Рішення № 85687825, 13.11.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3477/17

2/214/47/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 листопада 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, визнання транзакцій не чинними, визнання дій банку щодо нарахування заборгованості неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 50588 грн. 90 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно його умов та в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 17.05.2012 року ОСОБА_1 став їх клієнтом, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ними Договір про надання банківських послуг, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки. Однак, відповідач своїх обов`язків по своєчасному погашенню кредиту та по сплаті відсотків належним чином не виконував, у результаті чого станом на 30.04.2017 року утворилась вказана вище сума заборгованості. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у розмірі 1600 грн.

ОСОБА_1 , в свою чергу, звернувся до суду із зустрічним позовом до Банку, який надалі уточнив та який ухвалою суду від 20.06.2018 року був об`єднаний в одне провадження з первісним позовом Банку. Так, ОСОБА_1 у своєму уточненому зустрічному позові просить визнати транзакції щодо списання 29.10.2014 року експрес-платежу по телефону 3700 з кредитної картки Банку № НОМЕР_1 , виданої на його ім`я, на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп. не чинними, скасувати відсотки та пеню (штрафні санкції), нараховані Банком, за опротестованими ним транзакціями щодо списання експрес-платежу по телефону 3700 на вказані вище суми, а також зобов`язати Банк відновити на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на його ім`я, кошти до того стану, у якому він був перед виконанням транзакції щодо списання експрес-платежу по телефону 3700 коштів на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп. з кредитної картки Банку № НОМЕР_1 , виданої на його ім`я. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 17.05.2012 року між ним та Банком було укладено кредитний договір, обов`язки за яким він сумлінно виконував. Однак, 29.10.2014 року невідомою особою було здійснено перевипуск СІМ-карти до його мобільного телефону, після чого з його кредитної картки, випущеної Банком зникли кредитні кошти в загальному розмірі 6277 грн. 59 коп., позаяк були проведені транзакції по списанню коштів на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп. Оскільки таких транзакції ОСОБА_1 не замовляв та не вчиняв ніяких дій для цього, він одразу звернувся до ПрАТ «Київстар» для встановлення осіб, які заблокували його СІМ-карту та відновив її. Разом з тим, цього ж дня він повідомив Банк по телефону 3700 про вказаний факт та звернувся до правоохоронних органів із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка заволоділа грошовими коштами з його картки, на підставі чого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040750004013 за ч. 1 ст. 185 КК України. Однак, Банк вважає, що він все одно зобов`язаний сплачувати кредит, який утворився внаслідок шахрайських дій невстановленої особи, та проценти за ним. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що зазначені дії Банку порушують його права як споживача фінансових послуг.

Представник Банку у судове засідання надала письмову заяву, в якій позовні вимоги за первісним позовом підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності, а в задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити.

Окрім того, представник Банку надала до суду відзив на уточнений зустрічний позов, в якому просила суд відмовити у задоволенні уточненого зустрічного позову, оскільки саме ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору, за якими клієнт зобов"язався негайно інформувати Банк, а також правоохоронні органи про факти втрати Картки, стікеру PayPass, ПІНу, СІМ-карти мобільного телефону.

ОСОБА_1 у судове засідання також надав письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та зазначив, що проти задоволення судом позовних вимог за первісним позовом заперечує, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, 17.05.2012 року ОСОБА_1 став клієнтом Банку підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Кредитний договір), згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки (а.с.5-30).

Згідно довідки Банку ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 (а.с.98).

29.10.2014 року з картки № НОМЕР_1 було здійснено списання експрес-платежу по телефону 3700 коштів на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп., що в загальному розмірі становить 6277 грн. 59 коп. (а.с.176-177).

Як убачається зі змісту уточненого зустрічного позову ОСОБА_1 таких транзакцій не замовляв та не вчиняв ніяких дій для цього, у зв`язку з чим він звернувся до ПрАТ «Київстар» для встановлення осіб, які заблокували його СІМ-карту та відновив її.

Разом з тим, того ж дня він повідомив Банк по телефону 3700 про вказаний факт та звернувся до правоохоронних органів із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка заволоділа грошовими коштами з його картки, на підставі чого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040750004013 за ч. 1 ст. 185 КК України та розпочато досудове розслідування (а.с.166, 171-173).

Так, станом на 28.10.2014 року розмір поточної заборгованості ОСОБА_1 за кредитом становив 1499 грн. 96 коп., яка 15.11.2014 року була ним погашена у повному обсязі (а.с.92 зі зворот.боку).

Однак, як убачається із розрахунку заборгованості наданого Банком, борг ОСОБА_1 за кредитним договором обраховано саме з суми 6277 грн. 55 коп., на яку і були нараховані відсотки, пеня та штрафи (а.с.4).

Між тим, згідно листа слідчого СВ Саксаганського ВП КВП ГУ Національної поліції у Дніпропетровській області Почуєвої Г.Ю. в ході досудового розслідування було встановлено, що 29.10.2014 року невідома особа зняла з банківської картки № НОМЕР_1 , оформленої на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6278 грн. Таким чином, встановлено, що грошові кошти в сумі 6278 грн. з банківської картки ОСОБА_1 викрала невстановлена особа, а не були використані володільцем банківської картки, що також підтверджується постановою про закриття кримінального провадження (а.с.74, 196).

