Вирок № 85695688, 13.11.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/3260/19

1-кп/311/280/2019

13.11.2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретареві Гончаровій К.Ю.

за участю: прокурора Стельмащук Д.С.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П`ятихатки Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, маючого середню технічну освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту, 26.07.2019 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись у приміщенні ремонтно-механічного цеху, який розташований на території ПрАТ «ЗЗРК», за адресою: Запорізька область, Василівський район, село Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км, з раптово виниклим прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через не зачинені на замок двері, зайшов до кабінету № 1-г, де зі столу, таємно викрав мобільний телефон MeizoPro 7 Plus, модель М793Н, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , у корпусі золотистого кольору, вартістю 4365 гривень 00 копійок, в якому знаходилась сім-картка мобільного зв`язку «Київстар» а.н. ( НОМЕР_3 ), яка не представляє матеріальної шкоди для потерпілого, на рахунку якої грошові кошти були відсутні, який належить ОСОБА_1 , після чого з місця скоєння злочину зник, і розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 , матеріальну шкоду на загальну суму 4365 гривень 00 копійок.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У підготовчому судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 надійшла угода про примирення, укладена 30.08.2019 року між потерпілим і обвинуваченим на підставі ст.ст. 468-469, 471 КПК України.

Згідно з даною угодою потерпілий і обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин і правової

кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, розміру майнової шкоди, спричиненої потерпілому, яка у повному обсязі відшкодована обвинуваченим в ході досудового розслідування. Обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди узгоджено покарання ОСОБА_2 за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їм відомі та зрозумілі.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 стверджує, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. Обвинувачений ОСОБА_2 кається у скоєному.

Під час підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_1 стверджує, що повністю розуміє свої права та характер пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України, щодо якого обвинувачений визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого в разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор Стельмащук Д.С. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги та правила КПК і КК України, а тому не заперечує проти затвердження зазначеної угоди.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши надані матеріали кримінального провадження, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 з наступних підстав:

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні в формі приватного обвинувачення. Угода про примирення може ініціюватись у будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається у ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , відноситься до злочинів середньої тяжкості. Таким чином, угода про примирення, у даному кримінальному провадженні, може бути укладена.

Зміст наданої суду угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам потерпілого та обвинуваченого.

Судом встановлено, що укладання угоди про примирення є цілком добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений і потерпілий цілком розуміють зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.ст. 394, 424, 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнає себе винуватим, положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений і потерпілий погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами міри покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З обвинуваченого на користь держави також належить стягнути документально підтверджені витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 10-586 від 19.08.2019 р. по кримінальному провадженню у розмірі 628 грн. 04 коп., проведеної Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 100, 374, 468-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 30.08.2019 року в кримінальному провадженні № 1-кп/311/280/2019, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019081190000391 від 27.07.2019 р., між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 .

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь держави (платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31112115008009; одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; код банку (МФО): 899998; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: Казначейство України (ЕАП) витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню у розмірі 628 грн. 04 коп.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон Meizu Pro 7 Plus, імей № 1 - НОМЕР_1 , імей № 2 - НОМЕР_5 , повернутий під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_1 - залишити у його розпорядженні.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова