Рішення № 85700686, 12.11.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/3250/19

Пров. №2/766/5988/19

12 листопада 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю представника позивача адвоката Сікоза В.О., представника відповідача Кучеровської Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон-Дніпро» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ директора з виробництва ТОВ «Данон Дніпро» за №ДД/к-12 від 11.01.2019 про його звільнення; поновити його на посаді оператора розфасувально-пакувального автомату відділу виробництва (дільниця пакування молочної продукції) департаменту виробництва ТОВ «Данон Дніпро»; стягнути з ТОВ «Данон Дніпро» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.01.2019 року по день його звернення до суду у розмірі 10565,06 грн.; стягнути з ТОВ «Данон Дніпро» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за весь період по день ухвалення судового рішення. В обґрунтування позову зазначив, що з 13.11.2018 року був прийнятий на посаду оператора розфасувально-пакувального автомату відділу виробництва департаменту виробництва ТОВ «Данон Дніпро». 10.01.2019 року ним було подано заяву про звільнення за власним бажанням з 24.01.2019 року. 15.01.2019 року фахівцем з кадрового адміністрування ТОВ «Данон Дніпро» ОСОБА_2 його було ознайомлено з Наказом №ДД/к-12 від 11.01.2019 року про звільнення з роботи з 15.01.2019 року за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України). Вважає наказ незаконним, а зі звільненням п. 4 ст. 40 КЗпП України категорично не згоден. Вказує на те, що підставою для винесення спірного наказу про його звільнення стали акт про його відсутність у робочу зміну (передбачену графіком), службова записка ОСОБА_3 від 10.01.2019 року; пояснювальна записка ОСОБА_1 від 11.01.2019 року, проте, акт не підписаний «членом комісії» - начальником зміни, окрім того, відомості в акті не відповідають дійсності, адже те, що 10.01.2019 року була його робоча зміна доведено не було, він не був ознайомлений з графіком змін, більше того, в акті вказано, що він все ж таки був на підприємстві 10.01.2019 року. Про свій так званий «прогул» дізнався лише 15.01.2019 року, проте звільнено його було 11.01.2019 року з 15.01.2019 року. Окрім того, вказує, на те, що наказ №ДД/к-12 від 11.01.2019 року про звільнення підписано директором з виробництва ОСОБА_5 , проте уповноваженою особою відповідача є директор, як наслідок директор з виробництва не мав права підписувати наказ про його звільнення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2019 р. відкрито провадження у справі та вирішено поводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.04.2019 р. відповідачем подано до суду відзив, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та зазначає наступне. Твердження позивача про те, що 10.01.2019 року не була його робоча зміна, він не був повідомлений та не надавав жодних пояснень щодо відсутності на робочому місці, не відповідає дійсності, оскільки підставою для звільнення позивача з посади стала службова записка майстра виробничої дільниці ОСОБА_6 10.01.2019 року та комісійно складений акт невиходу співробітника на робочу зміну від 10.01.2019 року. Позивач стверджує, що акт не виходу не підписаний одним із членів комісії, проте, дане твердження позивача спростовується тим, що ним до своєї позовної заяви долучено копію і другого акту невиходу за підписом трьох членів комісії. Ситуація з наявністю 2-х актів про невихід на роботу склалась у зв`язку з необхідністю переписати Акт невиходу, у зв`язку з некоректним зазначенням назви ТОВ «Данон Дніпро» у тексті акту про невихід. Твердження позивача про відсутність усних та його письмових пояснень про відсутність на зміні 10.01.2019 року не є правдивим, оскільки позивачем 11.01.2019 року надано письмові пояснення своєю відсутності на робочому місці у зв`язку з проходженням співбесіди. Щодо твердження позивача про підписання наказу неуповноваженою на те особою, представник відповідача зазначає, що відповідно до довіреності №216/1 від 06.04.2018 року директору з виробництва ОСОБА_7 надано право вчиняти певні дії від імені ТОВ «Данон Дніпро», а саме підписувати будь-які накази по Товариству.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у позові. Позивач, не зважаючи на визнання обов`язковою його явки, в судове засідання жодного разу не з`явився, внаслідок чого, суд був позбавлений можливості з`ясувати питання щодо ксерокопії його пояснень з приводу відсутності на робочому місці.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення вимог позову заперечувала у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, дослідив письмові докази та допитавши свідків, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 13.11.2018 року його прийнято оператором розфасовувально-пакувального автомата відділу виробництва (дільниці пакування молочної продукції ТОВ «Данон Дніпро» (наказ від 13.11.2018 року №ДД/к-363 (арк. справи 11-13).

