведення такого небезпечного заходу) покладається саме на ГУНП в Харківській області. Разом з тим, у вільному доступі соціальні мережі та сайти містять офіційну інформацію щодо переписки начебто представників дипломатичних представництв іноземних держав, яка свідчить про надання певних гарантій безпекового характеру саме національній поліції та патрульній поліції щодо події, яка не обмежена 15 вересня 2019 року та має назву "Прайд Харків" - тобто заходу сумнівного характеру, який не відповідає ні формою, ні змістом тому, який розглянуто і по якому прийнято рішення Харківською міською радою.

Вважають, що прийняття Харківською міською радою рішення про звернення до суду на виконання електронної петиції щодо заборони гей-параду у Харкові та подальше його невиконання через звернення третіх осіб безумовно порушують права позивачів як членів територіальної громади міста Харкова та громадян України на безпеку у рідному місті, на безумовне право на свободу думки, переконань та віросповідання, на свободу від будь-якої дискримінації, що зумовило їх звернутись з даним позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Законом України 2 липня 2015 року № 577-VIII " Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції" було внесено зміни та відповідно до ст. 5 даного Закону визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.23-1 Закону України "Про звернення громадян", в електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім`я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об`єднання, що здійснює збір підписів, обов`язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію. Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України, Верховній раді України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування, визначається відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевою радою.

Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об`єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.

Як передбачено приписами стаття 8 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до основних обов`язки посадових осіб місцевого самоврядування відноситься саме додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування, а також додержання прав та свобод людини і громадянина.

Вимогами ст. 23 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.

Згідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади: здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; та забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань.

Питання щодо прийняття та розгляду електронної петиції врегульовано Законом України «Про звернення громадян» та Порядком з організації роботи з електронними петиціями у Харківській міській раді, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.02.2016 № 44 (а.с. 64-66).

Порядок з організації роботи з електронними петиціями у Харківської міської ради визначає єдину систему обліку, реєстрації, розгляду електронної петиції з урахуванням повноважень виконавчих органів Харківської міської ради.

Електронна петиція - це особлива форма колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування.

Електронна петиція, що набрала 5000 голосів, за дорученням міського голови розглядається виконавчими органами Харківської міської ради, їх посадовими особами.

Виконавець здійснює підготовку проекту відповіді на електронну петицію про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.

Відповідь на електронну петицію підписується міським головою та оприлюднюється на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Судом встановлено, що електронна петиція НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - петиція НОМЕР_1) оприлюднена ІНФОРМАЦІЯ_3 на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету та зібрала 5837 підписів (а.с. 16-19; 40-44).

В ході розгляду справи судом встановлено, що за результатами розгляду петиції НОМЕР_1 була надана відповідь, яка підписана міським головою та оприлюднена на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету в установлений законом термін.

У відповіді на петицію НОМЕР_1 зазначено, що Харківською міською радою прийняте рішення про звернення до суду із відповідною позовною заявою про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань в порядку ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що такий зміст відповіді відповідає чинному законодавству, оскільки Харківський міський голова як посадова особа територіальної громади представляє Харківську міську раду на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно із положеннями ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Положеннями Закону України «Про звернення громадян» не визначено, у якій саме формі повинно бути прийнято рішення за результатом розгляду звернення, у цьому випадку - петиції НОМЕР_1. Цим Законом не вимагається від органів місцевого самоврядування приймати рішення у вигляді актів у розумінні ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Отже, за наслідками розгляду звернення прийнятим рішенням вважається повідомлення (відповідь1. Виготовлення окремого рішення (розпорядчого документу) не потребується.

Відповідь на звернення (петицію) - це рішення органу місцевого самоврядування у розумінні ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», отже така відповідь не є управлінським рішенням з огляду за нижченаведене.

Виходячи із змісту п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України орган місцевого самоврядування як суб`єкт владних повноважень здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства.

Приписами ч. 4 ст. 5 КАС України визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 37 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» управлінське рішення - це будь-яке завдання, визначне посадовою особою або колегіальним органом в межах повноважень та спрямоване на досягнення поставлених цілей.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні та інші акти (розпорядчі документи), до яких віднесені рішення міської ради та її виконавчого комітету, розпорядження міського голови.

