Ухвала суду № 85687926, 14.11.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/741/19

Провадження № 1-кп/206/228/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Грицаюк Н.М.,

при секретарі Норі І.С.,

за участю:

прокурора Двойнічної Л.М.,

захисника-адвоката Саєнко І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018040700000513 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 194, ч.4 ст.296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч.4 ст.296 КК України.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк ухвали становить шістдесят днів з дня постановлення ухвали до 24 листопада 2019 року включно.

Захисник - адвокат Саєнко І.М. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`який-домашній арешт, яке обґрунтував тим, що суд, продовжуючи застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, помилково дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Наведені в клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини, що були враховані судом при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є непереконливими та не об`єктивними. Крім того, обвинувачений має постійне місце проживання, за місцем якого характеризується позитивно. Відповідно до приписів ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, має батьків - пенсіонерів, із якими підтримує стійкі родинні зв`язки. До обрання запобіжного заходу навчався в "Комп`ютерній Академії ШАГ" і особисто заробленими коштами сплачував за навчання. Щодо припущення, що обвинувачений може впливати на потерпілих та свідків, то це спростовується тим, що до обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він постійно та систематично прибував за вимогою слідчого та ніяким чином не перешкоджав досудовому розслідуванню, а навпаки сприяв йому. Потерпілі по справі щодо агресивної поведінки та погроз із боку обвинуваченого із заявами до органів поліції не зверталися. До того ж не можливо погодитись із висновками суду, що обвинувачений може вплинути на свідків, які ще не допитані, оскільки всі свідки допитувались в процесі досудового розслідування та їх свідчення зафіксовано письмово протоколами допитів.

Прокурор та потерпіла заперечували проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який - домашній арешт.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання захисника та наполягав на його задоволенні.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до КПК України обвинувачений та його захисник має право звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Суд знаходить, що обставини, які характеризують обвинуваченого і які були раніше встановлені судом не змінились на цей час.

Як було раніше встановлено судом ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, раніше порушував покладені на нього обов`язки, передбачені ст.ст. 75,76 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Підстави для застосування щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися судом при продовжені судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою, не має, не допитані свідки обвинувачення та серед яких є неповнолітні. Крім того,одна із потерпілих раніше виказувала про здійснення на неї впливу з боку обвинуваченого.

На цей момент розгляд кримінального провадження ще триває.

Крім того, Дніпровський апеляційний суд в ухвалі від 18 жовтня 2019 року, якою залишив без змін ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2019 року про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, вказав, що обвинувачений, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих щодо зміни показів на його користь.

Отже доводи сторони захисту щодо відсутності у обвинуваченого можливості впливу на свідків та потерпілих є необгрунтованими та безпідставними, оскільки покази, дані ними на досудовому слідстві, не можуть бути покладені в обгрунтування вироку.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника-адвоката Саєнка І.М. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`який - домашній арешт.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати вищезазначені ризики.

Керуючись ст.ст. 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Саєнка Івана Максимовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`який- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Грицаюк Н.М.