Ухвала суду № 85696800, 15.11.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 464/2288/19 Провадження № 2/450/1821/19

УХВАЛА

про залишення без руху

15 листопада 2019 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, –

в с т а н о в и в:

17 квітня 2019 року позивач звернулася до Сихівського районного суду м. Львова з позовною заявою до відповідача про поділ спільного майна подружжя, у якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь половину від оціненої вартості земельної ділянки, розташованої на території Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623686600:04:000:0674, у розмірі 63300 грн., визнати за відповідачем право власності на згадану земельну ділянку, стягнути з ОСОБА_2 на її користь половину від понесених витрат на будівництво об`єктів незавершеного будівництва, які розташовані на зазначеній вище земельній ділянці у сумі 459250 грн., визнати за відповідачем право власності на зазначені об`єкти. Крім того, до позовної заяви позивач додала клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 квітня 2019 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, матеріали справи скеровані за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Судом встановлено, що подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що копії доданих до неї документів не завірені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач сплатила судовий збір у сумі 1000 грн.

При цьому позивачем до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 значну частину своїх заощаджень (6000 грн.) витратила на проведення оціночно-будівельної експертизи. На даний час нею частково оплачений судовий збір у сумі 1000 грн. Зазначає, що вона не працевлаштована, не має доходів. Відтак, вважає за можливе відстрочили сплату судового збору у розмірі 4225 грн. 50 коп. Надала копію трудової книжки та повідомлення реєстраційної служби ЛМУЮ про припинення підприємницької діяльності ФОП, які не завірені належним чином.

За ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що у задоволенні такого слід відмовити з огляду на таке.

На підтвердження викладених у клопотанні аргументів, позивач надала копію трудової книжки та повідомлення реєстраційної служби ЛМУЮ про припинення підприємницької діяльності ФОП.

Суд зазначає, що надані позивачем документи жодним чином не підтверджують її майновий стан та відсутність доходів, а лише свідчать про те, що така непрацевлаштована та припинила свою діяльність як ФОП. Відтак, суд вважає, що підстави для розстрочення сплати судового збору відсутні.

Крім того слід зауважити, що позивачем у заяві про відстрочення сплати судового збору невірно застосовані норми Закону України «Про судовий збір». Так, позивач посилається на ч. 2 ст. 4 згаданого Закону, яка регулює розмір судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу. Однак, як встановлено судом з рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07 березня 2019 року справі № 464/6989/18, шлюб між сторонами вже розірвано. Позивачем не надано доказів укладення нового шлюбу та не заявлено позовних вимог у даному позові про розірвання такого.

Відтак, застосуванню підлягають загальні норми визначення розміру судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, передбачені пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

За п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України (стара редакція) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Пунктом 15 зазначеної постанови встановлено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Висновком експерта № 101/19 за результатами проведеного оціночно-земельного і оціночно-будівельного досліджень, складеним 18 березня 2019 року експертом Грінько О.І., ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0568 га, розташованої в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623686600:04:000:0674, становить 126600 грн., а вартість будівництва будинку, розташованого на зазначеній земельній ділянці складає 918500 грн.

За п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати за відповідачем право власності на вищезгадані земельну ділянку та об`єкти незавершеного будівництва та стягнути з нього на свою користь половину від вартості такого майна.

Встановлена судом вартість вищезазначеного нерухомого майна становить 1045100 грн., що дорівнює дійсній ціні позову.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становить 1921 грн.

Відтак, суд приходить до висновку, що сума судового збору, яка підлягає до сплати при поданні даного позову, становить 9605 грн., оскілки один відсоток від ціни позову перевищує розмір п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1000 грн., їй необхідно доплатити 8605 грн.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху та зобов`язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом завірення належним чином копій доданих до позовної заяви документів, доплати судового збору у розмірі 8605 грн. на розрахунковий рахунок UA158999980000031219206013390, отримувач коштів УКуПустом.р/Пустомитiв.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38047883, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, з зазначенням призначення платежу «судовий збір (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Пустомитівський районний суд Львівської області, ЄДРПОУ 38047883».

У випадку, якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви, така вважатиметься неподаною і буде повернута.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення описаних недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду лише в частині відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору протягом 15 днів з дня її вручення, в іншій частині – ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мусієвський В.Є.