Відповідно до п.1.1.2.1.11 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови) Клієнт зобов`язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру PayPass, ПІНу, сім-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення Банку за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні…

Відповідно до п. 1.1.2.11.1 Умов у випадку заперечення Власником Карти операцій, здійснених з використанням Карт, Стікеру PayPass або інформації, нанесеної на Карті, Власник Карти зобов`язаний протягом тридцяти днів з моменту утримання грошових коштів з рахунку звернутися в Банк і заявити про операції, що оспорюються і про причини заперечування, подати письмову заяву (у разі якщо вирішення питання передбачає дану необхідність).

Згідно п.1.1.2.19 Умов клієнт зобов`язаний негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома Клієнту про втрату/викрадення Карти, Стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб).

Відповідно до п. 1.1.3.1.2. Умов та правил Банк зобов`язаний обслуговувати картрахунки в порядку та на умовах передбачених цим Договором, правилами Міжнародних платіжних систем, за якими обслуговуються картки, чинним законодавством.

Пунктом 1.1.3.1.7. Умов передбачено, що Банк зобов`язаний в разі виникнення Овердрафта або одержання усного або письмового повідомлення Власника або Довіреної особи, переданого у порядку, передбаченому Правилами, про втрату/крадіжку Картки або про можливість несанкціонованого використання Картки третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням Картки.

Згідно п. 1.1.3.2.14. Умов Банк має право зупинити проведення фінансової операції або призупинити видаткові операції за рахунком на термін, встановлений законодавством у разі, якщо така операція (операції) містить ознаки операцій, які підлягають фінансовому моніторингу відповідно до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи та зобов`язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або в щодо яких застосовано міжнародні санкції. У разі такого зупинення видаткових фінансових операцій прибуткові операції не припиняються. Зупинення фінансових операцій здійснюється на строки і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно п. 6.7 та 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління НБУ №223 від 30.04.2010 року (чинного на час списання коштів) емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення

платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

За правилом ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що 29.10.2019 року з картки № НОМЕР_1 було здійснено списання експрес-платежу по телефону 3700 коштів на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп., що в загальному розмірі становить 6277 грн. 59 коп.

Твердження ОСОБА_1 стосовно того, що таких транзакції він не замовляв та не вчиняв ніяких дій для цього підтверджуються матеріалами кримінального провадження №12014040750004013 (а.с.163-198), згідно з якими встановлено, що грошові кошти в сумі 6277 грн. 59 коп. з банківської картки ОСОБА_1 викрала невстановлена особа, а не вони були використані володільцем банківської картки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несанкціоновані ОСОБА_1 транзакції щодо списання коштів з його кредитної карти в загальному розмірі 6277 грн. 59 коп. не відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, суперечить ч. 3 ст. 203 ЦК України, яка встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Посилання Банку на ті обставини, що ОСОБА_1 порушив Умови та Правила надання банківських послуг, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження, позаяк Банк не довів того, що ОСОБА_1 втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_1 повідомив Банк по телефону 3700 про факт списання коштів з його рахунку та звернувся до правоохоронних органів із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка заволоділа грошовими коштами з його картки. Разом з тим, звернувся до ПрАТ «Київстар» для встановлення осіб, які заблокували його СІМ-карту до його мобільного телефону та відновив її.

Таким чином, суд приходить до висновку, що списання грошових коштів з картки ОСОБА_1 відбулось не за його волевиявленням, у зв`язку з чим він не повинен нести за такі операції відповідальність у вигляді повернення кредиту, процентів за користування ним, сплати комісії та штрафів. Крім того, Банком не доведено належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв несанкціонованому зняттю коштів з його картки.

Отже, зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що уточнені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд уважає за необхідне сплачений Банком судовий збір у розмірі 1600 грн. залишити за ним у зв`язку з відмовою у задоволенні первісного позову, а також стягнути з Банку судовий збір у загальному розмірі 2114 грн. 40 коп. (по 704 грн. 80 коп. за кожну вимогу окремо) за вимоги за уточненим зустрічним позовом у зв`язку з його задоволенням та звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі положень Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 1051, 1073 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) відмовити.

Уточнений зустрічний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) задовольнити.

Визнати транзакції щодо списання 29.10.2014 року експрес-платежу по телефону 3700 з кредитної картки Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп. не чинними.

Скасувати відсотки та пеню (штрафні санкції), нараховані Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК», за опротестованими ОСОБА_1 транзакціями щодо списання експрес-платежу по телефону 3700 на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відновити на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , кошти до того стану, у якому він був перед виконанням транзакції щодо списання експрес-платежу по телефону 3700 коштів на суми 2406 грн. 10 коп., 2928 грн. 71 коп. та 942 грн. 78 коп. з кредитної картки Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) судовий збір у загальному розмірі 2114 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.