Ухвала суду № 85688649, 15.10.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4555/19

2/296/1906/19

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

"15" жовтня 2019 р. м. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» про стягнення середньомісячної заробітної плати та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», у якому просить стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за період з 07.06.2016 станом на 31.04.2019 у розмірі 41 992 грн. та 10 000 грн. 00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 31.05.2019 року (суддя Галасюк Р.А.) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» про стягнення середньомісячної заробітної плати та моральної шкоди та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом.

У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 , протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019 справу передано судді Рожковій О.С. для розгляду.

Згідно із частиною 12 статті 33 Цивільного процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти до провадження зазначену цивільну справу.

Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 41 992 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У Постанові від 30 січня 2019 року (справа N 910/4518/16) Верховний суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

За таких обставин, позивач у позовній заяві повинен зазначити ціну позову, сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру: - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та - про відшкодування моральної шкоди, так як позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі (Постанова В/КЦС від 28 листопада 2018 р. у справі № 761/11472/15-ц).

У відповідності до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід надати докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. за пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Так, згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Виходячи з цих обставин, сума заявленої позивачем моральної шкоди 10 000,00 грн. в позові не обґрунтована:

якими міркуваннями керувалася позивач при визначенні розміру моральної шкоди;

чи можна вважати розумними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в такій сумі, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України;

якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди саме в такому розмірі.

Тому, заявляючи до відповідача вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди, яку оцінено в сумі 10 000,00 грн., позивач не викладає юридично значимих фактів та обставин, за яких їй заподіяно відповідну шкоду, не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідача, і в порушення яких правових норм відповідачем заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв`язок між цими подіями.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів УК у м.Житомирі/Корольовський р-н 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача № UA748999980000031211206006004 код класифікації доходів бюджету 22030101, із зазначенням призначення платежу судовий збір, за позовом ПІБ позивача до ПІБ відповідача, Корольовський районний суд м. Житомира, та надати оригінал квитанції на суму 768,40 грн.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (якщо особа є посадовою особою), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". При цьому, така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Копії доказів, надані позивачем на підтвердження обставин, що викладені в заяві не засвідчені у відповідності до вимог ст. 95 ЦПК України.

Вказані недоліки перешкоджають подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суд, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.13 ст.187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 175, 177, 187 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Прийняти до провадження судді Рожкової О.С. цивільну справу №296/4555/19.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Рожкова