Ухвала суду № 85686005, 15.11.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14064/15-ц

Провадження № 6/161/576/19

У Х В А Л А

15 листопада 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку подання головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Ніколайчука Тараса Вячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

15.11.2019 року головний державний виконавець Другого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області Ніколайчук Т.Ю. (далі – Державний виконавець) звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 Своє подання мотивує тим, що на виконанні у Другому ВДВС м. Луцька знаходиться виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області, виданий 29.01.2016 року в цивільній справі № 161/14064/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 142965,50 грн. Зазначає, що 03.11.2016 року боржник власноруч отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 51961164 від 19.08.2016 року. Разом з тим, під час здійснення виконавчого провадження було подано запити до державних органів, підприємств, установ, з метою отримання інформації, необхідною для проведення виконавчих дій. Відповідно до отриманих відомостей у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке нерухоме майно, останній на обліку в органах ДПС не перебуває, інших заробітків немає, пенсії не отримує. Згідно відповіді ТСЦ 0741 за боржником на праві власності зареєстровано транспортний засіб CHEVROLET Aveo, 2007 р.в., однак вказаний автомобіль виявити неможливо, у зв`язку з чим його оголошено в розшук. На виклик державного виконавця боржник не з`явився, а при виході за його адресою проживання, дверей помешкання ніхто не відчинив. Згідно інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 .В. періодично перетинає державний кордон. Враховуючи викладене, просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/14064/15-ц, виданого 29.01.2016 року про стягнення з нього на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 142965,50 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання державний виконавець не з`явилася, причин неявки суду не повідомила.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.

Судом встановлено, що на виконанні у виконанні у Другому ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області знаходиться виконавче провадження № 51961164, з примусового виконання виконавчого листа № 429, виданого 29.01.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в розмірі 142965,50 грн.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

З матеріалів подання вбачається, що державний виконавець 01.11.2019 року здійснював виклик (за вих. № 33169 від 01.11.2019 року) боржника ОСОБА_1 , який надсилався останньому за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ).

Крім того, як вбачається з актів державного виконавця від 01.10.2019 року та 30.10.2019 року, державним виконавцем при примусовому виконання виконавчого листа № 429, виданого 29.01.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, під час виходу за адресою проживання боржника встановлено, що дверей квартири АДРЕСА_2 ніхто не відчинив.

Вищезазначене, на думку державного виконавця, свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення про стягнення з нього на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в розмірі 142965,50 грн.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, державним виконавцем не було надано суду жодних доказів, які свідчили про те, що боржник отримав вищевказаний виклик, що такий виклик було надіслано боржнику повторно, а відтак й про те, що останній ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судом.

При цьому, суд не приймає до уваги копію супровідного листа № 22251 від 02.09.2016 року як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ отримання ОСОБА_1 ухвали про відкриття виконавчого провадження № 51961164, оскільки розписка, яка вчинена на ньому, не містить підпису особи, яка її вчинила.

Крім того, у суду відсутня правова підстава беззаперечно стверджувати про те, що розписка, яка міститься на вищевказаному супровідному листі, вчинена саме боржником ОСОБА_1 , а не іншою особою.

Із змісту вимог ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, п. 18 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», в їх системному зв`язку, вбачається, що право ОСОБА_1 на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв`язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання обов`язків по виконанню рішення суду.

Державним виконавцем у відповідності до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не використано надані йому права у точній відповідності із Законом, не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання рішень суду, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання головного державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Ніколайчука Тараса Вячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала в повному обсязі складена 15 листопада 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська