Ухвала суду № 85702788, 03.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-4281/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ільєва Т.Г.

секретаря судового засідання Рябцовій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 2-4281/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (замінено стягувачем на ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 2-4281/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Так, в обґрунтування даної заяви, зазначено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2011 року було задоволено позов ПАТ «Кредитпромбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 50 414 028 гривень 71 копійок, суми сплаченого судового збору у розмірі 1 700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання вищевказаного рішення суду Печерським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-4281/11 від 17.07.2012 р.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семком Богданом Олександровичем від 12.04.2013 р. було відкрито виконавче провадження № 37558897 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» суми заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року в розмірі 50 414 028 гривень 71 копійка, суми сплаченого судового збору у розмірі 1 700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва 10 листопада 2014 року у справі № 757/24817/14-ц, що набрало законної сили 20.11.2014 року, було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) у справі №2-4281/11 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

20.10.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Артемчуком Тарасом Володимировичем було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, при примусовому виконанні.

26.09.2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Станом на 26.09.2018 року державним виконавцем перераховано на користь стягувача кошти в сумі 28 783,68 грн., виконавчий збір на користь держави в розмірі 3 198,17 грн., та витрат виконавчого провадження у розмірі 321,38 грн. Таким чином, з боржника утримано кошти в сумі 32 303,23 грн.

У липні 2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовними вимогами до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - ОСОБА_1 , що полягав у зверненні стягнення на предмет іпотеки, з метою виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року

У якості забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 , було укладено договір іпотеки земельних ділянок: площею 1,7502 га (кадастровий номер 3222480601:01:042:0024), площею 2,0002 га (кадастровий номер 3222480601:01:042:0029), площею 1,7501 га (кадастровий номер 3222480601:01:001:0014), які знаходяться за адресою: Київська АДРЕСА_1 .

При розгляді даної справи за заявами Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на підставі, укладеного договору купівлі-продажу прав вимоги було замінено сторону на правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

29.05.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено, а саме:- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27грудня 2007року в розмірі 55160133,81 грн. (п 'ятдесят п 'ять мільйонів сто шістдесят тисяч сто тридиять три грн. вісімдесят одна коп.) - звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (код ЄДРПОУ 21666051, м. Київ, б-р Дружби народів, 38) на підставі іпотечного договору № 49.12/169/1739/07 від 27грудня 2007року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіновою О.І., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3297, яке належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку площею 1,7502 га, кадастровий номер 3222480601:01:042:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 2,0002 га, кадастровий номер 3222480601:01:042:0029, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 171,173,175,177,179,181,183,185; земельну ділянку площею 1,7501 га, кадастровий номер 3222480601:01:001:0014, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 - шляхом набуття зазначеного нерухомого майна у власність Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за ціною, визначеною на підставі висновків про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 18 липня 2013 року, яі становить у загальному розмірі 55 097 238,15 грн.

02 липня 2015 року ухвалою Апеляційного суду Київської області, було відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2014 року, залишено без змін.

20 липня 2016 року за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було зареєстровано право власності на предмет іпотеки, на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2014р., справа № 369/7036/13-ц.

Таким чином, 17.07.2012 року Печерським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» (в подальшому замінено на нового стягувача ПАТ «Дельта Банк») заборгованості в розмірі 50 414 028 гривень 71 копійка, що виникла за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року, а через майже два роки після цього 29.05.2014 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року в розмірі 55 160 133 гривень 81 копійка Києво- Святошинським районним судом Київської області вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, що перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», шляхом набуття зазначеного нерухомого майна у власність Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за ціною, визначеною на підставі висновків про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 18 липня 2013 року, яка становить у загальному розмірі 55 097 238 гривень 15 копійок.

Таким чином, зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття предмета іпотеки у власність іпотекодержателя була погашена вся заборгованість за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк», що існувала на момент прийняття Рішення Печерським районним судом міста Києва від 22.12^TGIlp.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» в розмірі, визначеному в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2011 року, на виконання якого видано виконавчий лист від 17.07.2012 року, фактично погашена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору № 49.12/169/1739/07 від 27 грудня 2007 року.

Таким чином, на думку заявника, зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» з погашення заборгованості в розмірі, обумовленому виконавчим листом, припинено, з врахуванням зазначених обставин просить суд: визнати № 2-4281/11 від 17.07.2012 року, що виданий Печерським районним судом м. Києва на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2011 року за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року в розмірі 50 414 028 гривень 71 копійка, суми сплаченого судового збору у розмірі 1 700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним, про причини неявки суду не повідомлено.

Разом з цим, від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Конверського Є.А. надійшла заява про розгляд даного питання у його відсутність, вимоги підтримав

Згідно з ч. 3 ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2011 рішенням суду, позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором №49.4/169/07-Сз від 27 грудня 2007 року в розмірі 50 414 028 (п`ятдесят мільйонів чотириста чотирнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 71 коп., витрати з оплати судового збору у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.00 коп., 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У зв`язку з набранням рішення законної сили, було видано виконавчий лист 17.07.2012, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №37558897.

10.11.2014 ухвалою суду було замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

Так, з наданих матеріалів суду, вбачається, що поставною від 12.04.2012 було відкрито виконавче провадження №37558897.

20.10.2015 постановою державного виконавця було замінено сторону виконавчого провадження.

26.09.2018 постановою державного виконавця було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. .

Так, відповідно до ст. 432 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вирішуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що під іншими причинами, про які йдеться в частині другій статті 432 ЦПК України, слід розуміти не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги пятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Згідно з п. 4 ч. першої ст. 49 Закону «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 року № 606-ХІV), скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. У зв`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на підставі зазначеного.

Крім того, згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Так, суд дослідивши матеріали заяви, надійшов до висновку про те, що заявником не надано достатніх доказів, про те, що рішення суду в повній мірі виконано, так як матеріли виконавчого провадження, які витребовував суд не були надані, а ні представником Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, а ні заявником. Окрім цього, до суду не надходив ні виконавчий лист з відміткою про його виконання, ні постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності..

Таким чином, у зв`язку з ненаданням суду доказів щодо наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 432, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 2-4281/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (замінено стягувачем на ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Суддя: Т.Г. Ільєва