Рішення № 85708192, 11.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2019 р. № 520/7892/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - Лисенка В . С.,

представника відповідача - Ємець О.А.,

представник 3-ї особи - Корольова В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа - Харківська міська рада про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001315012;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем винесено протиправне податкове повідомлення-рішення, яким до КП «Харківводоканал» застосовано штраф в розмірі 752 056. 90 грн. на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що ним було пропущено строки реєстрації податкових накладних не з вини позивача, а відтак притягнення КП «Харківводоканал» до відповідальності є протиправним.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на невиконання позивачем обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Третя особа в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на неправомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення, просила позов задовольнити в повному обсязі.

05.11.2019 року судове засідання було відкладене у зв`язку з необхідністю витребування доказів щодо сплати позивачем ПДВ за період з 2016 року та інформацію щодо формування від`ємного значення.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено камеральну перевірку Комунального підприємства «Харківводоканал» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2019 року, за результатами якої було складено Акт перевірки від 25.04.2019 № 296/28-10-50-12- 07/03361715.

За результатами перевірки було встановдлено факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість, складених позивачем у лютому 2019 р. на суму 5 746 432, 87 грн. який став підгрунтям для винесення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 0001315012, яким до КП «Харківводоканал» застосовано штраф v розмірі 752 056.90 грн на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України починаючи з 01 липня 2015 року унормовано обов`язок платників податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг надати покупцю зареєстровану в установлені терміни в Єдиному реєстрі податкову накладну. Проте здійснити таку реєстрацію можливо лише за наявності позитивного значення електронного рахунку такого платника податків в системі електронного адміністрування з ПДВ (далі - СЕА з ПДВ), яке розраховується за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена наступним чином:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

В ході камеральної перевірки встановлено, що КП «Харківводоканал» в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. N 2755-VI, проводить реєстрацію податкових накладних (наведено в Додатку 1 до акту), які реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації, а саме податкові накладні, складені у лютому 2019 року та зареєстровані з порушенням п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

Згідно даних:

1) Податкової декларації з податку на додану вартість» за лютий 2019р КП «Харківводоканал» по:

-рядку « 1», «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України» декларує суми за обсягами постачання (без ПДВ) 122501153 грн., ПДВ - 24500 238 грн.,

-рядку « 7» «Коригування податкових зобов`язань» декларує суми за обсягами постачання (без ПДВ) - (-)1166911 грн., ПДВ - (-) 233382 грн.

2) Єдиного реєстру податкових накладних» КП «Харківводоканал» проводить реєстрацію:

-податкових накладних, складених у лютому 2019р., за обсягами постачання (без ПДВ) 55558116,32 грн., ПДВ - 11111622,57 грн.,

- розрахунків коригування складених у лютому 2019р., за обсягами постачання (без ПДВ) -(-)1166 911,42 грн., ПДВ - (-)233382,31 грн.

В ході камеральної перевірки встановлено, що КП «Харківводоканал» до складу податкових зобов`язань декларації з ПДВ за лютий 2019р. включає ПДВ у сумі 5 746 432,87 грн. за податковими накладними (перелік яких наведено в Додатку 1 до акту), які реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації, а саме податкові накладні, складені у лютому 2019 року та зареєстровано з порушенням п. 201.10 ст. 201 ПКУ, податкові накладні на суму ПДВ 13388615,43 грн.- не зареєстровано станом на 25.04.2019 року.

КП «Харківводоканал» порушено п. 201.10 ст. 201 розділу V, Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.10 ст.187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

В свою чергу, визначення касового методу міститься в п. 14.1.266 ст. 14 ПКУ, де зазначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно п. 2001.3. Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму (УНакл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Згідно п 2001.4 ст. 2001 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

Отже, законодавець передбачив можливість для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування шляхом поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. А пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України передбачено формування податкових зобов`язань з ПДВ на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку.

Позивач в адміністративному позові посилається на неможливість поповнення рахунку внаслідок збитковості підприємства та ненадання субвенції.

Зокрема позивач зазначає, що він в силу спеціальної направленості його господарської діяльності, позбавлений можливості витрачання коштів за напрямками, які не входять до складу тарифу, що обумовлює відсутність поповнення ним електронного рахунку в СЕА з ПДВ.