10.01.2019 року комісією у складі ОСОБА_9 - майстра виробничої дільниці, ОСОБА_6 - майстра виробничої дільниці, ОСОБА_8 - начальника зміни, складено Акт про відсутність оператора розфасовувально-пакувального автомата ОСОБА_1 на робочому місці. В акті вказано, що 10 січня 2019 року ОСОБА_1 , оператор розфасовувально-пакувального автомата відділу виробництва (дільниця пакування молочної продукції) не з`явився у свою робочу зміну (передбачену графіком) та був відсутній на робочому місці протягом 11 годин. О 08 год. 55 хв. 10 січня 2019 року він з`явився до відділу персоналу, написав заяву на звільнення за власним бажанням та поїхав додому не вийшовши на зміну, передбачену графіком. Стосовно факту відсутності на робочому місці 10 січня 2019 року отримано усні пояснення його відсутності, а саме - необхідність проходження співбесіди на іншому підприємстві. На підтвердження чого комісія і поставила свої підписи. Даний акт підписаний ОСОБА_9 - майстром виробничої дільниці, ОСОБА_6 - майстром виробничої дільниці (арк. справи 14).

10.01.2019 року працівниками ТОВ «Данон Дніпро» ОСОБА_6 - майстром виробничої дільниці, ОСОБА_8 - начальником зміни, ОСОБА_9 - майстром виробничої дільниці складено акт про не вихід на робочу зміну ТОВ «Данон Дніпро» «10» січня 2019 року працівника ОСОБА_1 Даний акт підписаний ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (арк. справи 16).

10.01.2019 року на ім`я директора по виробництву ТОВ «Данон Дніпро» ОСОБА_10 майстром виробничої дільниці ОСОБА_6 було подано службову записку, в якій останній доводить до відома директора по виробництву, що 10.01.2019 року в зміну, передбачену графіком з 08:00 до 20:00 оператор РПА ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці на протязі 11 годин без поважних причин. 09.01.2019 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 в телефонному режимі, що буде звільнятись по причині переходу на іншу роботу, йому було повідомлено про необхідність приїхати на роботу та написати заяву на звільнення за власним бажанням з відпрацюванням двох тижнів, на що ОСОБА_1 дав свою згоду. Через деякий час, ОСОБА_1 надіслав повідомлення, що 10.01.2019 року вийти на роботу не може з причин проходження співбесіди на іншому місці роботи. ОСОБА_6 в черговий раз повідомив ОСОБА_1 про необхідність вийти на роботу 10.01.2019 року. Відсутність оператора розфасовувально-пакувального автомата ОСОБА_1 зафіксовано комісійним актом. Своїми діями, оператор ОСОБА_1 порушив правила внутрішнього розпорядку та трудової дисципліни. У зв`язку з відсутністю поважної причини не виходу на роботу, майстер по виробничій дільниці ОСОБА_6 просить на підставі ст. 40 КЗпП, притягти оператора РПА до дисциплінарної відповідальності - звільнення за прогули без поважних причин (арк. справи 15).

Відповідно до Табелю обліку використання робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» Відділу виробництва (дільниця пакування молочної продукції) за період з 01.01.2019 по 15.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 . 10 та 11 січня був відсутній на робочому місці (відмітка у табелі «пр») протягом 11 годин (арк. справи 37-38).

Згідно довідки про доходи виданої 10.07.2019 року ТзОВ «Торговий Дім «Львівська Тютюнова Фабрика ЛТД» вбачається, що ОСОБА_1 працює у ТзОВ «Торговий Дім «Львівська Тютюнова Фабрика ЛТД», форма працевлаштування - основна, займає посаду торговельного представника, його дохід за період з січня по червень 2019 року становить 27703,75 грн.

З трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 на сторінці 11 міститься відмітка проте, що 21.01.2019 року його прийнято на посаду торгового представника ТзОВ «Торговий дім Львівська тютюнова фабрика ЛТД».

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працює на ТОВ «Данон Дніпро» на посаді майстра виробничої дільниці, 10.01.2019 року не вийшов на свою зміну ОСОБА_1 , згідно графіка. ОСОБА_1 написав йому у вайбері, що буде проходити співбесіду та допрацює до 14.01.2019 р. Графік складається згідно плану виробництва на тиждень або неділю. Одна людина була у відпустці. З графіком усі можуть ознайомитись. Подібна ситуація вже була у січні 2019 р. коли ОСОБА_12 просив його замінити через день народження, він відмовив. Через декілька днів ОСОБА_12 подзвонив зранку та сказав, що не вийде, так як дитина захворіла, документів підтверджуючих не надавав. Йому не відомо чи писав Білий пояснювальні або будь-які заяви. Стверджував про обізнаність ОСОБА_1 щодо його робочої зміни та безпосередню роботу 10.01.2019 р., та не виходу ОСОБА_13 на роботу з підстав його подальшого звільнення та проходження 10.01.2019 р. співбесіди.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона викликає людей на зміни, направляє за день нагадування у вайбері. ОСОБА_12 отримував смс. Графік чергування знаходиться у неї та у оператора. Працівникам відомий графік чергувань завчасно. Вона особисто нагадувала повідомленням ОСОБА_1 щодо графіку в вайбері.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що ОСОБА_12 був його стажером, вийшов на роботу з 01.01.2019 р. оператором. Графік роботи 2 через 2 дні, працювали до 10 числа, а 10 числа він повинний був його змінити, але ОСОБА_12 взагалі не вийшов на роботу. З графіком ознайомлювали всіх. Керівник подає графік майстру ОСОБА_16 , вона направляє смс на телефон працівникам, під підпис з графіком не ознайомлюють. Білий йому повідомив, що знайшов іншу роботу та має пройти співбесіду 10.01.2019 р.

