Вирок № 85697287, 15.11.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8040/17

пр.№ 1-кп/464/95/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Рудакова І.П.,

секретар судового засідання Захарчук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017140070003491 від 21.10.2017 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, працюючого, не військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мармуляка В.Я.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника Багрія В.В., Малерик Т.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 21 жовтня 2017 року близько 21 год. 20 хв., перебуваючи неподалік будинку №2, що по вул. Довженка у м.Львові, будучи в стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту, який виник між ним та потерпілим ОСОБА_2 , витягнувши із за поясу будівельний ніж із надписом «Wurth», умисно наніс вказаним ножом один удар потерпілому в ділянку шиї зліва, спричинивши ОСОБА_2 обширну рану шиї зліва з пошкодженням зовнішньої яремної вени, кивального м`язу та м`язів задньої поверхні шиї, що супроводжувалося зовнішньою кровотечою та тяжким травматичним шоком, яка була небезпечною для життя в момент заподіяння і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений вину у скоєному визнав, повністю. Зазначив, що 21.10.2017 у вечірній час неподалік будинку №2, що по вул. Довженка у м.Львові між потерпілим, ОСОБА_3 та ним виник конфлікт, під час якого він наніс ОСОБА_2 удар в шию будівельним ножом, який був при ньому. У скоєному щиро розкаюється, критично ставиться до вчиненого ним злочину, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України повністю доведена та підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який суду показав, що 21.10.2017 у вечірній час він гуляв з собакою. На той момент він перебував в стані алкогольного сп`яніння. Знаходячись по вул . Довженка у м.Львові в нього виник конфлікт з Личко. Вони почали шарпатись, але не битись. Яким чином у нього виник конфлікт з ОСОБА_1 і як останній наніс йому удар ножем, він не пригадує, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. Впевнений лише в тому, що саме ОСОБА_1 наніс йому удар ножом. Вважає, що в даній ситуації є фактично вина всіх. Додав, що до конфлікту з ОСОБА_1 знайомий не був. З обвинуваченим ОСОБА_1 він примирився, жодних претензій до нього немає. Зазначив, що обвинувачений вибачився перед ним та повністю відшкодував завдану шкоду. Просить обвинуваченого суворо не карати та не призначати йому покарання пов`язане з позбавленням волі;

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , який суду повідомив, що осінню 2017 року, точної дати він пригадати не може, у вечірній час він стояв з друзями. Неподалік від нього, а саме між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 стояв потерпілий ще з якимось чоловіком. Вони вживали алкоголь та розмовляли голосно. Через деякий час біля них появився ще один чоловік, він був в кепці, і його обличчя не було добре видно. Була якась суперечка ніби то за гроші в ході якої цей чоловік вдарив потерпілого, після чого втік. Потерпілий впав на землю. Він підбіг і почав надавати йому медичну допомогу. Чим був нанесений удар він не бачив. Чоловік який вдарив потерпілого побіг в сторону будинку АДРЕСА_5 ;

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який суду повідомив, що осінню 2017 року, дату вже не пригадує, у вечірній час їх екіпаж під`їхав під будинок АДРЕСА_5 . Його напарник пішов купляти воду. Неподалік від місця де вони зупинились було багато людей. Він підійшов, і побачив, що потерпілий лежав на землі, а свідки вказали йому на чоловіка, який нібито підрізав потерпілого. Свідки вказали, що це обвинувачений ОСОБА_1 підрізав потерпілого. Хто наніс потерпілому ножове поранення він особисто не бачив;

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , який суду повідомив, що осінню 2017 року, дату вже не пригадує, у вечірній час їх екіпаж під`їхав під будинок АДРЕСА_5 , що біля «Ощадбанку». Він пішов купляти воду. Коли повернувся його напарник ОСОБА_5 тримав чоловіка, на якого вказували свідки, як на особу яка підрізала потерпілого. Це був обвинувачений ОСОБА_1 Потерпілий лежав на землі. Хто наніс потерпілому ножове поранення він особисто не бачив;

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , який суду повідомив, що в жовтні 2017 року близько 21 год. 30 хв. він ішов із знайомою ОСОБА_7 неподалік будинку, де він проживає, по АДРЕСА_2 . Неподалік від них стояла компанія. Коли він раптом почув, що був якийсь рух і падає людина. Він підбіг і побачив, що це його знайомий ОСОБА_2 у якого було поранення на шиї. Потерпілий був при свідомості і він почав надавати останньому медичну допомогу. Крім того додав, що від ОСОБА_2 було сильно чути алкоголем. Хто наніс удар ОСОБА_2 він не бачив. Зі слів іншого свідка у відділі поліції дізнався хто наніс удар потерпілому;

- протоколом огляду речей від 23.10.2017 (том 2, а.с.152);

- постановою про визнання речових доказів від 23.10.2017 (том 2, а.с.153);

- протоколом огляду предметів від 22.10.2017 (том 2, а.с.155);