Надання КП «Харківводоканал» спеціальних послуг споживачам з водопостачання та водовідведення та здійснення контролю за роботою водопровідних та каналізаційних мереж та споруд, незалежно від відомчої належності (п. 3.1. р. 3. п.п. 4.2.1,4.2.2 п. 4.2 р.4 Статуту Підприємства) свідчить про те. що врегулювання його господарської діяльності підпадає під дію Законів України від 09.11.2017 № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» та від 10.01.2002 № 2918 «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», які в свою чергу визначають, що регулювання житлово-комунальних послуг здійснюється Державою та полягає в забезпеченні функціонування підприємств, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування, досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг. Вказана мста досягається шляхом регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги (ст. З Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

У періоді, що перевірявся, структуру та розмір тарифу було затверджено постановами НКРЕКП від 20.09.2018 № 1074 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» та від 20.09.2018 № 1075 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року №2868».

Позивач посилається на необґрунтованість затверджених НКРЕКП тарифів, проте жодних доказів щодо оскарження відповідних постанов та копій відповідних судових рішень, що набрали законної сили про визнання таких тарифів необґрунтованими суду не надав.

Крім того, до складу тарифу, що оплачується споживачами входять також відповідні суми ПДВ, відтак посилання позивача на те, що відповідач фактично провокує Позивача до порушення п. 13 р. 2 Постанови НКРЕКП від 22.03.2017 № 307 «По затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення» (далі - Постанова № 307). які вимагають від підприємств, що здійснюють господарську діяльність з надання послуг на централізоване водопостачання та водовідведення дотримуватися структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або водовідведення, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», не є обґрунтованими

Позивач також зазначає, що Підприємство певний проміжок часу має від`ємний результат господарської діяльності, зокрема, за лютий 2019 збитки КП «Харківводоканал» склали 3 507 тис. грн., внаслідок чого не має фактичної можливості перерахування коштів на електронний рахунок в СЕА з ПДВ, проте доказів фактичної відсутності коштів на рахунках суду не надає.

Звіт про фінансові результати за січень - лютий 2019 та Балансу (звіту про фінансовий результат) станом на 28 лютого 2019 не є належними доказами на підтвердження відсутності коштів на рахунках платника податку станом на дату реєстрації податкової накладної.

Позивачем також не надано доказів на підтвердження відсутності поточних надходжень на банківські рахунки позивача.

Посилання в обґрунтування відсутності коштів на рахунку на той факт що діючі та попередні тарифи були збитковими для підприємства не береться судом до уваги, оскільки позивач не скористався правом їх оскарження до суду, якщо вважав, що такі тарифи є необґрунтованими та збитковими та порушують права позивача, факт збитковості тарифів, що діяли у спірний період, та періоди, що передували спірному в судовому порядку не встановлювався, тарифи збитковими не визнавалися.

Посилання позивача на той факт, що структура тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення не передбачає таких витрат, як поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ не береться судом до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи значення від`ємного показника електронного рахунку в СЕА з ПДВ КП «Харківводоканал» виникло в зв`язку з тим, що платником систематично протягом перевіряємого періоду і в подальшому на теперішній час не сплачується сума поточних задекларованих податкових зобов`язань в деклараціях з податку на додану вартість.

При цьому сума ПДВ включена в кінцеву суму тарифу, що підлягає сплаті споживачами послуг КП "Харківводоканал". Тарифи затверджуються НКРЄ без ПДВ, а КП «Харківводоканал» проводить реалізацію послуг з ПДВ, при цьому ПДВ у розмірі 20% нараховується на всю суму тарифу, і відповідно до приписів п. 187.10 ст. 187 ПКУ формує свої зобов`язання з ПДВ.

З огляду на це, позивач не може стверджувати про відсутність надходжень сум з цільовим призначенням на сплату ПДВ та повну відсутність можливості поповнення електронного рахунку внаслідок відсутності цільових коштів.

Крім того, з урахуванням того, що сплата за тарифами споживачами відбувається із включенням відповідних сум ПДВ, позивач не може посилатися на відсутність коштів на погашення відповідних податкових зобов`язань, а посилання позивача, що погашення таких зобов`язань не відбулося виключно внаслідок неперерахування субвенцій не є обґрунтованими.

Законодавець передбачив можливість для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування шляхом поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. А пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України передбачено формування податкових зобов`язань з ПДВ на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку.

Тобто, отримуючи кошти на банківський рахунок КП «Харківводоканал» мало можливість здійснити поповнення рахунку в СЕА ПДВ для виконання обов`язку, передбаченого п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Також слід зазначити, що економічна необґрунтованість тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення і несвоєчасна та не в повному обсязі компенсація з Державного бюджету різниці в тарифах, невідображення отриманих підприємством суми субвенцій на електронному рахунку КП «Харківводоканал» в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість не дає права підприємству не поповнювати електронний рахунок з ПДВ та не реєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Крім того, стосовно субвенцій судом встановлено наступне.

Статтею 31 Закону України від 21.12.2016 № 1801 «Про державний бюджет України на 2017 рік» Позивачу, як підприємству, що надає послуги з постачання житлово-комунальних послуг, було виділено субвенцію з державного бюджету у розмірі 123 015 395,73 грн на погашення різниці між фактичною вартістю послуг з водопостачання та водовідведення та тарифами, що затверджувалися органами державної влади.

Із вказаної суми КП «Харківводокаиал» отримало лише 48 247 167.36 грн. Кошти, що залишилися, у розмірі 74 768 244.37 грн, на рахунок підприємства так і не надійшли, що, на думку позивача, призвело до відсутності поповнення електронного рахунку позивача в СЕА з ПДВ, та вплинуло на його господарську діяльність у вигляді збитків.

Відсутність перерахування субвенції у розмірі 74 768 244,37 грн. призвело до поступового накопичення від`ємного результату електронного рахунку.

Проте,вказану субвенцію було виділено та мало бути перераховано за 2017 рік.

В судовому засіданні позивач на запитання суду повідомив, що за отриманням відповідних субвенцій на 2018 та 2019 роки позивач не звертався.

Відтак, не зважаючи на той факт, що,як зазначає позивач, у період 2018-2019 років підприємство було збитковим внаслідок надання послуг за необґрунтованими збитковими тарифами, позивач за отриманням субвенції на покриття різниці внаслідок збитковості таких тарифів до відповідних органів не звертався.

Позивач в обґрунтування відсутності вини позивача щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних внаслідок об`єктивної, на думку позивача, неможливості такої реєстрації, посилається на постанову Верховного Суду у справі 820/1410/18.

Суд зазначає, що вказаним судовим рішенням встановлено, що Кабінетом Міністрів України, на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України, прийнято постанову від 18.05.2017 № 332, якою затверджено Порядок та умови надання у 2017 році вказаної субвенції (далі - Порядок № 332), в якому визначено детальний механізм виділення коштів субвенції та проведення взаєморозрахунків.

КП «Харківводоканал» укладено договори про організацію взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 на загальну суму 123 015 395,73 грн для погашення заборгованості КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість: від 27.06.2017 № 3-21/з та № 4-21/з, від 13.11.2017 № 36-21/з, № 39- 21/з та № 41-21/з, від 17.11.2017 № 38-21/з, від 19.12.2017 № 51-21/з.

Сторонами зазначених договорів, окрім КП «Харківводоканал», є Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - ГУ ДКСУ в Харківській області), Департамент фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації.

У відповідності до пункту 3 договорів Казначейство перераховує кошти Головному управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області на підставі рішення Мінфіну.

Пунктами 4, 5, 6, 7 договорів визначено механізм послідовної передачі суми коштів, перерахованої Головному управлінню ДКСУ в Харківській області Державним казначейством України, від ГУ ДКСУ в Харківській області до КП «Харківводоканал».

Згідно з пунктом 8 договорів КП «Харківводоканал» перераховує до загального фонду Державного бюджету кошти на погашення податкового боргу, у тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу в сумі, визначеній кожним договором.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України, зазначені обставини не підлягають доказуванню, оскільки були встановлені стосовно позивача постановою суду, що набрала законної сили.

Відтак, як вбачається з Постанови Верховного Суду у справі 820/1410/18, позивачем укладено договори про організацію взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 на загальну суму 123 015 395,73 грн для погашення заборгованості КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість.

Відтак, вказаними договорами визначено цільову спрямованість коштів, що надаються у вигляді субвенції позивачу, а саме визначено, що такі кошти надаються дляпогашення податкового боргу, у тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу в сумі, визначеній кожним договором.

Вказаними договорами не передбачено можливість спрямування вказаних коштів на для реєстрації податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи розмір суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунку коригування, станом на граничні терміни реєстрації податкових накладних, зазначених у переліку податкових накладних, по яких прострочену терміни реєстрації їх у ЄРПН, складала:

станом на 13.02.2019 року: -98302401,91 грн., станом на 04.03.2019 року: -88098989,78 грн., станом на 15.03.2019 року: -84998698,24 грн.

Вказані суми зазначені без урахування субвенції, на яку має право позивач за 2017 рік.

Суд зазначає, що навіть за умови надходження відповідних сум субвенції та зарахування таких сум в повному обсязі на електронний рахунок в СЕА позивач станом на граничний термін реєстрації податкових накладних мав би від`ємне значення на електронному рахунку в СЕА, що в будь-якому разі вимагає перерахування на такий рахунок коштів з поточного для реєстрації податкових накладних.

