Рішення № 85703885, 18.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2019 р. Справа № 120/2982/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на день виключення зі списків особового складу військової частини А0549 протиправно не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день звільнення з військової служби.

Не погоджуючись з протиправними діями відповідача щодо нездійснення індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з вимогами:

- визнати протиправними дії Військової частини А0549 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 29.12.2018 включно;

- зобов`язати Військову частину А0549 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017 включно.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

10.10.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за попередні періоди немає і у межах наявного фінансового ресурсу у Міністерстві оборони України можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у період з 01.01.2016 по 29.12.2018 не було, оскільки фінансування військової частини А0549 за вказаний період не здійснювалося, а тому, грошове забезпечення, яке виплачувалося позивачеві не індексувалося (індексація не виплачувалась та не нараховувалась).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Наказом командира Військової частини А0201 від 20.12.2017 №939 полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «б» (за станом здоров`я).

Наказом командира Військової частини А0201 від 27.12.2017 №249 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.

22.08.2019 позивач звернувся із запитом до відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день звільнення з військової служби.

Листом від 27.08.2019 №350/118/2138/пм Військова частина А0549 повідомила, що у своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 22.05.2018 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» та вказівками Департаменту фінансів Міністерства фінансів України. Так, згідно з вказівкою директора Департаменту фінансів від 26.03.2018 № 248/1485 та роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.04.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 04.07.2017 № 220/5140 та від 08.08.2017 № 78/0/66-17 слідує, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення не передбачає черговість нарахування сум індексації. Крім того, у межах наявного фінансового ресурсу немає можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, оскільки відсутній механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди.

Отже, фінансування військової частини А0549 за період з січня 2016 року по грудень 2017 року на вказаний вид видатків не здійснювалось, а тому грошове забезпечення, яке виплачувалось позивачу за вказаний період не індексувалось.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закону України № 2011-ХІІ) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

В силу ст. 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон України № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Отже, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

У відповідності до ст. 6 Закону України № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", згідно з п. 4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Вимогами абз. 8 п. 4 Порядку № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" встановлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відтак, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як вбачається з довідки Військової частини А0549 за №395 від 27.08.2019 про розмір індексації ОСОБА_1 , індексація грошового забезпечення позивача протягом січня 2016 року по грудень 2017 року не нараховувалась.

Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує тим, що фінансування Військової частини А0549 в період з січня 2016 року по грудень 2017 року на вказаний вид видатків не здійснювалось, а тому грошове забезпечення, яке виплачувалось у вказаний період не індексувалось.

З огляду на викладене, суд вказує наступне, положеннями ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця.

Суд звертає увагу, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017 є протиправною, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що позовна вимога в частині щодо визнання протиправним дій Військової частини А0549 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.12.2017 по 29.12.2018 задоволенню не підлягає, оскільки останній виключений зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення з 29.12.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат в розумінні ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А0549 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 29.12.2017 включно.

Зобов`язати Військову частину А0549 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017 включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Військова частина А0549 (вул. Стрілецька, 105, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 08540799)

Суддя Комар Павло Анатолійович