Рішення № 85692386, 11.11.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4652/19

Провадження № 2/234/1874/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді - Демидової В.К.,

при секретарі - Воропаєвої Ю.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_3 .,

представника відповідача- Удовиченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорськ

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , від імені якого діє ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про захист прав споживачів,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 березня 2019 року ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про захист прав споживачів, посилаючись на те, що 11 березня 2019 року протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» за №507 за Актом від 04 лютого 2019 року № 226704 позивачу була нарахована заборгованість в розмірі 51387,11 грн., що виникла начебто з розкрадання електричної енергії, та будинок позивача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без належного попередження був відключений 28 лютого 2019 року від електромережі.

Дії представників відповідача вважає незаконними, такими, які Законом України «Про захист прав споживачів» кваліфікуються як агресивна підприємницька практика.

04 лютого 2019 року працівники відповідача під приводом перевірки прибору обліку електричної енергії в кількості трьох осіб без дозволу власника житла - позивача, застосовуючи кількісну перевагу увірвалися до будинку АДРЕСА_1 , без дозволу власника оглянули будинок та склали Акт про порушення, чим порушили право позивача на недоторканність житла, гарантованого ст.30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Крім того, змусили сторонню особу підписати даний Акт.

Позивача не повідомили про огляд будинку, про складання Акту про порушення, про відключення будинку від електромережі, що є порушенням його майнових прав.

Вважає дії відповідача незаконними, такими, які не відповідають законодавству України по захисту прав споживачів, а саме:

Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії

7.5. Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи).

Тому, відключення будинку позивача від електромережі с незаконним та безпідставним.

Згідно складеного Акту в будинку позивача працівниками відповідача було начебто виявлене самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, при цьому в Акті сказано, що самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «фазного» та «нульового» дротів, які йдуть на розетку, при вимкнених запобіжниках після лічильника та включенні праски в цю розетку, диск електролічильника не обертається, праска працює, напруга в розетці в наявності. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається лічильником не враховується.

Проте, не уточнено, де саме та що саме необхідно було демонтувати, для чого, та що саме цей демонтаж повинен був встановити.

В даному акті в пункті 3 вказані результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень. Так, на ділянці схеми самовільного підключення від вихідних клем лічильника з точкою вимірювання 1. зазначеною у схемі електропостачання споживача з перерізом проводу (кабелю) 2,5 кв.мм. - мідь, струм споживання становить 27 А. на ділянці схеми самовільного підключення до вхідних клем лічильника з точкою вимірювання 2. зазначеною у схемі електропостачання споживача з перерізом проводу (кабелю) 2.5 кв.мм. - мідь, струм споживання становить 27 А. а струм споживання на ділянці схеми самовільного підключення з точкою вимірювання 3. зазначеною у схемі електропостачання споживача з перерізом проводу (кабелю) 1.5 кв. мм. - мідь, становить 19 А. Виміри зроблені штангенциркулем 1-71208271.

В таблиці не зазначено, яким прибором вимірювали струм споживання.

Розділ пункту 3 «точка на схемі, де було вилучено зразок проводу (кабелю)» - не містить інформації.

В пункті 5 акту вказаний перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи: холодильник, телевізор, праска, кондиціонер, чайник, електрична плита.

Вказаний час роботи струймоприймачів - 24 години на добу.

В пункті 7 вказано, що не було технічної можливості відключити самовільне підключення.

На схемі електропостачання споживача відсутнє позначення розетки, через яку на думку відповідача здійснювалося розкрадання електричної енергії.

Даний акт підписаний представниками постачальника електричної енергії та особою ОСОБА_4 .

Крім того, в Акті вказано, що самовільне підключення виготовлене за допомогою мідного проводу, переріз якого був виміряний штангенциркулем 1-71208271, переріз складає 1,5 кв мм, через нього проходить струм 19 А.

Проте, представники відповідача не вилучали проводів або кабелів, взагалі не визначена якась конкретна розетка, на яку йде провід, таким чином висновки щодо наявності мідного проводу з перерізом 1,5 кв мм , що пропускає струм 19 А , є припущенням, а не встановленою обставиною, на підставі якого можна складати акт про порушення та вносити числові показники, які не є фактичними.

