Постанова № 8570239, 15.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.03.10Справа №2а-9169/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Котаревої Г.М.

при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариство " Кримський ТИТАН"

до Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м.Севастополю

про визнання протиправною та скасування постанови № 15-2/04-10-21П від 23.04.2009р.

за участю:

представник позивача - Подлєсний Ігор Юрійович, довіреність № 01-02-17/9440 від 28.08.09 р.;

представник позивача - Гербутов Олександр Миколайович, довіреність № 01-02-17/15550 від 29.12.09р.;

представник відповідача - Удалов Олександр Валентинович, довіреність № 15-2/01-45-4 від 11.01.10 р. ;

представник відповідача - Мікрюкова Олена Григорівна, довіреність № 15-2/01-45-5 від 11.01.10 р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство " Кримський ТИТАН" (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м. Севастополю з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АР Крим та м.Севастополю № 15-2/04-10-21П від 23.04.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог Закону України «Про енергозбереження», Наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.02.2002 року № 19 «Про затвердження методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії», щодо застосування підвищеної плати за перевитрати електричної енергії в розмірі 432353,44 грн. в вигляді економічних санкцій за недостатнє оснащення засобами компенсації реактивної потужності по підстанції ГПП№ 2, а саме : у зв'язку із відсутністю компенсуючи пристроїв реактивної потужності по стороні 6 кВ на підстанції. Позивач зазначає, що за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивних потужностей ним сплачується надбавка, яка є складовою величиною плати за перетікання реактивної електроенергії.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.08.2009р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.09.2009 року за клопотанням позивача по справі було замінено відповідача на Територіальне управління Державної інспекції по енергозбереженню по АРК та м.Севастополю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач Територіальне управління Державної інспекції по енергозбереженню по АР Крим та м. Севастополю позов не визнав. У письмових запереченнях від 09.09.2009 року на адміністративний позов зазначив, що діяв відповідно до Закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом, а відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до преамбули Закону України “Про енергозбереження”(далі - Закон) цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян.

Суб’єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження, згідно ст. 5 Закону, є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються, зокрема, проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000р. остання є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) і йому підпорядковується.

Згідно п.4 вищевказаного Положення Державна інспекція з енергозбереження має право зокрема, застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

Порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання Державної інспекцією з енергозбереження регулюється Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04.08.2000р. (далі-Порядок №64) та зареєстрованим і Міністерстві юстиції України 25.09.2000р. за №653/4874.

Відповідно до п.12. Положення, за результатами перевірки інспектор складає акт . У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Пунктом 15 Положення рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Згідно пп.8) п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії.

Закон України “Про енергозбереження” визначає “нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів” як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі –ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:

-          прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

-          марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

-          та визначає, що “норми питомих витрат палива та енергії”- це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Метою впровадження економічного механізму енергозбереження в господарчу практику є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку ринкових відносин в економіці. Завданням економічного механізму енергозбереження є стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкого застосування енергетично ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

Порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Процедура проведення Державною інспекцією з енергозбереження та її територіальними органами перевірки ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного (нераціонального) використання на підприємствах, в установах та організаціях визначена Порядком здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженим Постановою КМУ від 22.10.2008 № 935.

Відповідно до ч. 3 зазначеного Порядку, результати перевірки оформляються актом, а у разі виявлення факту неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів видається припис.

Згідно з п. 8 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 22.10.2008 № 935, у разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України "Про енергозбереження", та за наявності підстав для їх застосування, визначених зазначеним Законом, видається постанова, яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним керівником її територіального органу.

Розділом другим Постанови КМУ від 02.09.1993 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.Згідно із Законом України "Про енергозбереження", Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 № 1039 та затвердженим планом проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях на 2009 рік, працівниками Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м. Севастополю була проведена планова комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів Закритим акціонерним товариством «Кримський Титан» за період з березень 2008 року по квітень 2009 року. За результатами перевірки було складено акт № 15-2/04-10-21 П від 23.04.2009 року (далі – акт перевірки)(а.с. 15).

          Відповідно до вказаного акту перевірки №15-2/04-10-21 П відповідачем було встановлено факт нераціонального (неефективного) використання електричної енергії, а саме:

- відхилення(заниження) коефіцієнта потужності по ГПП№2, Ф5,35кВ, становить -0,935;нормативний коефіцієнт потужності повинен становити згідно наказу № 19 від 17.01.2002 року Міністерства палива та енергетики України -0.97) і як слідство призвело до перевитрат електроенергії за рік в обсязі - 503.967 тис. кВтг рік

Разом нераціональне використання електроенергії склало 503.967 кВтг/рік на суму 432353,44 гривень

На підставі акту перевірки було винесено постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по АР Крим та м. Севастополю № 15-2/04-10-21 П від 23.04.2009року (а.с.14), відповідно до якої до позивача були застосовані економічні санкції у вигляді підвищеної плати за перевитрати електричної енергії за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення у зв'язку із недостатні оснащенням засобами компенсації реактивної потужності по ГПП № 2 (відсутність компенсуючи пристроїв реактивної потужності по стороні 6 кВ на ГПП № 2), що призвело до перевитрат електричної енергії.

