
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51500/19-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань - Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лазюка Данила Максимовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні № 53160862 з примусового виконання виконавчого листа у справі 6-1003/2009, -
В С Т А Н О В И В :
Державний виконавець Печерського РВ ДВС міста Київ ТГУЮ у м. Києві Лазюк Д.Л. звернувся до суду з вказаним поданням та просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом-дублікатом № 6-1003/2009 виданий 19.12.2014 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІМПУЛЬС", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" суму в розмірі 801043,94 грн.
Положенням цивільного процесуального закону, а саме частиною першою ст. 441 ЦПК України визначено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Державний виконавець у судове засідання не з`явився про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Суд, вивчивши подання, дослідивши копії матеріалів виконавчого провадження, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що на виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавче провадження 53160862 з виконання виконавчий лист-дублікат № 6-1003/2009 виданий 19.12.2014 про стягнення солідарно з стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІМПУЛЬС", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" суму в розмірі 801043,94 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
21.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити та постанови про арешт майна боржника майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Виконавець вказує, що 16.07.2019 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явилася, про причини неявки не повідомила виконавця, проте доказів, які б свідчили про направлення та отримання таких викликів суду не надано.
Також, встановлено, що ОСОБА_1 одержує доходи в ПІТ "ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ БІТСКО" (25398564) кошти по рішенню суду сплачує в розмірі до 400 грн щомісячно.
Виконавець зазначає, що на його запит - Державною прикордонною службою України від 11.07.2019 повідомлено про те що ОСОБА_1 неодноразово перетинає державний кордон, проте доказів вказаного не надано.
Також, виконавець посилається на те, що за повідомленням Державної міграційної служби України від 11.07.2019, ОСОБА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , проте будь-яких доказів, які б підтверджували вказане суду не надано.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 19 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої, частини другої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.
Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.
Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, проте за вищевказаного суду не надано доказів, які б підвереджували фактичне їх вчинення.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.
Звертаючись до суду з даним поданням, державний виконавець посилався на ті підстави, що боржником не вчиняються дії для виконання виконавчого документа, що трактується не інакше, як ухилення від погашення існуючої заборгованості та переховування майна, на яке передбачено звернення стягнення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини першої ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у пункті 18 частини третьої ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Як вбачається із змісту подання державного виконавця, станом на час звернення до суду у боржника наявна заборгованість, однак при цьому суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, не надано доказів того, що вона вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду. Зокрема, посилання державного виконавця, що боржник не з`являвся на виклики державного виконавця, є безпідставними, оскільки суду не надано доказів, а саме підтверджень щодо отримання боржником таких викликів, також суду не надано жодних доказів, які б свідчили, що боржник перетинала територію України в останні роки або доказів, що боржник має намір ухилитися від виконання виконавчого напису шляхом залишення території України, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним та неспівмірним з огляду на надані суду письмові докази. Окрім цього суд звертає увагу, що вказане подання є взагалі необґрунтованим, письмові докази, які були надані суду є не належним чином оформленні, оскільки відсутні повноцінні документи з яких можливо встановити всі обставини справи.
На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст. 1-22, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лазюка Данила Максимовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у виконавчому провадженні № 53160862 з примусового виконання виконавчого листа у справі 6-1003/2009.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2019.
Суддя Т.Г. Ільєва
Судове рішення № 85703031, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 15.10.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/51500/19-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: