Рішення № 85701938, 08.11.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9655/19

Провадження № 2-а/727/228/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІВ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Ільчука М.В.

за участю сторін:

- представника позивача ОСОБА_1 - Міцней В.Ф.

- представників відповідача ВК ЧМР в особі інспекції державного будівельного контролю у Чернівецькій області Ігната М.І., Ґедзь В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань № 1 приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації і проживання: АДРЕСА_1 ) до суб`єкта владних повноважень, начальника інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник Олени Василівни (місце знаходження м. Чернівці ул.. Б. Хмельницького, 64А), виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 04062216, місце знаходження: м. Чернівці Центральна площа, про поновлення строку на оскарження; скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 16/137/18-01/12, винесеної 25.04.2019 року начальником інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник Оленою Василівною та про компенсацію судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів - суб`єкта владних повноважень: начальника інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник О.В., виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради про поновлення строку на оскарження; про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 16/137/18-01/12 винесеної 25.04.2019 року начальником інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник О.В. та про компенсацію судових витрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 2005 року він є забудовником належної на праві власності земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . У зв`язку з відсутністю коштів на спорудження будинку 01.12.2005 року між ним в якості замовника будівництва з однієї сторони та ОСОБА_2 як підрядником з іншої сторони на реалізацію вимог ст.875 ЦК України укладеного договір будівельного підряду, за яким ОСОБА_2 зобов`язався збудувати за власним проектом та здати в експлуатацію житловий будинок згідно проектно-кошторисної документації та передати його в користування йому - ОСОБА_1 в обумовленому порядку та спосіб, а він зобов`язався надати будівельний майданчик (земельну ділянку) та дозвіл на початок будівельних робіт, після здачі об`єкта в експлуатацію прийняти його в користування на визначений в договорі сторонами строк. Вказує, що відразу ж після завершення будівництва з 2007 року він безперервно почав використовувати об`єкт за призначенням під житло разом із членами сім`ї у складі дружини та двох (з 2017 року трьох) дітей. Суперечності між сторонами договору підряду з приводу встановлення строку виконання підрядником взятих на себе зобов`язань по здачі об`єкта в експлуатацію та вимоги від підрядника щодо звільнення об`єкту знаходяться поза межами цього спору та учасників справи і можуть розглядатися виключно в цивільно-процесуальному порядку.

Зазначає, що склад адміністративного правопорушення за експлуатацію закінчених, але не прийнятих до такої будинків може бути встановлений лише з 12.03.2011 року. Оскільки на час закінчення будівельних робіт та до початку використання об`єкту закон, на підставі якого прийнято рішення у вигляді припису на заборону використання об`єкта, не діяв, останнє виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за умови, що об`єкт за відсутності станом на 2007 рік заборон для цього використовувався замовником будівництва за цільовим призначенням під житло разом із членами сім`ї.

Крім наведеного, обґрунтовує вимоги і тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення №16/137/18-01/12, від 25.04.2019 року, винесеною начальником інспекції ДАБК ЧМР Воловідник О.В. , його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. Вважає, вказану постанову незаконною, оскільки про постанову він дізнався 06.09.2019 року, коли отримав її копію засобом електронного зв`язку за запитом від інспекції ДАБК, що об`єктивно перешкоджало йому її оскаржити протягом встановленого строку та просить поновити строк на оскарження, пропущений ним з поважних причин. 15.04.2019 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Індивідуальний житловий будинок на АДРЕСА_1» , йому було вручено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року по справі №824/441/19-а був скасований, зазначене рішення набрало законної сили. З цих самих підстав вважає незаконною і оскаржувану постанову, що відповідно до ст.78 ч.4 КАС України має преюдиційне значення, оскільки обставини встановлені щодо тих самих фактів і посадових осіб інспекції ДАБК ЧМР. Посилаючись на вимоги чинного законодавства, просить позовну заяву задовольнити.

Рух справи

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.09.2019 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, зазначений адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.09.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Згідно ст.262 ч.5 КАС України розгляд справи в порядку спрощеного провадження проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем - начальником інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник О.В. у встановлений судом строк подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що працівники інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради діяли відповідно до чинного законодавства, за результатами розгляду справи начальником Інспекції винесено постанову №16/137/18-01/12 по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2019 року та яка не була оскаржена позивачем.

Відповідачем - представником виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради у встановлений судом строк подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позиція сторін і їх представників в судовому засіданні

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надавши право представляти його інтереси адвокатському об`єднанню «Поляк і партнери», представник позивача, адвокат Міцней В.Ф., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Просив позовні вимоги задовольнити; заявив клопотання про збільшення суми судових витрат на правову допомогу за проведене судове засідання тривалістю 1 год. 08.11.2019 року в сумі 1675,00 грн., яке просив задовольнити.

Відповідач - представник інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзь В.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради здійснювалися повноваження, покладені на них відповідно до законодавства України. Підставою проведення перевірок були звернення громадянина ОСОБА_4 щодо проведення перевірки порушень незаконної забудови та експлуатації ОСОБА_1 житлового будинку по АДРЕСА_1 . Декілька разів виходили на місце за зазначеною адресою громадянином ОСОБА_4 та було проведено перевірки, якими встановлено порушення, зокрема експлуатація не зданого в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . За результатами перевірок винесено постанову №16/137/18-01/12 по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2019 року якою накладено адміністративне стягнення в сумі 8500,00 грн. Відповідно дії працівників інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради були обгрунтованими, законними, просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач - представник виконавчого комітету Чернівецької міської ради Ігнат М.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що працівниками інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради здійснювалися повноваження, покладені на них відповідно до законодавства України. За зверненнями громадянина ОСОБА_4 було проведено перевірки щодо допущених порушень ОСОБА_1 а саме проживання в житловому будинку по АДРЕСА_1 без здачі в експлуатацію.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - Міцней В.Ф. ; представників відповідача ВК ЧМР в особі інспекції державного будівельного контролю у Чернівецькій області Ігната М.І., Гедзь В.А.; розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши усі докази, в їх сукупності встановлені в судовому засіданні, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Досліджені судом докази, нормативно - правове обґрунтування і позиція суду

Судом належними доказами по справі встановлено, що рішенням 7 сесії 7 скликання Чернівецької міської ради №248 від 26.05.2016 року, внесено зміни до Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням міської ради 6 скликання від 31.05.2015 року (а.с.31-35).

Рішенням 36 сесії 7 скликання Чернівецької міської ради №887 від 05.09.2017 року внесено зміни та доповнення до положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням міської ради 7 скликання від 26.05.2016 року №248 (а.с.36).

Громадянин ОСОБА_4 неодноразово звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради щодо незаконного будівництва 3-х поверхової будівлі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 було роз`яснено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.05.1997 року №365 нежитлові приміщення на вул. Й.Гете, 5 передані у власність товариству з обмеженою відповідальністю - колективне підприємство «Федерація східних єдиноборств У-ШУ і народної медицини». Згідно поповерхового плану інвентаризаційної справи, виготовленої Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації з внесеними поточними змінами 27.01.1997 року, зазначені вище приміщення складаються з кабінету і підсобних приміщень, а також обладнані двома входами: з дворового та головного фасаду будинку №5 на вулиці Й.Гете .

Чинним земельним законодавством України не передбачено механізму виготовлення правовстановлюючих документів на землю для юридичних та фізичних осіб, які здійснюють свою діяльність у вбудованих приміщеннях багатоповерхової житлової забудови. Також не врегульованим залишається питання закріплення земельних ділянок під влаштованими входами до таких вбудованих приміщень (а.с.38); посадовими особами Управління 13.01.2016 року із залученням представників органу місцевого самоврядування було здійснено виїзд на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки. Перевірку здійснити не було можливості, оскільки замовник або уповноважена особа були відсутні. Управління не наділене повноваженнями щодо примусового впливу до суб`єктів містобудування; вжиття подальших заходів реагування можливе за умови сприяння правоохоронних органів (а.с.40).

Громадянин ОСОБА_4 звернувся 27.11.2018 року до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради щодо незаконного будівництва 3-х поверхової будівлі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 на власній земельній ділянці та незаконно встановив металеву решітку по вул. Гете, 5 , з приводу чого управлінням ДАБІ було здійснено виїзд на об`єкт, проте замовник був відсутній (а.с.37).

Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради №18-01/6-116/18 від 19.12.2018 року встановлено: провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 » суб`єкт містобудування: ОСОБА_1 ; строк проведення позапланової перевірки з 19.12.2018 року по 04.01.2019 року (а.с.41).

На виконання наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради №18-01/6-116/18 від 19.12.2018 року було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу на будівництві індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.42).

Позивач ОСОБА_1 , 26.12.2018 року звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради із роз`ясненнями, що відповідно до ст.876 ЦК України, об`єкт незавершеного будівництва, який складається з будівельних матеріалів, належить підряднику до підписання акту прийому передачі з замовником; підрядник з незалежних від нього причин не виконав усього обсягу взятих на себе зобов`язань (а.с.43).

У відповідності до службової записки за підписами спеціалістів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзь В.А., Бурдейної І.Г., Дрогомерецької Н.В., з метою проведення позапланової перевірки посадовими особами Інспекції 20.12.2018 року о 10.00 год. був здійснений вихід на місце за адресою: АДРЕСА_1 , проте на час виходу ОСОБА_1 , або уповноважена ним особа на об`єкті були відсутні, про що складено відповідний акт. Під час повторного виходу за місцем розташування об`єкта 26.12.2018 о 15.00 год. ОСОБА_1 посадовим особам Інспекції було надано письмове пояснення, відповідно до якого було поінформовано Інспекцію, що між ним та ОСОБА_2 на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 було укладено договір підряду від 01.12.2005 року. Відповідно до зазначеного договору підрядник був зобов`язаний до 31.12.2010 року завершити будівництво об`єкта та передати його відповідним актом прийому-передачі замовнику, проте, зазначений об`єкт станом на час проведення позапланової перевірки підрядником не переданий. Оскільки підрядник є власником будівельних матеріалів на зазначеному об`єкті, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір, а тому ОСОБА_1 не може забезпечити доступ до об`єкта для здійснення позапланової перевірки. Відповідно до пункту 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, а тому посадові особи Інспекції позбавлені можливості здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю на вказаному об`єкті до моменту встановлення суб`єкта містобудування (а.с.44).

На запит про надання інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 11.01.2019 року (а.с.45) ПАТ «Чернівцігаз» повідомили, що по вул. Й.Главки, 13 «А» в м. Чернівці газифікований індивідуальний житловий будинок, система газопостачання якого прийнята в експлуатацію та підключена до ГРМ у вересні 2008 року Чернівецькою філією ДК «Газ України»; за адресою АДРЕСА_1 числиться багатоквартирний будинок, договори на послуги з розподілу природного газу укладені між оператором ГРМ та власниками (користувачами) кожної квартири (а.с.47); Акціонерне товариство «Чернівціобленерго», по АДРЕСА_1 31.01.2019 року повідомили, що відомості щодо укладання договору на електропостачання будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 з громадянином ОСОБА_1 відсутні (а.с.48); Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» 18.02.2019 року повідомили, що з серпня 2008 року було відкрито особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 , житловий будинок на той час не був зданий в експлуатацію; роботи підключенню в міські мережі водопроводу та каналізації виконані згідно з технічними умовами №03/259 від 11.08.2008 року виданими водоканалом та актом врізки від 14.08.2008 року, опломбований та взятий на облік водо лічильник; при цьому, ОСОБА_2 було повідомлено, що будинок готується до здачі в експлуатацію (а.с.49).

Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради №18-01/6-30/19 від 02.04.2019 року встановлено: провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 » суб`єкт містобудування: ОСОБА_1 ; строк проведення позапланової перевірки з 02.04.2019 року по 15.04.2019 року (а.с.50).

На виконання наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради №18-03/7-30/19 від 02.04.2019 року було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу на будівництві індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.51).

З приводу виконання наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради №18-03/7-30/19 від 02.04.2019 року було направлено позивачу ОСОБА_1 27.03.2019 року повідомлення, про проведення позапланової перевірки 02.04.2019 року о 15.00 год. за присутністю уповноваженої особи за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52), що також підтверджується квитанцією ПАТ Укрпошта та поштовим відстеженням (а.с.53).

Позивач ОСОБА_1 , 02.04.2019 року звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради із роз`ясненнями, що об`єкт незавершеного будівництва, який складається з будівельних матеріалів, належить підряднику до підписання акту прийому передачі з замовником; підрядник з незалежних від нього причин не виконав усього обсягу взятих на себе зобов`язань (а.с.54).

У відповідності до акта №18 від 15.04.2019 року, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлено порушення вимог законодавства, зокрема: ОСОБА_1 експлуатується індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 , який не прийнятий в експлуатацію відповідно до фотофіксації (а.с.55-63).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.04.2019 року, за результатами позапланової перевірки проведеної за адресою: по АДРЕСА_1 , виявлено порушення ОСОБА_1 , яким експлуатується індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 , який не прийнятий в експлуатацію, особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений був про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 15.00 год. 25.04.2019 року (а.с.64-65).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради за результатами позапланової перевірки проведеної за адресою: по АДРЕСА_1 , видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.04.2019 року з вимогою припинити експлуатацію індивідуального житлового будинку за адресою: по АДРЕСА_1 до введення його в експлуатацію у порядку встановленому чинним законодавством України у сфері містобудівної діяльності, термін виконання: негайно (а.с.66).

