Ухвала суду № 85684542, 08.11.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3915/19

Провадження № 1-кп/496/375/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

суддів: - Буран В.М. та Галич О.П.

за участю секретаря - Бондаренко К.В.

прокурора - Ломея Д.В.

представника потерпілого - Шевченко М.П.

захисників - Євценко Р.І. та Григор`єва В.В.

обвинувачених - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160250000036 від 10.01.2014 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Євценка Романа Ігоровича про повернення обвинувального акту прокурору

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160250000036 від 10.01.2014 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. При цьому посилається на те, що фактичні обставини, в обвинувальному акті викладені неповно та неконкретно, зокрема, фактично відсутня подія злочину з відображенням часу, місця, способу та інших обставин вчиненого злочину. Відсутнє чітке формулювання фактичних обставин, яке б давало можливість дійти висновку, що мала місце саме розтрата, а не привласнення, чи службова недбалість. Якщо ж мала місце розтрата, то обвинувальний акт не містить відомостей про напрямок та спосіб витрачання пального (його рух). Незрозуміло як сторона обвинувачення дійшла висновку, що розтрата вчинялася саме групою осіб, а не кожним з них окремо. Не надано відомостей про те, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілили між собою ролі та які саме дії під час розтрати виконував кожен з них. Не вказано, яке саме пальне розтрачувалося. Не встановлене існування у ОСОБА_1 прямого умислу і корисливого мотиву розтрати. При цьому обвинувальний акт фактично дублює повідомлення про підозру від 04.02.2019 року. Зазначає, що на час вчинення правопорушення, а саме з листопада 2011 року по вересень 2013 року рухом паливно-мастильних матеріалів керував тодішній керівник ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_4 , а тому саме в його діях наявні ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, але жодних дій щодо виявлення, підтвердження, чи спростування вини ОСОБА_4 органами досудового розслідування проведено не було. Крім цього, враховуючи те, що досудовим розслідуванням фактично не встановлено жодних обставин, які дійсно свідчили саме про подію злочину - спір виник з договору зберігання та має розглядатися в порядку господарського судочинства.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

У підготовчому судовому засіданні прокурор щодо клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту заперечував, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та вважав можливим призначення справу до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого підтримав клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору посилаючись на неповноту досудового розслідування, не встановлення в ході досудового розгляду всіх причетних до вчиненого злочину.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник вважали за можливе призначити справу до судового розгляду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт не містить відомостей про місце вчинення злочину (місце де зберігалось паливо, яке було розтрачено, або де виявлено недостачу, як зазначено в обвинувальному акті) виходячи з чого можливо було б визначити підсудність вказаної справи, оскільки вказане питання вирішується лише в підготовчому судовому засіданні п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Обвинувальний акт також не містить відомостей про потерпілу юридичну особу (її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації) вказано лише Одеська обласна державна адміністрація та анкетні відомості її представника.

Вказані недоліки обвинувального акту є безумовними, без виправлення яких неможливо вирішити питання щодо призначення справи до судового розгляду, а тому є підстави для його повернення прокурору.

Крім цього, суд звертає увагу прокурора на те, що формулювання обвинувачення, яке висувається ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неконкретизованим.

В обвинувальному акті зазначено, що в період часу з листопада 2011 року по 11.09.2013 року, більш точний час встановити не надалося можливим, у начальника філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме паливно - мастильних матеріалів, отриманих відповідно до Договору зберігання № 2 (розміщення обласного резерву палива) від 25.11.2011 року, та акту приймання - передачі до нього.

З цією метою, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з оператором АЗС (завідуючою центральним складом) філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - ОСОБА_2 .

В період 2012 року, більш точний час та дату встановити не надалося можливим, філією «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України списано паливно-мастильні матеріали у кількості 61245,7 л. з 199200 л., що знаходились на зберіганні філії «Одеська ДЕД», відповідно до Договору використані відповідно до розпоряджень Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (від 29.05.2012 №7, від 29.10.2012 № 21) та актів приймання-передачі ПММ (повернення Управлінню з питань надзвичайних ситуацій) від 29.05.2012. Залишок пального, який повинен бути в наявності на зберіганні в філії «Одеська ДЕД» складає 137954,3 л.

Органом досудового розслідування дії обвинувачених: ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України, розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна, яке було ввірене особі, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Про те, з вказаного обвинувального акту незрозуміло чи мала місце саме розтрата, а не привласнення, чи службова недбалість, оскільки відсутнє чітке формулювання фактичних обставин злочину, яке б давало можливість дійти певного висновку щодо цього.

Якщо ж мала місце розтрата, то обвинувальний акт не містить відомостей про напрямок та спосіб розтрати пального (продаж, споживання, обмін, безоплатна передача тощо).

Незрозуміло як сторона обвинувачення дійшла висновку, що розтрата вчинялася саме групою осіб, а не кожним з них окремо. Не надано відомостей про те, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілили між собою ролі та які саме дії під час розтрати виконував кожен з них. В обвинувальному акті зазначено, що на зберіганні знаходилось наступне майно:

-дизельне паливо літнє - 40000/33840 л/кг;

-дизельне паливо зимове - 79300/67405 л/кг;

-бензин А-80 - 40000/29600 л/кг;

-бензин А-92 - 19900/15124 л/кг;

-бензин А-95 - 20000/15400 л/кг

Всього - 199200/161369 л/кг, а списано 61245,7 л. з 199200 л.

В обвинувальному акті не вказано, яке саме пальне розтрачувалося (його вид, марка та кількість та ціна). Не вказано мотиву злочину та умисних дій обвинувачених направлених на розтрату, не зазначено куди ділось пальне.

Вказані недоліки в порушення ст. 2 КПК України не дають можливості суду для забезпечення швидкого, повного судового розгляду вказаної справи.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а ч. 5 ст. 9 вказаного Кодексу передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії», від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті п.п. «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, в якому йдеться про право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення, (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії № 9783/82, п.79).

У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду, (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пельсє та Сассі проти Франції», (ВП) № 25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58, рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п.34).

Формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг та межі судового розгляду, а також надає обвинуваченим можливість реалізувати своє право на захист та знати, в чому саме він обвинувачується.

Враховуючи невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а тому суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору.

Керуючись ст. ст. 110, 291, 314 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Євценка Романа Ігоровича про повернення обвинувального акту прокурору - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160250000036 від 10.01.2014 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - повернути прокурору відділу прокуратури Одеської області Волик О.О. для усунення недоліків, що зазначені в мотивувальній частині ухвали.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.О. Пендюра

Судді В.М. Буран

О.П. Галич

Повний текст ухвали буде оголошено 14.11.2019 року о 12 год. 00 хв.