Рішення № 85696181, 15.11.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/682/19

Провадження № 2/329/264/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

органу опіки та піклування - Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про визначення місця проживання їхньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 09 серпня 2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останнього часу сімейні стосунки розладилися, позивач та відповідач втратили взаєморозуміння, що стало підставою для подання позивачем позову про розірвання шлюбу з відповідачем. На теперішній час сторони проживають окремо, примирення між ними неможливе. Син проживає разом із матір`ю. Позивач вважає, що дитина повинна проживати разом із нею, оскільки син потребує материнського піклування.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити позовні вимоги.

В підготовче судове засідання відповідач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Представник органу опіки та піклування в підготовче судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 09 серпня 2003 року, відділом реєстрації актів громадянського сану Чернігівського РУЮ Запорізької області, актовий запис № 26.

Від вказаного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування - Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо місця проживання дитини ОСОБА_3 від 29.10.2019, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з червня 2019 року проживають окремо. Дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , де є все необхідне для проживання та розвитку дитини. ОСОБА_1 працює бухгалтером - касиром ГО "Чернігівська районна організація українського товариства мисливців і рибалок". Заробітна плата за останні 6 місяців складає 40249,07 грн. ОСОБА_2 працює старшим слідчим СВ Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області. Заробітна плата за останні 6 місяців складає 86356,92 грн. ОСОБА_2 надав згоду на проживання сина з матір`ю у разі розірвання шлюбу. Син ОСОБА_3 також бажає проживати з матір`ю в разі розлучення батьків. Таким чином, орган опіки та піклування вважає за доцільне після розірвання шлюбу між батьками, залишити дитину ОСОБА_3 проживати з матір`ю.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з ч.1,2,3 статті 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частиною 1,2 статті 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши докази, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши висновок органу опіки і піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини з матір`ю, беручи до уваги згоду батька на проживання дитини з матір`ю, суд доходить до висновку про визначення місця проживання дитини з матір`ю, що відповідає найкращим інтересам останньої.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору позивачем від 29.08.2019 №N1DTH3242M на суму 768,40 грн. Тому суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384 гривні 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 56, 105,110-113 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 81,141, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини, - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Орган опіки та піклування - Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області: код ЄДРПОУ 02126395, місцезнаходження: вул. Соборна,401, смт Чернігівка, Чернігівський район, Запорізька область.

Суддя А.В.Богослов