Рішення № 85696578, 05.11.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/419/19

Провадження № 2/329/193/2019

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання: Силаєвої Т.М.,

позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

третіх осіб служби у справах дітей Чернівецької міської ради Чернівецької області, виконавчого комітету Чернівецької міської ради Чернівецької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить позбавити батьківських прав відповідача відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який у 2014 році розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу відповідач проживає в іншому місті, донька проживає із позивачем. З моменту розірвання шлюбу, відповідач не приймає участі у вихованні доньки, не займається її фізичним, моральним та духовним розвитком, не забезпечує дитину матеріально, має заборгованість зі сплати аліментів, дитина взагалі не знає відповідача як свого батька. Позивач в свою чергу, займається вихованням дитини, утримує її матеріально, прикладає достатньо зусиль для духовного та соціального розвитку доньки. З вересня 2016 року ОСОБА_1 проживає з ОСОБА_4 , з яким у дитини склалися гарні відносини та якого дитина називає батьком. Позивач вважає, що відповідач не виконує належним чином батьківських обов`язків по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 , а тому є підстави для позбавлення батьківських прав відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що у 2014 році шлюб з відповідачем розірвано, відповідач після розірвання шлюбу проживає у м. Кіровське Донецької області. Відповідач востаннє бачив доньку приблизно у вересні 2013 року, коли їй було приблизно 6 місяців. На теперішній час ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки не сплачує, жодним чином не бере участі в її вихованні.

Відповідач в підготовчі судові засідання призначені на 24.07.2019, 12.08.2019, 02.09.2019 та в судове засідання по суті, призначене на 05.11.2019 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належний чином - шляхом розміщення оголошень на веб-сайті суду, заяв чи клопотань не надав.

Представник служби у справах дітей Чернівецької міської ради Чернівецької області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належний чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник виконавчого комітету Чернівецької міської ради Чернівецької області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належний чином, заяв чи клопотань не надав.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що вона є сестрою позивача, зазначила, що приблизно з березня 2012 року по серпень 2013 року, відповідач проживав з нею та її сестрою в її квартирі в м. Чернівці. Потім у позивача та відповідача народилася донька ОСОБА_2 . Відповідач після народження доньки взагалі не приймав ні моральної, ні матеріальної участі у догляді за дитиною. З того часу як відповідач виїхав з квартири, він взагалі не приймає участі у вихованні доньки, не виховує її, не забезпечує матеріально. Вихованням та забезпеченням дитини повністю займається її сестра. Життям дитини відповідач не займається.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він є батьком відповідача. Зазначив, що коли доньці відповідача ОСОБА_2 було декілька місяців, син залишив сім`ю і виїхав проживати в Донецьку область. Свідок періодично приїздить до сина ОСОБА_3 , однак останній пиячить, ніякої допомоги доньці не надає, не допомагає її виховувати. Зазначив, що син сам бажав, щоб його позбавили батьківських прав.

Заслухавши пояснення учасників провадження, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, всебічно та повно встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач та відповідач з 15.05.2012 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.07.2014.

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу, відповідач проживає окремо від позивача та доньки.

Вихованням дитини ОСОБА_2 та її матеріальним забезпеченням повністю займається позивач.

Згідно копії акту обстеження житлово-побутових умов від 27.02.2019, дитина ОСОБА_2 проживає разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , дитина забезпечена всім необхідним.

Згідно довідки № 1, наданої Дошкільним навчальним закладом № 24 Центр розвитку дитини "Джерело", ОСОБА_2 відвідує зазначений заклад, рідний батько дитини з червня 2015 року участі у вихованні дитини не брав.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам від 04.01.2019, наданого Хрестівським міським відділом виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_2 за 2018 рік на суму 9186 грн.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Чернівецької міської ради Чернівецької області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , останнього доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками та на піклування батьків. Виховання в сім`ї є первоосновою розвитку особистості дитини.

Згідно ст.14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

З підстав, передбачених ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав. Однією з таких підстав є ухилення батьком від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року«Про практику застосування судами при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В судовому засіданні позивачем було доведено, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини ОСОБА_2 , зокрема з 2013 року не спілкується з дитиною, не приділяє уваги своїй дитині, ухиляється від її належного виховання, не забезпечує доньку матеріально.

Зазначене також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , допитаними в судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 є обґрунтованими і заявленими з метою захисту прав та законних інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 , а тому підлягають задоволенню.

Окрім того, слід зауважити, що сам факт позбавлення відповідача батьківських прав щодо її дитини не є остаточним, оскільки відповідно до ст.169 СК України, в разі зміни його поведінки, суд за його позовом може поновити його батьківські права.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.164, 165, 166 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.81,141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав, - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо його дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складений 15 листопада 2019 року.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП суду невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: служба у справах дітей Чернівецької міської ради Чернівецької області, код юридичної особи відсутній, місце розташування: Чернівецька область, м .Чернівці, Центральна площа, 9.

Третя особа: виконавчий комітет Чернівецької міської ради Чернівецької області, код юридичної особи 04062216, місце розташування: Чернівецька область, м.Чернівці, Центральна площа, 9.

Суддя А.В.Богослов