Рішення № 85708111, 14.11.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1987/19

14 листопада 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Васильчук І . Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00626 від 12.06.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 для здійснення митною оформлення легкового автомобіля, бувшого у використанні, марки Volkswagen, модель Touran, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA403030/2019/010589 від 06.06.2019 року. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року та картку відмови №UA403030/2019/00626 від 12.06.2019 року у митному оформлені (випуску) товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, 20.09.2019 року Тернопільською митницею ДФС подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.40-45), просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Також на вимогу митного органу не подано додаткових документів, згідно із ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості. Разом з тим, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, у сумі 9150,00 євро, що є значно вищою за заявлену позивачем.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року та картка відмови №UA403030/2019/00626 від 12.06.2019 року у митному оформлені (випуску) товарів прийняті у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові (а.с.4-6). Вказав, що твердження про те, що відсутність посилання на рахунок-фактура в платіжному документі про SWIFT переказ не дає можливості ідентифікувати такий документ з поставкою, не відповідає дійсності оскільки, як і в рахунку-фактура від 28.05.2019 року, так і в платіжному дорученні про SWIFT переказ від 22.05.2019 року, міститься інформація про марку, модель і рік випуску автомобіля з зазначенням VIN номеру: НОМЕР_2 , що є індивідуальним для кожного транспортного засобу та дає можливість встановити з абсолютною точністю факт оплати саме за вказаний вище автомобіль. Зазначення в експортній декларації країни відправлення особи отримувача іншої ніж покупець, яка не має відношення до операції купівлі-продажу, зумовлене перетином такою на автомобілі кордон Норвегії з Швецією (Євросоюзом). Правомірність ввезення транспортного засобу в такий спосіб підтверджується, зокрема посвідченням про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 13.06.2019 року, видане відповідачем позивачу. Надані декларантом документи дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару без застосування коригування митної вартості, а цінова інформація з мережі інтернет взята до уваги без реального показника одометра та наявності пошкоджень автомобіля. Водночас, відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які слугували такому коригуванню.

Складення і підписання рахунку-фактура від 28.05.2019 року ним здійснено особисто після приїзду в м. Осло, Норвегія після передоплати за автомобіль 22.05.2019 року в сумі 4000 євро.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві (а.с.40-45), просив у задоволенні позову відмовити. Звернув увагу, що до закінчення митного оформлення декларантом документи (чи відомості), що підтверджують митну вартість товарів у повному обсязі надані не були, а відтак відповідачем обґрунтовано та законно здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та оформлена картка відмови у митному оформлені. При цьому, уповноваженою особою позивача 13.06.2019 року подано митну декларацією № UA403030/2019/011021, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов`язання шляхом сплати до Державного бюджету обов`язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 28.05.2019 року придбано в нерезидента - "VD Auto AS" легковий автомобіль марки Volkswagen, модель Touran, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 4000,00 євро, в порядку переоплати згідно платіжного доручення про SWIFT переказ від 22.05.2019 року (а.с.19-20), про що свідчить рахунок-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року (а.с.11-12).

Поставка транспортного засобу проведена відповідно до митної декларації країни відправлення №NЕХ 20540649 від 24.05.2019 року (а.с.29).

Агентом з митного оформлення 06.06.2019 року було подано до митного оформлення митну декларацію UA403030/2019/010589. У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар - автомобіль легковий, марки Volkswagen, модель Touran, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за основним методом - ціною договору у розмірі 4000,00 євро (а.с.46).

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року (а.с.11-12), декларацію про походження товару №201814708708 від 01.08.2018 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/37166 від 31.05.2019 року (а.с.16), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 01.08.2018 року (а.с.13-15), повідомлення банківської установи про надходження коштів від 22.05.2019 року (а.с.17-18), договір про надання послуг митного брокера від 29.05.2019 року (а.с.21), паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_5 від 25.01.2000 року (а.с.22), довідку про присвоєння ідентифікаційного коду (а.с.23), заяву на видачу посвідчення від 13.06.2019 року (а.с.24), платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № ПН172395 від 29.05.2019 (а.с.24), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження транспортного засобу № UA.008.72513-19 від 04.06.2019 року (а.с.31), паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № НОМЕР_6 від 14.11.2017 року (а.с.31).

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 9150,00" (а.с.47).

Посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит №591 від 06.06.2019 року щодо правильності визначення митної вартості товарів (а.с.48).

Також, Тернопільською митницею ДФС 06.06.2019 року розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності): копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.49).

На вимогу митного органу уповноваженою особою позивача додатково надано (а.с.50): банківський платіжний документ про SWIFT переказ від 22.05.2019 року (а.с.17-20) та митну декларацію країни відправлення №NЕХ 20540649 від 24.05.2019 року (а.с.29), а також листом повідомлено, що всі документи подані для митного оформлення, інших документів протягом 10 днів надано не буде (а.с.26).