Відповідно до постанови №16/137/18-01/12 по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2019 року, постановлено визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.96 ч.9 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (а.с.67-69), яку надіслано із супровідним листом 25.04.2019 року на адресу позивача ОСОБА_1 (а.с.70), що також підтверджується квитанцією ПАТ «Укрпошта» (а.с.71).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року, скасовано припис від 15.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складений головними державними інспекторами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Гедзем В.А., Бурдейною І.Г.; стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради в сумі 5007,00 грн.; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн. (а.с.9-12). Дане в судовому засіданні було визнано представником відповідача Гедзь В .А.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п.1.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням міської ради VІІ скликання від 26.05.2016 року № 248, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Інспекція) є виконавчим органом Чернівецької міської ради, підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядковується її виконавчому комітету і міському голові та діє на правах відділу в структурі виконавчих органів Чернівецької міської ради.

Передбачено п. 4.1.2., що посадові особи Інспекції для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право, крім іншого, складати протоколи про вчинення правопорушень в сфері містобудування, протоколи про адміністративні правопорушення та акти перевірок, накладати штрафи відповідно до закону.

У відповідності до п. 9.3., Інспекція не має статусу юридичної особи.

Визначено ст.43 ч.3 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Встановлено ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно із ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. До того ж, зазначеним законом визначено, що фізичні і юридичні особи зобов`язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов`язаних з будівництвом об`єкта архітектури.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно ст. 41 ч.ч. 1, 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VІ, державний архітектурний - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурний - будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурний - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п.5 «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2, загальної частини Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 «Загальна частина» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Зокрема, відповідно до п. 7 «Загальна частина» Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю - позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п. 11 загальної частини Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2)складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо - та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.п.16, 17 оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю Порядку, здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Статтею 6 ч.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-УІ з внесеними змінами визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, абзацом 2 пункту 1 якого визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що здійснюється зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю вдосконалення містобудівного законодавства» від 09.04.2015 року №320-VIII, рішенням 66 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.07.2015 №1671 з 01.09.2015 утворено Інспекцію.

Встановлено ст.34 ч.2 абзацу 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 визначено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, проте позивачем допущено виконання будівельних робіт не зазначених у вищезазначеному переліку.

У відповідності до п.17 порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 встановлено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Стаття ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль встановлює сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Визначено п.п. 16, 18 Порядку № 553, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Крім того, відповідно до п. 17 Порядку №533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Частина 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VІ) встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 п. 6 абз.4 Закону України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію - у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.

Зазначено в ст. 34 ч. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Водночас, ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об`єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії, тобто посилює відповідальність порушників. Цей Закон не містить застережень про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

Вперше було врегульовано питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449, проте ця постанова стосувалася лише об`єктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.

Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР набрав чинності у листопаді 1994 року, який встановив відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об`єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію, а також винесення приписів про заборону їх експлуатації ні для юридичних, ні для фізичних осіб. Вперше положення про відповідальність закріплено у цьому Законі 24.10.2000 року шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000 №1988-III) у вигляді штрафів без винесення приписів на усунення порушень.

Встановлено ст.30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» (в ред.14.03.2007 року, яка діяла на початок використання закінченого будівництвом об`єкта нерухомості), що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснювалось приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначався Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. З 14.10.2009 року введена в дію ст.30-1 в новій редакції, відповідно до ч.8 - експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів будівництва забороняється. Про те, порядок реалізації такої заборони шляхом видання приписів не передбачав. Зазначений Закон втратив чинність з 12.03.2011 року відповідно до перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст.39 ч.8 введеного в дію з 12.03.2011 року Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. На реалізацію такої заборони з 12.03.2011 року на виконання вимог п.9 ч.3 ст.41 цього Закону посадовим особам органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки надано право притягати до адміністративної відповідальності за експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію. Тобто, склад адміністративного правопорушення за експлуатацію закінчених, але не прийнятих до такої будинків може бути встановлений лише з 12.03.2011 року.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України встановив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, Закони України «Про планування і забудову територій» та «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулюють питання відповідальності тих суб`єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об`єкти до початку їх використання після набрання чинності цими Законами.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі №21-433а13, при розгляді спорів цієї категорії суди мають з`ясовувати питання щодо наявності в діях суб`єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об`єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов`язку вводити об`єкт в експлуатацію, невведення в експлуатацію та використання об`єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов`язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності. Тобто, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, а також припинення використання таких об`єктів можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок та заборону на використання, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.

Оскільки на час закінчення будівельних робіт та початку використання об`єкту закон, на підставі якого прийнято рішення у вигляді припису на заборону використання об`єкта, не діяв, останнє виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за умови, що об`єкт за відсутності станом на 2007 рік заборон для цього використовувався замовником будівництва за цільовим призначенням під житло разом із членами сім`ї.

Згідно ст.19 ч.2 Конституції України та ст.2 ч.3 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.77 ч.ч.1, 2, 5 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 77 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Аналізуючи положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної категорії справ відповідачам належить довести правомірність своїх дій або бездіяльності.

Проаналізувавши та оцінивши обставини справи в їх сукупності відповідно до вищенаведених правових норм, дотримуючись вимог Основного Закону України - Конституції, суд приходить до висновку про не доведеність відповідачами - Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Чернівецькій області правомірності своїх дій, оскільки на час закінчення будівельних робіт та початку використання об`єкту закон, на підставі якого прийнято рішення у вигляді припису на заборону використання об`єкта, не діяв, останнє виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за умови, що об`єкт за відсутності станом на 2007 рік заборон для цього використовувався замовником будівництва за цільовим призначенням під житло разом із членами сім`ї. Крім того, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року по справі №824/441/19-а був скасований припис від 15.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства (зазначене рішення набрало законної сили), на підставі якого було винесено 25.04.2019 року постанову в справі про адміністративного правопорушення № 16/137/18-01/12 начальником інспекції ДАБК ЧМР Воловідник О.В., а тому слід поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № 16/137/18-01/12 винесеної 25.04.2019 року начальником інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник О.В.; скасувати постанову в справі про адміністративного правопорушення № 16/137/18-01/12 винесену 25.04.2019 року начальником інспекції ДАБК ЧМР Воловідник О.В.; стягнути на користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати за правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради(р/р НОМЕР_2 в в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135 код 0406226) в сумі 10015,00 грн.

Відносно заявлених вимог про стягнення судових витрат і витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст.132 ч.1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносять, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.288 ч.3 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Згідно вимог ст.134 чч.1-3 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ст.139 ч.1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 8.1. Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Інспекції утримується за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел не заборонених чинним законодавством. Предметом оскарження є дія посадової особи Інспекції, яка згідно п.1.1 Положення є виконавчим органом Чернівецької міської ради.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Судом установлено, що 17.04.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Поляк і партнери» було укладено договір №77/19 про надання правової допомоги, що підтверджується ордером серія ЧЦ №42436 (а.с.13).

Згідно розрахунку витрат часу на виконання доручень замовника, згідно договору на правову допомогу, позивач ОСОБА_1 , як замовник оплатив виконавцю адвокатському об`єднанню «Поляк і партнери» згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат від 09.09.2019 року, послуги в розмірі 8340,00 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.14-1). Крім того, клопотання представника позивача, адвоката Міцней В.Ф. слід задовольнити про збільшення суми судових витрат на правову допомогу за проведене судове засідання - тривалістю 1 годину 08.11.2019 року в сумі 1675,00 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, зокрема: витрат на правову допомогу в розмірі 10015,00 грн., підлягають задоволенню.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВРвід 17.07.97 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 6-11, 14, 77, 217, 241-246, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 16/137/18-01/12 винесеної 25.04.2019 року начальником інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник Оленою Василівною та стягнення судових витрат - задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № 16/137/18-01/12 винесеної 25.04.2019 року начальником інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради Воловідник Оленою Василівною.

Скасувати постанову в справі про адміністративного правопорушення № 16/137/18-01/12 винесену 25.04.2019 року начальником інспекції ДАБК ЧМР Воловідник Оленою Василівною.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати за правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Чернівецької міської ради в особі інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради(р/р НОМЕР_2 в в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135 код 0406226) в сумі 10015,00 грн.

Рішення суду (ст.255 КАС) набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.11.2019 року.

Суддя Слободян Г.М.