Між тим, згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕУ) № 562 від 04.05.2006 року

"2.9. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі. ( Пункт 2.9 глави 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою НКРЕ У 1338 ( z1417-10 ) від 14.10.2010).

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі» 2.1. Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ ( г0417-96 ) та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ (z1417-96 ):

5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;»

В Листах НКРЕУ від 27.07.2012 № 4754/11/47-12 , від 05.03.2013 року № 1649/26/47-13, і № 1500/20.1/9-17 від 01 березня 2017 року, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вказано, що, якщо в Акті про порушення та у описі виявленого порушення, на схемі електропостачання споживача, що є додатком до Акта, не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі та вказано, що у енергопостачальника немає підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на підставі такого Акта.

Отже, так як відповідачем не виявлене місце самовільного підключення, а значить, факт самовільного підключення не доведений, відповідач не мав підстав складати Акт та виносити його на розгляд комісії, отже, дії відповідача є незаконними.

Крім цього, в акті відповідач посилався на технічну неможливість встановлення місця підключення, між тим, дане твердження є необґрунтованим та неправдоподібним.

Згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії «прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник електропостачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити».

Працівники відповідача мали можливість викликати позивача як власника будинку та отримати від нього дозвіл на демонтаж конструкцій, щоб встановити або спростувати факт розкрадання, в цьому обидві сторони прямо зацікавлені, але цього не було зроблено.

Щодо спеціальних технічних засобів, то, виходячи з принципу розумності, виходячи до споживача з метою контрольної перевірки, представники електропостачальника зобов`язані мати при собі всі прилади та інструменти, необхідні для встановлення місця підключення.

Отже, працівники відповідача мали можливість протягом місяця , якщо були підстави вважати доведеним факт розкрадання, встановити схему та місце підключення, вилучити зразки проводу, за допомогою якого розкрадалась електроенергія, мали можливість припинити розкрадання технічним способом.

Проте, цього зроблено не було, що ще раз підтверджує факт відсутності розкрадання електроенергії з боку позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. N 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" затверджено Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії. Згідно із пунктом 4 даного Порядку обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Але, порядок, визначений у методиці, відповідачем був порушений, що робить висновки Акту необґрунтованими в силу безпідставності застосування методики.

Договір про постачання електричної енергії є публічним договором. Відповідно до типових умов такого договору відповідач зобов`язується постачати позивачу, як споживачу, електричну енергію, але порушив свій обов`язок, безпідставно відключивши будинок від електромережі, що відповідно до ст.21 ч.1 п.4, ст.,23 ч.1 п.11 Закону України «Про захист прав споживачів» є порушенням прав споживачів.

Також вважає, що відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» з боку відповідача допущена агресивна підприємницька практика, яка полягає в тому, що відповідач, скориставшись своєю технічною можливістю відключити будинок позивача від електромережі, не встановивши факту розкрадання електричної енергії, вимагає сплатити заборгованість в такому суттєвому для пересічного громадянина розмірі.

Відповідач мав право відключити будинок позивача від електромережі тільки після ухвалення судом відповідного рішення.

Врешті-решт, за складеним актом від 04.02.2019 року, та протоколом засідання комісії від 11.03.2019 року нарахована заборгованість виникла не у відповідності до закону, наслідками чого стало обмеження права позивача на забезпечення житлового приміщення електроенергією з 28.02.2019 року.

Тому просить визнати дії відповідача по відключенню від електромережі будинку позивача, розташованого по АДРЕСА_1 , незаконними. Зобов`язати відповідача відновити постачання електроенергії до будинку позивача, розташованого по АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою за правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 19 березня 2019 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , від імені якого діє ОСОБА_3 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів, в порядку загального позовного провадження.

09 квітня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , який долучений до матеріалів справи.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 09 квітня 2019 року замінений відповідач Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», його правонаступником - Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі», підготовче судове засідання по вказаній цивільній справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті на 08 травня 2019 року.

13 травня 2019 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи.

Представник позивача- ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що на позивача, як на власника будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст. 322 ЦК України покладається тягар утримання свого майна та на підставі ч.4,5 ст.319 ЦК України відповідальності за нього.

04 лютого 2019 року представниками енергопостальника за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та Актом зафіксовано у відповідності до вимог п.8.2.5 порушення Правил: «Самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «фазного» та «нульового» дротів, які йдуть на розетку, при вимкнених запобіжниках після лічильника та включенні праски в цю розетку, диск електролічильника не обертається, праска працює, напруга в розетці в наявності. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається лічильником не враховується.

На підставі Акту про порушення Правил №226704 від 04.02.2019 року позивачу було нараховано у відповідності до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил було нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 51887,11 грн.

Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №507 від 11.03.2019 року по розгляду акту про порушення Правил, комісія дійшла висновку, що Акт №226704 від 04.02.2019 року складено у відповідності з вимогами Правил та прийнято рішення здійснити розрахунок об`єму та вартості недооблікованої електроенергії згідно з п. 3.5 Методики розрахунку об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем Правил. Розрахунок по акту за період з 06.03.2016 року по 04.02.2019 року згідно п.3.3. Методики визначена сума заборгованості у розмірі 51887,11 грн.

Роз`ясненням від 27.07.2012 року №4754/11/47-12 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики визначила порядок (спосіб) фіксації порушень Правил користування електричної енергії (для населення) у разі відсутності можливості без застосування демонтажу конструкції будівлі виявити місце (точку) підключення. Де зазначили, відповідно до положень пункту 3.1 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

У разі якщо споживачем не надано дозволу на частковий демонтаж оздоблювальних матеріалів для визначення місця підключення, в акті про порушення має бути на це указано. Тобто енергопостачальником було виконано всі вимоги (норми) Правил, Методики та роз`яснення НКРЕ. Більш того, з письмових пояснень представників енергопостачальника, які проводили фіксацію порушення 04.02.2019 вбачається, що порушення Правил було ними виявлено індикатором прихованої проводки (дятел), після чого виявили схему підключення.

Наведені позивачем доводи щодо незаконності припинення електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 не відповідають дійсності та є таким, що не підлягають до задоволення.

П.7.6. Правил передбачено, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акту про порушення.

Наведені позивачем доводи щодо протиправності дій відповідача не відповідають дійсності та є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірів 8000,00 грн., у зв`язку з необґрунтованістю вимоги.

Судом встановлені наступні факти:

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р (чинними на час виникнення спірних правовідносин) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р №562.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На підставі ст. 77 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11 червня 2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно п.42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999р (чинних на час виникнення спірних правовідносин), побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об`єкті побутового споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі засобу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки; та інше.

Відповідно до п.48 ПКЕЕН побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п.53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. №562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 29 січня 2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І., реєстр № 1-432, на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де він і зареєстрований, що вбачається з копії паспорту. Позивач є побутовим споживачем електричної енергії, що надає відповідач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», за вказаною адресою.

Відповідно до Акту про порушення (ПКЕЕН) №226670 від 04 лютого 2019 року, під час перевірки будинку за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення споживачем ОСОБА_2 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «фазного» та «нульового» дротів, які йдуть на розетку, при вимкнених запобіжниках після лічильника та включенні праски в цю розетку, диск електролічильника не обертається, праска працює, напруга в розетці в наявності. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається лічильником не враховується. З метою виявлення порушення застосовувались технічні засоби. Акт про порушення підписано ОСОБА_4

Допитані у якості свідків працівники відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили обставини викладені в Акті про порушення (ПКЕЕН) №226670 від 04 лютого 2019 року.

11 березня 2019 року вказаний Акт №226670 від 04 лютого 2019 року розглянуто комісією Краматорського РЕМ у складі трьох уповноважених представників енергопостачальника, за участю споживача ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Доненькобленерго» №507 від 11 березня 2019 року по розгляду акту про порушення ПКЕЕН комісія дійшла висновку, що акт №226670 від 04 лютого 2019 року складено у відповідності з вимогами п.53 ПКЕЕН та прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії згідно з п.3.5 Методики розрахунку об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПКЕЕН та донарахувати позивачу вартість необлікованої електричної енергії за період з 06 лютого 2016 року по 04 лютого 2019 року у розмірі 51887,11 грн.

