Ухвала суду № 85686739, 18.11.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5786/17

Провадження № 2/211/1876/19

У Х В А Л А

про витребування доказів

18 листопада 2019 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.

за участю секретаря судового засідання – Гулько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом вказавши, що 15 лютого 2003 року вона на підставі договору купівлі-продажу стала власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований на спеціалізованій товарній біржі «Криворізька», однак нотаріально не посвідчений. На теперішній час вона бажає продати квартиру, однак нотаріус відмовляє у вчиненні дії, оскільки право установчі документи на кватиру оформлені з порушенням ст. 227 ЦК України, тому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 15.02.2003 р. укладений між нею та ОСОБА_3 дійсним та визнати за нею право власності на зазначену квартиру.

Ухвалою суду від 16 лютого 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням суду від 26 березня 2018 року, позов задоволено частково, визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 15 лютого 2003 року на спеціалізованій товарній біржі «Криворізька», між ОСОБА_3 , як Продавцем та ОСОБА_2 , як Покупцем, відповідно до якого ОСОБА_2 придбала трикімнатну квартиру, загальною площею 72,3 кв.м., житловою площею 48 кв.м., яка розташована на першому поверсі чотирьохповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року за заявою правонаступника відповідача ОСОБА_4 заочне рішення суду від 26 березня 2018 року скасовано.

До суду надійшло клопотання представника правонаступника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 про витребування доказів в обґрунтування того, що за життя відповідачкою ОСОБА_3 не укладався договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , більше того, ОСОБА_3 ніколи не була зареєстрована за вказаною адресою та не проживала там. за відомостями з мережі Інтернет, в населених пунктах Дніпропетровської області проживає щонайменше чотири особи з прізвищем, ім`ям та по батькові ОСОБА_3 . З огляду на вищезазначене, договір № 019 від 15.02.2003 р. позивач ОСОБА_2 могла укласти не з ОСОБА_3 , як власником спірної квартири, а з іншою ОСОБА_3 , яка власником вказаної квартири ніколи не була. Тому просить суд витребувати з Адресно-довідкового бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області відомості про кількість осіб з прізвищем, ім`ям та по батькові « ОСОБА_3 », які проживають в населених пунктах Дніпропетровської області.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно частин першої, другої статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Враховуючи, що однією із засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги що у представника відповідача є складнощі в наданні доказів, які, на думку представника відповідача, мають суттєве значення для правильного вирішення спору, та враховуючи предмет спору, суд вважає необхідним витребувати вказані відомості.

Згідно частини шостої статті 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 84 ЦПК України, суд -

постановив:

клопотання представника ОСОБА_1 – задовольнити.

Витребувати з витребувати з Адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 2-А) відомості про кількість осіб з прізвищем, ім`ям та по батькові « ОСОБА_3 », які проживають в населених пунктах Дніпропетровської області.

Роз`яснити про наслідки неподання доказів, викладені в частинах 7-9 статті 84 ЦПК України, відповідно до яких особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М.Ніколенко