Вирок № 8569160, 12.03.2010, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 1–127

2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року Франківський районний суд м.Львова

у складі: головуючої – судді Ільчишин Н.В.

при секретарі Гончаровій Ю.

з участю прокурора Дудинської Т.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий 18 березня 2008 року Франківським районним судом м.Львова за ст.263 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 13.10.2009 року в 20 год. 15 хв. Проходячи біля будинку №24 по вул.Київській у м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна із проникненням у інше приміщення, переслідуючи корисливі мотиви, зайшов у під»їзд вищевказаного будинку, де через відчинені двері загального коридору, по сходовій клітці спустився у підвальне приміщення, шляхом зламу навісного замка вхідних дверей проник в підвал гр.ОСОБА_3, звідки таємно викрав: електричний водяний насос до газового котла системи опалення, у справному стані вартістю 500 грн., слюсарний набір вартістю 100 грн., та дві автомобільні шини марки «Мішелін» R-15, 205Х65, по 150 гривень кожна, загальною вартістю 300 грн., а всього таємно заволодів майном потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 900 грн.

Підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав частково та дав показання, що 13 жовтня 2009 року біля 20.00 проходив по вул.Київській біля будинку 24 в м.Львові, побачив, що двері в під»їзд на якому був кодовий замок і в підвал відкриті, оскільки боліла голова і на вулиці було холодно, то вирішив зайти всередину та перебути там. Зайшовши в підвал побачив на землі металеві інструменти (розвідні ключі), підняв їх та поклав собі в матерчату сумку, щоб в подальшому залишити собі, можливо серед тих речей і був водяний насос, однак не пам»ятає, ще біля дверей стояли шини до автомобіля, яких він не мав наміру красти. Викрадені інструменти він заховав в дворі будинку №14 вул.Декарта у м.Львові. Пізніше він знов повернувся в підвал будинку №24, що по вул.Київській в м.Львові, щоб переночувати, зустрів незнайомого чоловіка, який запитав, що він там робить, на що ОСОБА_2 повідомив, що хоче спати, тоді чоловік пішов і за деякий час прийшли працівники міліції і його затримали. У вчиненому розкаюється, в судових дебатах вину визнав повністю, просить врахувати стан його здоров»я та застосувати ст. 69 КК України та суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання своєї винуватості у вчиненому злочині підсудним ОСОБА_2, його винуватість повністю доводиться зібраними по справі доказами, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні (а.с.21-22) про те, що 13.10.2009 року в 17.40 год. повертався додому з роботи. Коли перебував неподалік свого будинку №24 по вул.Київській в м.Львові то його увагу привернув чоловік, який тягнув по асфальту візок без одного колеса, який дуже скрипів. Підійшовши ближче до свого будинку то помітив біля під»їзду фрагмент пластмасового колеса і зрозумів, що ОСОБА_2 міг виходити з підї»зду його будинку. Біля 20.30 год. до нього прийшли працівники міліції, які повідомили, що затримали мужчину, який порозбивав двері до підвальних приміщень і попросили піти оглянути свій підвал, та повідомити чи нічого з підвалу не пропало. Спустившись в підвал, працівники міліції показали на ОСОБА_2, якого затримали, і у ньому він впізнав мужчину, якого недавно бачив неподалік свого будинку, який тягнув візок. Затриманий чоловік не заперечував. Оглянувши своє підвальне приміщення ОСОБА_4 помітив, що з підвалу зникли речі, а саме; електричний водяний насос до газового котла системи опалення, бувший в користуванні у справному стані вартістю 500 грн., викрутки, стамески, сверла, напильники, молотки, плоскогубці, гайкові ключі, розвідні ключі, газовий ключ, крім того навпроти вхідних дверей у його підвальне приміщення стояли спертими до стіни дві зимові шини для автомобіля «БМВ», марки «Мішелін» R15,205Х65, які також намагався викрасти ОСОБА_2 із підвального приміщення, вартість яких по 150 грн. кожна. Вартість пошкоджених навісних замків становить по 50 грн. за кожен. Більше з його підвалу нічого не пропало.