- постановою про визнання речових доказів від 22.10.2017 (том 2, а.с.156);

- постановою виключення з кримінального провадження, як таких, що не мають сили речових доказів від 22.10.2017 (том 2, а.с.157);

- копія паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_2 (том 2, а.с.158);

- довідкою Комунальної 8-мої міської клінічної лікарні м.Львова №1585 від 24.10.2017 (том 2, а.с.159);

- випискою із карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 №10793 від 06.11.2017 (том 2, а.с.160);

- висновком експерта №423/17 від 24.10.2017, згідно підсумків якого, за даними медичних документів, у гр. ОСОБА_2 була обширна рана на шиї зліва з пошкодженням зовнішньої яремної вени, кивального м`язу та м`язів задньої поверхні шиї; вказане ушкодження супроводжувалось значною зовнішньою кровотечою та тяжким травматичним шоком, що було небезпечним для життя на момент заподіяння та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження; зазначене поранення заподіяне ріжучим предметом незадовго до поступлення в лікарню 21.10.2017 (том 2, а.с.161);

- протоколом огляду місця події від 22.10.2017 (том 2, а.с.162-163);

- протоколом огляду предмету від 23.10.2017 (том 2, а.с.164);

- постановою про визнання речовими доказами від 23.10.2017 (том 2, а.с.165);

- висновком експерта №418/17 від 23.10.2017, згідно підсумків якого, у гр. ОСОБА_1 була садна на обличчі та правій руці, синці на спині, попереку та лівому стегні; всі ушкодження заподіяні тупими предметами з обмеженою поверхнею, могли утворитися 21.10.2017, вони не були небезпечними для життя на момент заподіяння і кожне з них відноситься до легкого тілесного ушкодження (том 2, а.с.166);

- протоколом огляду предметів від 24.10.2017 (том 2, а.с.167-168);

- постановою про визнання речовими доказами від 24.10.2017 (том 2, а.с.169);

- диск із відеофайлами (том 2, а.с.170);

- висновком експерта №1417/2017-ім від 01.11.2017, згідно підсумків якого, на основі даних судово-медичних досліджень речових доказів, встановлено, що в слідах на двох марлевих тампонах (об`єкти №№1, 2) зі змивами з рук підозрюваного ОСОБА_1 , крові не виявлено (том 2, а.с.171-172);

- висновком експерта №1418/2017-ім від 22.11.2017, згідно підсумків якого, кров потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВ0; таким чином, можна припустити, що виявлена кров на об`єктах дослідження може походити від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в томи числі і від потерпілого ОСОБА_2 (том 2, а.с.175-179);

- висновком експерта №1550/2017-ім від 20.11.2017, згідно підсумків якого, кров гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (том 2, а.с.180-181);

- висновком експерта №318/2017ц від 16.11.2017, згідно підсумків якого, при судово-медичній експертизі ножа канцелярського - вилученого під час огляду місця події, встановлено настпне: в змивах речовини світло-коричневого кольору з поверхні сталевого леза /об`єкт №1/, виявлено кров людини та лише антиген Н ізосерологічної системи АВО, клітини плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер; статева належність крові не встановлена через відсутність сегменоядерних лейкоцитів; таким чином, виявлена кров, може походити від особи /осіб/, кров якого /яких/ відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 ; в змивах з поверхні рукоятки та виступаючої частини металевої направляючої /об`єкт №2/ виявлено клітини зроговілого плоского епітелію; крові її клітинних елементів та білка в об`єкті №2 не виявлено (том 2, а.с.182-185);

- висновком експерта №213/2017-мк від 16.11.2017, згідно підсумків якого, при судово-медичній експертизі у відділені судово-медичної криміналістики одягу гр. ОСОБА_2 було виявлено: повне розділення тканини куртки на обох полах з переходом на обидва рукава, повне розділення передньої поверхні кофти з переходом на обидва рукава та повне розділення на передній половинці штанів джинсів з обох сторін морфологічні особливості яких дають підставу вважати їх різаними, які утворились від дії гострого ріжучого предмета, а враховуючи обставини справи та локалізацію пошкоджень можна припустити, що вони могли утворитись від дії ножиць при зніманні одягу з тіла в медичному закладі для швидкого надання медичної допомоги. Пошкоджень, які б могли утворитись від дії ножа представленого на експертизу на одязі виявлено не було (том 2, а.с.187-191);

- висновком експерта №1425/2017-ім від 27.10.2017, згідно підсумків якого, кров гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (том 2, а.с.192-193);

- рапортом про прийняття на зберігання у камеру схову речових доказів від 01.12.2017 (том 2, а.с.195);

- копія паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 (том 2, а.с.197);

- вимога УІТ від 22.10.2017 (том 2, а.с.198-199);

- характеристика особи ОСОБА_1 (том 2, а.с.205);

- довідка з місця проживання про склад сім`ї і прописки №5115 від 24.10.2017 (том 2, а.с.206);

- довідки психоневрологічного та наркологічного диспансерів (том 2, а.с.207, 208);