Як вже було зазначено, позивач за отриманням відповідних субвенцій на 2018 та 2019 роки не звертався.

Щодо того, що судовими рішенням у справі №820/4746/18 було враховано обставини відсутності субвенційного фінансування, протиправної бездіяльності органів державної влади та недоліків технічного функціонування СЕА ПДВ КП «Харківвдоканал» й на цих підставах було скасовано висновки контролюючого органу щодо застосування до платника штрафних санкцій, які передбачені ст. 120-1 ПК України, суд зазначає, що предметом спору у справі було скасування податкових повідомлень-рішень за нереєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідальність за яку передбачена п.120.1-2 ст.120-1 ПКУ. Натомість, предметом розгляду даної справи є несвоєчасна реєстрація ПН/РК в ЄРПН, відповідальність за яку передбачена п.120.1-1 ст.120-1 ПКУ.

Також судом у вказаній справі не розглядалось питання щодо формування КП «Харківвдоканал» податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом, не досліджувалося питання співставленості суми податкового боргу КП «Харківдовканал» та сум неповернутих підприємству фіскальним органом та Міністерством фінансів України. Вказане є суттєвим в розрізі питання поповнення рахунку СЕА ПДВ власними коштами підприємства для збільшення реєстраційного ліміту, оскільки, є пряма залежність від несплати податкових зобов`язань з ПДВ та позитивного реєстраційного ліміту платника в СЕА ПДВ.

Інші рішення, на які посилається позивач, винесені за інші періоди та з урахуванням обставин, що не мають місце у випадку, що розглядається, або не набрали законної сили, а відтак до уваги судом не приймаються.

Суд також не приймає посилання позивача на експертний висновок, оскільки зазначений висновок не стосується спірних періодів та не може підтверджувати наявність збитків в період реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що отриманням відповідних субвенцій не є єдиним джерелом поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ з огляду, зокрема, на касовий метод розрахунку та безпосереднє перерахування ПДВ на рахунки позивача отримувачами послуг. Проте, не зважаючи на зазначене, позивачем відповідні суми на електронний рахунок в СЕА з ПДВ перераховані не були.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, законом встановлений імперативний обов`язок платника податку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законом терміни.

На час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, норми Податкового кодексу України, як і жоден нормативно-правовий акт, не містили положень, які б звільняли платника податку від обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних чи від відповідальності за не вчинення таких дій.

Наявність від`ємного значення на електронному рахунку не є підставою для звільнення або відтермінування визначеного п. 201.10 ст.201 ПК України обов`язку щодо реєстрації податкової накладної.

Відсутність необхідних сум на вказаному рахунку є підставою для відмови в реєстрації, а не для звільнення платника податку від обов`язку реєстрації податкових накладних у строки, встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, КП "Харківводоканал не було вжито спроб зареєструвати спірні податкові накладні у термін, встановлений законом.

Проте, обов`язок подати на реєстрацію податкову накладну покладений на платника не залежно від значення електронного рахунку в СЕА з ПДВ.

Питання наявності або відсутності вини в формування від`ємного значення в СЕА може бути покладено в основу доказування виключно за умов здійснення платником всіх залежних від нього дій, спрямованих на реєстрацію у встановлені Законом строки податкових накладних.

Проте, позивач не виконав обов`язок з подання податкових накладних на реєстрацію, у строки встановлені ПК України посилаючись на те, що податковим органом все одно буде відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних з посиланням на від`ємне значення електронного рахунку в СЕА з ПДВ.

Крім того, позивачем не доведено відсутність коштів на поточних рахунках станом на граничні дати реєстрації податкових накладних та неможливість перерахування відповідних сум з поточних рахунків на електронний рахунок в системі електронного адміністрування з ПДВ.

Відтак, позивач свідомо не виконав обов`язок із своєчасної реєстрації податкових накладних у строки, встановлені Законом.

Несвоєчасне виділення з бюджету коштів на організацію взаєморозрахунків для погашення податку на додану вартість в рахунок надходження різниці в тарифах не звільняє платника податків від обов`язку зареєструвати в установленому порядку податкову накладну, видану своєму контрагенту, та не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності в разі порушення податкового законодавства.

В той же час, ПК України встановлює обов`язок контролюючого органу щодо застосування штрафних санкцій чітко передбачених вищезазначеною статтею Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відтак, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 року №0001315012 на суму 752056,90 грн. відповідно до норм чинного законодавства України, а отже таке рішення контролюючого органу є правомірним та скасуванню не підлягає.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа - Харківська міська рада про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 18.11.2019 року.

Суддя Кухар М.Д.