Порядок складання актів про порушення ПКЕЕН визначено як пунктом 53 цих Правил так і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 (далі - Методика).

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, у тому числі: 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Абзац 7 цього підпункту передбачає, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Отже, слід зазначити, що акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення фіксує саме факт виявлення представником енергопостачальника порушення Правил, зокрема щодо самовільного підключення електроустановок певного споживача до електромереж, та має бути складений на споживача, який вчинив порушення цих Правил, а Методика визначає обсяг та вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами цих Правил саме за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Якщо з будь-яких причин енергопостачальником не буде вказано в акті про порушення ПКЕЕН місце (точка) підключення до відповідних мереж самовільного підключення, то енергопостачальником буде порушено положення пункту 4.7 Методики.

Тому нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по такому акту про порушення є неправомірним.

У разі якщо споживачем не надано дозволу на частковий демонтаж конструкції для визначення місця підключення, в акті про порушення має бути на це указано. При цьому правомірність нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по такому акту має вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З Акту про порушення (ПКЕЕН) №226670 від 04 лютого 2019 року вбачається, що посадові особи відповідача при перевірці ПКЕЕН в будинку АДРЕСА_1 не змогли знайти точку підключення, тому вважали, що відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, зазначивши при цьому, що споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для визначення місця підключення.

Проте, доказів того, що споживач не надав дозволу на частковий демонтаж конструкції для визначення місця підключення, в акті про порушення не вказано. Не конкретизовано, яка саме конструкція має бути демонтована для цієї мети. У п.8 зазначеного Акту також не вказано заходи з ліквідації виявлених порушень і терміни їх виконання споживачу.

За таких обставин, судом встановлено, що представниками енергопостачальника виявлене порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, але в порушення положень пункту 3.1 Методики де йдеться про те, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 цього пункту, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі, не виявлено місце підключення. В Акті та на схемі точку підключення не вказано. Доказів того, що споживач не надав дозволу на частковий демонтаж неконкретизованої конструкції для визначення місця підключення, в акті про порушення не вказано. Також в акті не вказано заходів з ліквідації виявлених порушень і терміни виконання.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що зазначений акт не може бути підставою для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Виходячи з зазначеного, рішення комісії про проведення за актом розрахунку обсягу та вартості не донарахованої електричної енергії за період з 06 лютого 2016 року по 04 лютого 2019 року у розмірі 51887,11 грн. є таким, що не відповідає вимогам закону.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Таким чином, обраний позивач спосіб захисту свого порушеного права відповідає вимогам закону, оскільки направлений на усунення перешкод, поновлення права в користуванні матеріальним благом.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає необхідним визнати дії відповідача по відключенню від електромережі будинку позивача, розташованого по АДРЕСА_1 , незаконними та зобов`язати відповідача відновити постачання електроенергії до будинку позивача, розташованого по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь позивача ОСОБА_2 понесені ним та документально підтверджені (щодо розміру витрат та обсягу виконаних адвокатом робіт) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. 00 коп. Суд вважає, що такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, часом витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Оскільки позивач від сплати судового збору за подання цього позову звільнений на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», то відповідно до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє ОСОБА_3 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів - задовольнити.

Визнати дії відповідача по відключенню від електромережі будинку позивача ОСОБА_2 , розташованого по АДРЕСА_1 -незаконними.

Зобов`язати відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відновити постачання електроенергії до будинку позивача ОСОБА_2 , розташованого по АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (ЄДРПОУ 00131268) на користь позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (іпн - НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою за правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Стягнути з відповідача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (ЄДРПОУ 00131268) судовий збір на користь держави в сумі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області (Перехідні положення п.п. 15.5, 15), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Краматорського міського суду В. К. Демидова