Постанова № 8570177, 15.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.03.10Справа №2а-14938/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Корал»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача – Компанейцев С.В. – пред-ка, дов. від 20.01.2010 р.

Терещенко Г.В. – директор за довідкою АА № 231189

від відповідача – Болібкова А.В. – пред-к, дов. №3/10 від 01.12.2009 р.

Суть спору: Приватне підприємство «Корал» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) № 0015062301/0 від 03.12.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 25.02.2010 р., надав заперечення на позов (вих. № 3000/9/10 від 24.02.2010 р.), в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість, сплачених під час здійснення розрахунків з ТОВ «Н.К.Трейд», ТОВ «Галіт», ТОВ «Інтернет Технології», до складу податкового кредиту з причин безтоварності правочинів.

Під час проведення судових засідань представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Галіт», ТОВ «Н.К.Трейд», ТОВ «Інтернет Технології» за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої 27.11.2009 р. склав Акт №268/23-2/31488386 . У зазначеному акті зафіксовано, що встановлено порушення п.п.7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. у сумі 188755грн.

На підставі акту перевірки від 27.11.2009 р. №268/23-2/31488386 відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0015062301/0 від 03.12.2009 р., згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 283134 грн., в тому числі 188755 грн. – за основним платежем та 94379 грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

З аналізу зазначених вище положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» стає зрозумілим, що сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). Таким чином існує взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою: сплата податку, а потім – включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Відповідач у акті перевірки №268/23-2/31488386 від 27.11.2009 р. та у своїх запереченнях вказує на те, що під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що відповідно до даних податкових органів, податкової звітності та інших документів, наданих позивачем під час проведення вказаної перевірки, було встановлено укладання ним та виконання цивільно-правових договорів з метою проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, яки не виконують свої податкові зобов’язання, зокрема, здійснення операцій через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. За твердженнями податкового органу такими контрагентами позивача були ТОВ «Н.К.Трейд», ТОВ «Галит» та ТОВ «Інтернет Технології». У акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно з наданих позивачем декларацій з ПДВ до складу податкового періоду за період часу, який перевірявся, включено суми ПДВ, сплачені під час розрахунків з ТОВ «Н.К.Трейд» за товар, отримання якого підтверджено податковим накладними № 222 від 18.08.2008 р., №230 від 29.08.2008 р., №217 від 01.08.2008 р., № 225 від 10.09.2008 р. Крім того позивачем придбаний у ТОВ «Галит» товар, що підтверджено податковою накладною від 01.02.2008 р. Позивачу ТОВ «Інтернет Технології» надані маркетингові послуги, що підтверджено податковою накладною № 213 від 29.08.2008р.

З аналізу фактів, викладених у акт перевірки №268/23-2/31488386 від 27.11.2009 р., судом встановлено, що позивач отримання товарів (послуг) від ТОВ «Н.К.Трейд», ТОВ «Галит» та ТОВ «Інтернет Технології» підтвердив податковими накладними, податковим органом встановлено проведення ним оплати вартості товару (послуг) в тому числі ПДВ, відображення цих операцій у податковій звітності за відповідні звітні періоди.

Відповідно до довідки, яка надана податковим органом, станом на 09.03.2010р. ТОВ «Н.К.ТРейд» стоїть на податковому обліку, зареєстровано платником ПВД з 17.07.2008 р., ТОВ «Галит» з 07.08.2003 р. стоїть на обліку, його свідоцтво платника ПДВ анульовано податковим органом тільки 26.01.2010 р., ТОВ «Інтернет Технології» стоїть на податковому обліку його свідоцтво платника ПДВ анульовано податковим органом 21.07.2009 р.

Вивчивши зазначені відомості, суд прийшов до висновку, що на час придбання товарів (послуг) у зазначених суб’єктів господарювання всі вони знаходились на податковому обліку, були зареєстровані платниками ПДВ.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що позивач навмисно укладав договори з ТОВ «Н.К.Трейд», ТОВ «Галит» та ТОВ «Інтернет Технології», не мав наміру придбати від них товар (послуги) для подальшого його використання в господарській діяльності, а здійснив розрахунки з метою необґрунтованого формування податкового кредиту. В матеріалах справи також відсутні докази того,що позивачем не був придбаний товар (послуги) від зазначених суб’єктів господарювання.

За вимогою суду відповідачем надана копія акту № 9272/23-2/31455386 від 12.12.2008 р. планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р., в якому не відображено встановлення будь-якого порушення платником податку вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не визначено невірне формування ним податкового кредиту по ПДВ. При цьому необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час проведення позапланової перевірки були вивчені документи, яки відрізнялись від тих, яки були надані платником податку при проведенні податковим органом зазначеної планової перевірки.

З урахуванням зазначеного стає зрозумілим, що не відповідають нормам податкового законодавства та дійсним обставинам справи викладений відповідачем в акті №268/23-2/31488386 від 27.11.2009 р., на підставі якого складено спірне податкове повідомлення – рішення, висновок про те, щодо позивач не мав право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час здійснення розрахунків з ТОВ «Н.К.Трейд», ТОВ «Галит» та ТОВ «Інтернет Технології» у розмірі 188755 грн., в наслідок чого відсутні підстави для донарахування податкового зобов’язання по ПДВ у зазначеній сумі.

Як зазначено вище, суд не встановив порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 188755 грн., сплаченої під час розрахунків за отриманий від ТОВ «Н.К.Трейд», ТОВ «Галит» та ТОВ «Інтернет Технології» товар (послуги). За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 94379 грн.

В силу викладеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0015062301/0 прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, без дотриманням вимог чинного законодавства України, в наслідок чого воно має бути визнано протиправним та скасоване.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.03.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополя № 0015062301/0 від 03.12.2009 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Корал» м.Сімферополь, вул. Л.Чайкиной, 1 код ЄДРПОУ 31488386) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.