Як встановлено за матеріалами справи, відповідно до п. 76 Інструкції з діловодства в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженої рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.12.2018 №940, актами організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно - господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, спрямований на їх реалізацію, регулювання суспільних відносин у сферах місцевого самоврядування, віднесених до його відання, розпорядчими документами є рішення Харківської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядження міського голови, накази (розпорядження) керівників виконавчих органів Харківської міської ради.

Згідно до приписів ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обов`язковому оприлюдненню підлягають акти органів місцевого самоврядування, посадових осіб (розпорядчі документи) та проекти цих актів.

У зв`язку з тим, що відповідь на петицію НОМЕР_1 в розумінні приписів чинного законодавства не може вважатись розпорядчим документом (управлінським рішенням), на цей документ не поширюються приписи ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення міської ради приймаються на її пленарних засіданнях.

З повідомлених відповідачем обставин судом встановлено, що на пленарних засіданнях міської ради вирішуються виключно питання, передбачені ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

При цьому, у таких випадках на пленарних засіданнях ради розглядаються електронні петиції, якщо питання, щодо якого оприлюднено петицію, віднесено до компетенції пленарних засідань відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Питання щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій не включено до переліку питань, зазначених у ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З матеріалів справи встановлено, що статтею 36 Регламенту Харківської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23.12.2015 № 20/15, визначено процедуру підготовки проектів рішень Харківської міської ради. За цією процедурою підлягають оприлюдненню на офіційному сайті Харківської міської ради проекти рішень міської ради нормативно-правового характеру та проекти рішень міської ради, що підлягають обговоренню, не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Отже, підлягають оприлюдненню проекти рішень міської ради, які пропонуються для розгляду на пленарному засіданні Харківської міської ради.

Таким чином, оскільки проект рішення щодо петиції НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради не готувався, до порядку денного не включався, тому не підлягав оприлюдненню.

Як встановлено під час розгляду справи, рішення Харківської міської ради про результати розгляду петиції НОМЕР_1 відображено у відповіді на цю петицію та оприлюднено на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету, що повністю відповідає приписам Закону України «Про звернення громадян» та Порядку з організації роботи з електронними петиціями у Харківській міській раді.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачами не надано доказів стосовно допущення порушень Харківською міською радою положень ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частин 1 та 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обов`язковості оприлюднення актів органів місцевого самоврядування, посадових осіб (розпорядчих документів) та проекти цих актів, оскільки позивач невірно тлумачить зазначені приписи закону.

Разом з цим, щодо суті питання, викладеного у петиції НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Частиною 1 ст. 280 КАС України передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Приписами ч. 9 ст. 280 КАС України визначено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

З приписів ч. 1 ст. 280 КАС України судом встановлено, що звернення до суду із позовною заявою про заборону проведення масового заходу є правом, а не обов`язком органу місцевого самоврядування.

Крім того, слід зазначити, що звернення до суду з таким позовом можливо лише в разі якщо існують належні та допустимі докази, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей.

Сам факт наявності петиції на сайті Харківської міської ради щодо заборони проведення «Заборонити гей-парад у Харкові» не свідчить, що існує небезпека заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей.

Позивачами не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що у відповідача існували передбачені чинним законодавством підстави для звернення з відповідним позовом до суду щодо заборони гей-параду у Харкові, та не надано доказів, що зазначений захід створюватиме реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії зазначено, що в даному випадку «порушено їх право як членів територіальної громади міста Харкова та громадян України на безпеку у м. Харкові, на безумовне право на свободу думки, переконань та віросповідання, на свободу від будь-якої дискримінації».

Крім того, слід зазначити, що забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку згідно чинного законодавства не відноситься до повноважень органу місцевого самоврядування, а є основними завданнями Національної поліції України відповідно до ст.ст. 1-2 Закону України «Про національну поліцію».

Суд зазначає, що в контексті приписів ст. 2 КАС України судовому захисту підлягають виключно права, свободи або законні інтереси особи, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, чого в даному випадку не вбачається.

На підставі викладеного, суд зазначає, що позивачами не конкретизовано, яким чином Харківською міською радою порушено їхні права на свободу думки, переконань та віросповідання, на свободу від будь-якої дискримінації.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивачами під час розгляду справи, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Харківська міська рада діяла на підставі, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб`єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення суб`єктом владних повноважень прав позивачів у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи: Головне управління національної поліції в Харківській області, Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні, Посольство Російської Федерації на Україні, Посольство Великої Британії в Україні про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 листопада 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.