Також на адресу позивача було направлено припис від 23.04.2009 року № 15-2/04-10-21 (а.с.110) про необхідність встановлення на ГПП -2 по стороні 6 кВ компенсуючи пристрої реактивної потужності, та забезпечити автоматичне регулювання компенсації реактивної потужності для проведення коефіцієнта потужності до нормативного значення COS = 0,97 до 20.10.2010. року та про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів до 23.05.2009 року.

Відповідно до п. 4 Положення № 1039, відповідач має право застосовувати до підприємств економічні санкції за умови виявлення фактів неефективного (марнотратного) використання ресурсів.

З системного аналізу зазначених нормативних документів вбачається, що постанова про застосування економічних санкцій приймається на підставі акту перевірки та повинна містити посилання на норми закону, що порушені позивачем.

Пунктами "е", "є", ст. 11 Закону України № 74/94 -ВР передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження у вигляді:

е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Статтею 17 Закону №74\94 передбачені економічні санкції за марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

В акті перевірки відсутні данні про марнотратство ПЕР.

Як вбачається з постанови № 15-2/04-10-21 П, відповідачем не визначено, відповідно до порушень якого пункту ст.11 Законом України «Про енергозбереження» була прийнята оскаржена постанова, у зв’язку з чим, відсутні данні, за які конкретні порушення відповідач застосував економічні заходи.

Як вбачається з Постанови № 15-2/04-10-21 П та пояснень представника відповідача до позивача застосовані економічні санкції у вигляді саме підвищеної плати за перевитрати ПЕР, без конкретного зазначення в постанові виду економічної санкції, що застосовується .

Як зазначає відповідач, відповідно до п. 3.8 наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2005 року № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.20002 року за № 93/6381, встановлено обмежене значення граничного коефіцієнту потужності - косинус «фі» = 0.97 (тангенса «фі» = 0.25).

Відповідно до п.8 Порядку № 64 перевіркою визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать: прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників; марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів: споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відхилення коефіцієнта потужності системи електропостачання від величини нормативного (граничного) значення tg ц = 0,25 не є тотожним марнотратному споживанню ПЕР.

Розрахунок перевитрат електричної енергії був складений за формулами передбаченими Методикою визначення нераціонального (неефективного ) використання паливно-енергетичних ресурсів» (далі – методика), затвердженої наказом НАЕР від 13.12.2006 року № 89 та впровадженої в роботу Державної інспекції з енергозбереження наказом Інспекції з енергозбереження наказом Інспекції від 22.12.2006 року № 285. Зазначена Методика не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України , що було також підтверджено листом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (а.с.158).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 28 грудня 1992 р. № 731, міністерствам та іншим органам виконавчої влади приписано не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому порядку.

Згідно п. 2.1 ."Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25.11.2002 № 102/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2002 р. За № 915/7203, на державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

З урахуванням викладеного суд погоджується з твердженням позивача про застосування відповідачем під час розрахунку санкцій нормативних документів, які не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому порядку, а тому не підлягають виконанню та застосуванню.

Поряд з цим, суд зазначає, що за відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення cos ф-1(tgф1) до cos ф- 2(tg ф-2_) відповідно до п. 3.4. методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 № 19. Згідно п. 1.1. зазначеного наказу встановлено, що застосування Методики є обов'язковою для виконання відповідним персоналом Національної енергетичної компанії "Укренерго" та її регіональних підрозділів, енергогенерувальних, енергопостачальних і електропередавальних організацій усіх форм власності, споживачів електроенергії, проектних та науково-дослідних організацій відповідного профілю.

Відповідно до договору № 06/03/353/7 від 19.01.2006 року, укладеного позивачем та ДП НЕК «Укренерго»(а.с.22) позивач щомісячно сплачує плату за перетікання реактивної енергії, у вартість якої закладена надбавка за недокомпенсацію реактивної потужності(а.с.39-52,100-106).

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про скасування Постанови про застосування економічних санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 15 березня 2010 року.

У повному обсязі постанова виготовлена 19 березня 2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,158-161, ч.1 ст.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції по енергозбереженню по АР Крим та м. Севастополю № 15-2/04-10-21 П від 23.04.2009р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Кримський Титан» (м. Сімферополь. вул. Севастопольська, 57, код ЄДРПОУ 30451004) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Котарева Г.М.