Показаннями свідка ОСОБА_5, даними ними в судовому засіданні про те, що 13.10.2009 року, близько 20.20 год. він пішов в своє підвальне приміщення, щоб поміняти дверний замок в підвалі, оскільки напередодні поміняв двері. Коли йшов в підвал, то в загальному коридорі підвалу світло не світилось, лише світилось світло в загальному коридорі будинку. Підійшовши до своїх дверей, побачив, що вони пошкоджені, а саме відірвано металеве вухо, двері були відчинені, зайшовши в середину побачив, що речі перевернені, але нічого не пропало. Підійшов до дверей підвального приміщення ОСОБА_3, двері були відкриті і світило світло, звідти вийшов чоловік, він спитав, що той тут робить, на що невідомий на той час ОСОБА_2 сказав, що живе. Перед дверима ОСОБА_3 в коридорі він побачив шини і зрозумів, що ОСОБА_2 хоче їх вкрасти. Після чого ОСОБА_5 вийшов, піднявшись в свою квартиру та викликав працівників міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_6, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні (а.с.41), про те що він працює інспектором патрульної служби, знаходячись на чергуванні з сержантом міліції ОСОБА_7 на автопатрулі, було отримано повідомлення від чергового по Франківському РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, про те, що в підвалі будинку №26 по вул. Київській в м.Львові. Прибувши на вказану адресу, до них звернувся гр.ОСОБА_5, та повідомив, що він ходив у свій підвал і побачив там невідомого чоловіка, який заховався в підвальному приміщенні сусіда, а навісні замки лежали на підлозі. На їх запитання до ОСОБА_2, що він тут робить, та для чого розбив навісні замки кількох підвалів, даний громадянин повідомив, що позламував замки до підвалів, для того, щоб викрасти звідти речі, які потім хотів продати. Крім цього він зізнався, що того ж дня, з підвалу крім шин, які не встиг викрасти, викрав ще різні інструменти, які заховав по вул.Декарта у м.Львові. Після цього вони встановили потерпілого у якого невідомий скоїв крадіжку, ним виявився гр.ОСОБА_4, останній підтвердив крадіжку з його підвалу великої кількості робочого інструменту та водяний насос, а автомобільні шини, які стояли на коридорі були в його підвалі.

Явка з повинною ОСОБА_2 від 14.10.2009р.

Протоколами ставок віч-на-віч між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.29),

Протоколами ставок віч-на-віч між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.30),

Протоколами огляду місця події від 13.10.2009 року (а.с.15-16,17,18).

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_2 в частині заперечення ними своєї вини у проникненні в підвал, суд визнає їх неправдивими та направленими на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами по справі. Крім того, сам ОСОБА_2 визнає, що зайшов в підвальне приміщення, щоб переночувати, однак не визнає, факту, що пошкодив замок для того щоб проникнути в підвальне приміщення, оскільки підвал був відкритий, чому так зробив пояснити не може, оскільки постійно його болить голова, має проблеми із здоров»ям.

Крім того винуватість підсудного підтверджується його діями, які здійснювалися таємно від потерпілого, очевидців, за відсутності будь-яких інших сторонніх осіб з корисливим мотивом, що переконливо свідчить про наявність умислу на заволодіння чужим майном.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням у інше приміщення, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного раніше судимий, позитивно характеризується.

Пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статті, за якою кваліфіковано його дії, оскільки виправлення і перевиховання підсудного є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства, підстав до застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану – взяття під варту.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 13.10.2009 року, тобто з часу фактичного затримання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області (УДК у Львівській області ЄДРПОУ 25575150 МФО 825014 р/р – 35221003000808; 300 грн. 48 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи (а.с.34).

Речові докази по справі повернуті потерпілому (а.с.79,81).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з часу вручення йому копії вироку.

Головуюча