Згідно графіку змінності персоналу на січень 2019 року (період з 01.01.19 п 15.01.19), ОСОБА_1 (оператор розфасовувально-пакувального автомата) повинний був працювати 05.01, 06.01, 10.01, 11.01, 14.01, 15.01, всі інші дні відмічені як "вих" (арк. справи 75-76).

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.24 своєї постанови від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

При цьому, відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 13.09.2017 р. по справі №6-1412цс17, прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня. Невихід на роботу у зв`язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, як зазначено у ст.ст. 76, 77 ЦПК України.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р., предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач вказує, що не був ознайомлений з графіком змін, 10.01.2019 р. був на підприємстві, оскільки писав заяву про звільнення за власним бажанням з 24.01.2019 р., пояснень не надавав, про вій прогул дізнався 15.01.2019 р., а звільнили його 11.01.2019 р. з 15.01.2019 р. Крім того, вказує, що 10.01.2019 р. не був його робочим днем.

Проте, будь-яких доказів, які б підтверджували поважність відсутності позивача на роботі матеріали справи не містять. Посилання на те, що він 10.01.2019 р. був на підприємстві писав заяву про звільнення не свідчить про виконання ним своєї роботи, оскільки згідно графіку змінності персоналу, 10.01.2019 р. була зміна ОСОБА_1 .

Суд не приймає, як належний доказ пояснення ОСОБА_1 , оскільки представником позивача адвокатом Сікоза заявлялося клопотання про надання оригіналу пояснень. Оригінал пояснень на підприємстві відсутній.

В той же час, відсутність оригіналу пояснень на підприємстві не свідчить про те, що керівництвом не вчинялися заходи щодо відібрання таких пояснень.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду належними, допустимими, достовірними у розумінні ст. 76-79 ЦПК України доказами. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2801цс15 від 19 жовтня 2016 року.

Виходячи з довіреності від 06.04.2018 р., оригінал якої оглянутий судом, ОСОБА_7 уповноважений підписувати будь-які накази по підприємству, що стосуються виробничого підрозділу підприємства. Таким чином, наказ про звільнення підписаний уповноваженою особою.

Позивач відповідно до інструкції мав гнучкий графік роботи (арк. справи 82-86) та повинний був працювати 10 січня 2019 року (арк. справи 75), з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлений при прийнятті на роботу 12.11.2018 р. (арк. справи 77-76).

Суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач був обізнаний про графік своєї роботи, на свою зміну не вийшов, поясняючи це необхідності перебування на співбесіді. Попередження про співбесіду без отримання від керівництва дня відпустки чи відгулу не є поважною причиною для відсутності на робочому місці, внаслідок чого суд вважає доведеним факт прогулу, що є достатньою підставою для прийняття рішення про застосування до працівника такого дисциплінарного стягнення як звільнення.

Посилання про написання заяви про звільнення 10.01.2019 р. за власним бажанням не змінює факту прогулу та також не є поважною причиною відсутності на робочому місці більше ніж 3 годи.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до положень статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи час звільнення, працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Тобто, якщо після вчинення працівником дисциплінарного правопорушення минув один місяць (за умови, що роботодавцю або уповноваженому на застосування дисциплінарних стягнень органу було відомо про вчинене дисциплінарне порушення), до працівника не можна застосувати дисциплінарне стягнення.

Отже, суд вважає, що наказ про звільнення прийнятий відповідно до вимог КЗпП України, є законним та обґрунтованим, внаслідок чого суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

З огляду на законність наказу про звільнення, відсутні підстави для поновлення позивача на робіт та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 18 листопада 2019 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 23 ЦК України, ст.ст. 23, 40, 2371 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273-279, 352, 354,ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон-Дніпро» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 31489175, місцезнаходження: 73008, Херсонська область, місто Херсон, Бериславське шосе, будинок 37) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення до Херсонського апеляційного суду (у відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області).

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус