Ухвала суду № 85686024, 18.11.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9004/16-ц

Провадження № 8/161/30/19

У Х В А Л А

про залишення без руху

18 листопада 2019 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.12.2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог – приватний нотаріус Луцько Ольга Миколаївна, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на спадкове майно.

Представник заявника ОСОБА_4 на адресу суду подав клопотання про зменшення судового збору, яка є максимальною. Вказує, що заявник є пенсіонером, який отримує пенсію у розмірі 1688,27 грн, дана сума судового збору є для заявника непосильною. Просив зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до 1688, 27 грн.

Статтею 426 ЦПК України визначено, що заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави».

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Фактичний аналіз змісту вищевказаних законодавчих норм свідчить про те, що процесуальна можливість відстрочки судом належних до оплати судових витрат, зокрема й судового збору, належить до дискреційних повноважень суду, а тому немає імперативного характеру.

В свою чергу судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Відстрочка сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду з позовною заявою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Разом з тим, доказів на підтвердження скрутного майнового стану заявник суду не надав, а сам факт того, що він є пенсіонером, не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення розміру судового збору, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог ст. 426 ЦПК України.

Пунктом 2 частини 3 статті 426 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами додається документ про сплату судового збору.

Ставка судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами наведена у статті 4 Закону України «Про судовий збір» та становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону в розмірі 9605 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Луцьку /м.Луцьк/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998 ; Рахунок отримувача: UA058999980000031216206003002; Код класифікації доходів бюджету: 22030101 .

Оригінал квитанції про сплату судового збору слід надати суду для приєднання до матеріалів справи.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суддя приходить до висновку, що заява подана без додержання вимог, визначених ст. 426 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що узгоджується з вимогами ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 185, 426 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити у строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали недоліків заяви.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук