Ухвала суду № 85684393, 15.11.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1325/19

У Х В А Л А

про відмову у забезпечені позову

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Терентьєва Г.В., за участю секретаря Куртась К.В., розглянувши 15 листопада 2019 року в місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 – про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

В провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до громадської організації “Трудова спілка колишніх військовослужбовців” про припинення права спеціального водокористування, а саме: зупинити виконання громадською організацією “Трудова спілка колишніх військовослужбовців” робіт щодо здійснення забору підземних вод зі свердловини №31, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

13.11.2019 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони громадській організації “Трудова спілка колишніх військовослужбовців”, а також іншим юридичним особам вчиняти дії щодо спеціального водокористування на підземний водозабір зі свердловини № 31, яка розташована на території колишнього дитячого табору “Тимуровець” за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивуючи свої вимоги тим, що необхідність вжиття зазначеного заходу забезпечення позову, слід визначити, що відповідач, не зважаючи на порушення умов дозволу на спеціальне водокористування на підземний водозабір зі свердловини, виданий управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, та вимог діючого законодавства продовжує водозабір і реалізує воду населенню. Вказана діяльність відповідача порушує права та законні інтереси населення АДРЕСА_2 . В АДРЕСА_3 і Варварівки м. Миколаєва на безпечне водопостачання, сприяє безконтрольному, нераціональному використанню надр.

Перевіривши заяву суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 статті 150 ЦПК України передбачає види заходів забезпечення позову, одним з яких є заборона вчиняти певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано обґрунтувань необхідності застосування саме такий вид як заборони здійснювати господарську діяльність, як виду забезпечення позову та доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер (Постанова Верховного Суду|Касаційний цивільний суд, від 13.03.2019 року № 755/1357/18|61-31170св18).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). (Постанови Верховного Суду Касаційний цивільний суд від 23.05.2018 року № 766/18228/17|61-16044св18, від 17.10.2018 року № 183/5864/17-ц|61-38692св18,

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Постанова Верховного Суду Касаційний цивільний суд від 24.10.2018 року № 308/2237/17|61-34677св18).

Зважаючи на вище викладене суд вважає, що заявнику слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не надано доказів своїм обґрунтуванням крім того при застосуванні відповідних заходів будуть порушені законі права та інтереси які перешкоджатимуть господарській діяльності громадської організації “Трудова спілка колишніх військовослужбовців”.

Частиною 10 ст. 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з позовних вимог позивачів та вимог про забезпечення позову то вони є тотожними.

Крім того слід зазначити, що вода реалізується для населення, що в разі заборони вчиняти дії щодо водокористування може призвести до негативних наслідків для водокористувачів.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Терентьєв

15.11.2019