- висновком судово-психіатричного експерта №500 від 26.10.2017, згідно підсумків якого, у зв`язку з наявними розладами психічної діяльності, для уточнення їх глибини та клінічного діагнозу ОСОБА_1 потребує стаціонарного обстеження та проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи (том 2, а.с.209-210);

- висновком судово-психіатричного експерта №162 від 15.11.2017, згідно підсумків якого, на даний час, ОСОБА_1 психічною хворобою не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності (хронічний алкоголізм), може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; під час інкримінованих йому дій (21.10.17), ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв ознак тимчасового чи будь - якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; за своїм психічним станом ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; висновок судового експерта-психолога: ОСОБА_8 М. підтвердив, що учинив інкриміновані йому дії безпідставно, тому, що знаходився у стані алкогольного сп`яніння та йому сказали вдарити потерпілого, так як потерпілий буцімто « Криса ». Факт безпідставного заподіяння інкримінованих дій виключає наявність стану фізіологічного афекту чи будь-якого іншого подібного емоційного стану. Під час учинення інкримінованих йому дій ОСОБА_1 не перебував у стані фізіологічного афекту, та не перебував у будь-якому іншому емоційному стані, який міг би слугувати психологічною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання. (том 2, а.с.211-213);

- іншими характеризуючими даними про особу обвинуваченого (том 2, а.с.214-219, 234-237).

Суд вважає, що зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є належними та допустимими.

Відповідно до ст.22 КПК України судом створені всі умови для реалізації принципу змагальності сторін в судовому засіданні, які передбачають самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України; рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Відтак, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Ці дії ОСОБА_1 судкваліфікує за ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу обвинуваченого з`ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до тяжкого злочину; особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, згідно довідки Львівської обласної організації РХП № 030 від 30.10.19 ОСОБА_1 був учасником Помаранчевої революції 2004-205 рр, учасником самооборони майдану під час Революції Гідності 2013-2014рр, 2014-2016 рр брав участь в АТО як волонтер і доброволець, отримав контузію і поранення, має подяку за підтримку і допомогу підрозділам Збройних Сил України, працює, позитивно характеризується по місцю роботи, проживання та як член партії РХП, фактичне примирення між потерпілим та обвинуваченим, добровільне повне відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, примирення між потерпілим та обвинуваченим, повне добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння,

Згідно досудової доповіді філії ДУ «Центр пробації» ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий, але враховуючи інформацію про особу, його спосіб життя, історію правопорушень орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства за умови здійснення нагляду, з обов`язками, передбаченими ст.76 КК України.

Виходячи з наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за скоєний злочин покарання, передбачене ч. 1 ст. 121КК України, у виді позбавлення волі.

Але, враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину; всі обставини по справі в їх сукупності, наслідки, які настали, в тому числі і поведінку потерпілого, який теж перебував у стані алкогольного сп`яніння, та сам розпочав конфлікт;наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, історію правопорушень; дані про особу винного, висновки ДУ «Центр пробації» про можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а також думку потерпілого, який просив суд не позбавляти воли обвинуваченого, та те, що ОСОБА_1 перебуваючи під вартою з 22.10.17 по 25.10.18 фактично вже відбув реальне покарання строком 1 рік, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливо без відбування реального покарання. Тому призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі за скоєний злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк, який буде для нього оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_1 саме такої міри покарання буде справедливим та достатнім для покарання обвинуваченого за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту не продовжений.

ОСОБА_1 слід зарахувати в строк відбування покарання, термін його затримання, перебування в місцях попереднього ув`язнення з 22.10.17 по 25.10.18.

Про відшкодування судових витрат по справі не заявлено.

Цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази необхідно вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, с у д , -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання, термін його перебування в місцях попереднього ув`язнення з 22.10.17 по 25.10.18.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Речові докази: чоловічий светр коричневого кольору, штани джинси синього кольору, грошові кошти в сумі 88 гривень, дві монети, 100 злотих, 50 центів, зв`язка ключів, на якій наявні два ключа та брелок для відкриття домофону, картка «Приватбанку» № НОМЕР_2 , таблетки «Циграмон» в кількості 6 таблеток- повернути ОСОБА_1 ;

штани джинсові синього кольору, на яких наявні сліди речовини бурого кольору, які розірвані у всіх ділянках; футболку чорного кольору із слідами речовини бурого кольору, яка розірвана у всіх ділянках; куртку чорного кольору із слідами речовини бурого кольору, яка розірвана у всіх ділянках, шкарпетки чорного кольору із білими полосками, що належать потерпілому ОСОБА_2 ,- знищити;

взуття чорного кольору із шнурками - повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

ніж будівельний із надписом «WURTH», ніж канцелярський, на якому є сліди РБК ОСОБА_10 - знищити;

відео файли, які знаходяться на диску голубого кольору, із надписом «TDK», формату «DVD+R», 4.7 GB- залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.П. Рудаков