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації UA403030/2019/010589 від 06.06.2019 року та доданих до неї документів, в тому числі рахунку-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів згідно ст.64 МК України у розмірі 9150,00 євро (а.с.7).

Зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема: у платіжному документі від 22.05.2019 року відсутнє посилання на рахунок-фактура, копі митної декларації країни відправлення не може бути прийнята до уваги, оскільки у графі отримувача зазначена особа, яка до операції купівлі-продажу відношення не має. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України , а саме: платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 на рівні 9150,00 євро.

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00626 від 12.06.2019 року, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів (а.с.8).

Не погоджуючись із такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, поданий 06.06.2019 року декларантом позивача до митного оформлення документ - рахунок-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року за назвою і змістом відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України.

При цьому, суд зауважує, що виходячи із доводів позивача, у спірних відносинах не мало місце укладення зовнішньоекономічного контракту (договору) з придбання товару. Таким чином, подання документів, передбачених п.2 ч.2 ст.53 МК України об`єктивно є неможливим.

Перелік документів, визначений в п.6-8 ч.2 ст.53 МК України (транспортні (перевізні) документи, ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин взагалі.

Також відсутні підстави, наведені у ч.5, 6 ст.52 МК України, подання позивачем декларації митної вартості згідно п.1 ч.2 ст.53 МК України.

З приводу документів, визначених п.4-5 ч.2 ст.53 МК України, декларантом позивача надано банківський платіжний документ про SWIFT переказ від 22.05.2019 року та повідомлення банківської установи про надходження коштів від 22.05.2019 року, що підтверджують вартість товару та містять необхідні реквізити для ідентифікації такого.

Серед іншого, на виконання вимог п.7 ч.3 ст.53 МК України декларантом позивача до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №NЕХ 20540649 від 24.05.2019 року.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Приписами ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Серед іншого, відповідно до ч.2 ст.246 МК України, з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672 (далі - Порядок №631).

Згідно з п.4.5.4 Порядку №631, при здійсненні митного оформлення МД, зокрема, виконуються такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до п.4.9.1 Порядку №631, під час завершення митного оформлення посадовими особами проводиться перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі за допомогою АСАУР.

У разі коли під час виконання відповідно до пункту 5.4 цього розділу за попередньою МД митних формальностей, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку, у тому числі за результатами спрацювання АСАУР, встановлено необхідність надання додаткових документів та/або відомостей про товари, проведення митного огляду товарів, взяття їх проб (зразків), посадова особа ПМО органу доходів і зборів у строк, визначений частиною п`ятою статті 259 Кодексу, за допомогою АСМО надсилає зазначену інформацію Декларанту на відповідну електронну адресу (п.5.6 Порядку №631).

З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій розроблено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 року № 684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за № 1021/27466 (далі - Порядок №684).

Відповідно до абз.2 та 6 п.3 розд.І Порядку №684: автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів; модуль АСАУР - одна з підсистем АСАУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСАУР під час митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Згідно з розд.VІІІ Порядку №684, з метою прискорення митних формальностей у пунктах пропуску через державний кордон України при здійсненні аналізу та оцінки ризиків перевага надається такому підходу: у пунктах пропуску через митний кордон України переважно здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності нефіскальних ризиків, а також ризиків недоставки товарів до митниці призначення або їх підміни; у митницях призначення при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності фіскальних та нефіскальних ризиків.

Відповідно до п.1 розд.IX Порядку №684, з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митниці (митного поста) ДФС, визначена для здійснення митних формальностей, фіксує за допомогою АСМО або іншого ПІК ДФС у Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР усі митні формальності, виконані під час здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів (окрім митних формальностей, які автоматично фіксуються у графі E/J митної декларації), а також внесення інформації про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 12, 13 розділу VIІ цього Порядку (далі - зворотна інформація про застосування СУР).

Щодо роботи посадових осіб відповідача розроблено методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та затверджені наказом ДФС 11.09.2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п.8 розд.2 Методичних рекомендацій, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, за змістом розд.5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації UA403030/2019/010589 від 06.06.2019 року, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Вартість придбаного в Норвегії легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Touran, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 4000,00 євро підтверджується рахунком-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року, платіжним дорученням про SWIFT переказ від 22.05.2019 року та повідомленням банківської установи про надходження коштів від 22.05.2019 року.

Твердження ж відповідача про неможливість ідентифікувати платіжний документ з поставкою товару, у зв`язку з відсутністю посилання на рахунок-фактура є безпідставним, оскільки і в платіжному доручені про SWIFT переказ від 22.05.2019 року, і в рахунку-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року міститься інформація про марку, модель і рік випуску автомобіля з зазначенням VIN номеру: НОМЕР_1 , що є індивідуальним для кожного транспортного засобу та дає можливість встановити з абсолютною точністю факт оплати саме за вказаний вище автомобіль.

Також не обґрунтованим є посилання митного органу, як на підставу виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості транспортного засобу на те, що у графі отримувача митної декларації країни відправлення зазначена особа, яка до операції купівлі-продажу відношення не має. Водночас, поставка транспортного засобу проведена відповідно до митної декларації країни відправлення №NЕХ 20540649 від 24.05.2019 року, щодо законності ввезення якого як слідує з посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 13.06.2019 року заперечень у Тернопільської митниці ДФС не має (а.с.25).

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Разом з цим, необхідне наголосити, що за основу для обрахунку митної вартості товару відповідачем взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: кузова НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 9150,00" .

Суд відзначає, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Водночас, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата), ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару.

Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливість застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною, яка вказана в рахунку-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Також, суд критично ставиться з приводу того, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" №358749/30245096 від 29.05.2019 року у розмірі 9150,00 євро (а.с.69-73).

У спірних відносинах інформація із програмного продукту Schwacke Net є висновком про якісні та вартісні характеристики товару.

Суд вважає представлений обрахунок митної вартості транспортного засобу, відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" - необґрунтованим та таким, який здійснений без урахування факторів, які великою мірою впливають на вартість спірного автомобіля враховуючи наступне.

Важливим є та обставина, що відповідач залишив поза увагою такі факти, які впливають на вартість товару: як пошкодження автомобіля, зафіксовані фотоматеріалами (а.с.32-34) та безпосередньо зазначені в рахунку-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року, значний фактичний пробіг, вказавши у розрахунку вартості нормативний - 163110 км, тоді як пробіг автомобіля зафіксований в рахунку-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року - 344000 км.

Також, в оскарженому рішенні взято митну вартість товару з інтернет-каталогу "Schwackenet", що не виповідає комплектації та технічним характеристикам автомобіля представленого для митного оформлення, зокрема, у автомобілі позивача відсутні: автоматичне перемикання фар, система контролю швидкості з розпізнаванням втоми, парк-пілот, та інші функції, які відміченні повивачем (а.с. 69-71) та могли бути встановленні відповідачем і їх відсутність не спростовано у даній справі.

Також важливим є те, що відповідачем при визначені митної вартості товару за резервним методом безпідставно взято із довідкових цін вживаних автомобілів Schwacke "ціна продажу" у розмірі 9150,00 євро, яка зазвичай є вищою і не відповідає реальним цінам за якими продаються транспортні засоби, коли у розділі "торгова пропозиція", за якою фактично здійснюється продаж автомобілів, зазначено - 7200,00 євро.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Суд вважає, що навіть при наявності підстав для визначення митної вартості автомобіля за резервним методом, спосіб обрахунок митної вартості транспортного засобу за каталогами - теж є діями суб`єкта владних повноважень, які мають суттєве значення для судової оцінки оскаржуваного рішення вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України .

Що стосується подання 13.06.2019 року митної декларації №UA403030/2019/011021 (а.с.10), за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов`язання шляхом сплати до Державного бюджету обов`язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, то суд вважає за необхідне відзначити, що у спірних правовідносин оскаржуване рішення про коригування митної вартості як станом на 13.06.2019 року, так і на час звернення до суду було чинним.

Водночас, у новій декларації у лівому підрозділі проставлено 1 (первинний метод), а у правому підрозділі графи 43 декларації - 6 (скоригований метод). Також у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової декларації додатково зазначено первинну митну декларацію №UA403030/2019/010589 від 06.06.2019 року, а також оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00626 від 12.06.2019 року.

Крім того, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про самостійне визначення декларантом у новій декларації митної вартості в сумі 9150,00 євро, так як позивач у графі 42 визначив ціну товару 4000,00 євро, яка повністю відповідає митній вартості, визначеній у тій же графі первинної декларації.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтованість визначення позивачем митної вартості імпортованого товару - автомобіль легковий, марки Volkswagen, модель Touran, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що підтверджується рахунком-фактура (інвойс) від 28.05.2019 року, платіжним дорученням про SWIFT переказ від 22.05.2019 року та повідомленням банківської установи про надходження коштів від 22.05.2019 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року та надана, за насідками такого, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00626 від 12.06.2019 року, є необґрунтованими, винесеними без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1536,80 грн. згідно квитанції №0.0.1450068391.1 від 29.08.2019 року (а.с.3).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільська митниця Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000913/2 від 12.06.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00626 від 12.06.2019 року Тернопільська митниця Державної фіскальної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536 (тисячу п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок згідно квитанції №0.0.1450068391.1 від 29.08.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 )

Відповідач: Тернопільська митниця ДФС (46020, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 38, код ЄДРПОУ 39420537).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.