Рішення № 85684271, 13.11.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/10994/19

Провадження № 2-а/520/301/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2019

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Делігіоз Андрія Володимировича до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 6.05.2019р. відносно нього відповідачем складено постанову ДП18 №027244 про притягнення до адміністративної відповідальності, за те, що він 6.05.2019р. о 17-08 керував а\м Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул.Люстдорфська дорога м.Одеси з технічними несправностями, а саме відсутніми бризковиками передбаченими конструкцією, чим порушив п.31.4.7е ПДР. Вважаючи цю постанову та дії інспектора по розгляду справи на місці правопорушення - незаконними, просив суд її скасувати та визнати протиправними дії інспектора щодо розгляду справи за адресою м.Одеси вул.Краснова,12. Також зазначив, що інспектор не надав йому можливості скористатися правами передбаченими ст.268 КУпАП, та проігнорував ст.278,279 КУпАП.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не явився. Представник третьої особи надав письмові пояснення, згідно яких вважав позов безпідставним , а дії інспектора правомірними.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №027244 6.05.2019р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340грн.

Наведена постанова була винесена відповідачем внаслідок встановленого порушення позивачем вимог п. 31.4.7 е ПДР України, а саме: позивач 6.05.2019р. о 17-08 керував а\м Мерседес реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул.Люстдорфська дорога м.Одеси з технічними несправностями, а саме відсутніми бризковиками передбаченими конструкцією, чим порушив п.31.4.7е ПДР.

Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно п.31.4.7е ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризко вики.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що постанова, яка оскаржується містить марку транспортного засобу - Мерседес, однак не містить модель транспортного засобу, що позбавляє суд перевірити чи передбачає його конструкція бризковики.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Щодо підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо розгулу справи про адміністративне правопорушення і незабезпечення позивачу скористатися його правами, передбаченими ст.268 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до вимог статті 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853, затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно пункту 4 р. І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 121 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 та 2 р. III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 5 статті 122 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 1 статті 121 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Право на використання працівниками патрульної поліції нагрудних відеокамер передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію України», розділом ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео регістраторів) працівниками патрульної поліції та доступу до відеозаписів з них, затвердженою наказом Департаменту патрульної поліції 09.02.2016 року №100.

Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КпАП України, представником третьої особи надано відеозапис на диску DVD-R, який судом першої інстанції прийнято в якості доказу. Судом був оглянутий наведений відеозапис, з якого вбачається, що позивачу роз`яснені його процесуальні права, повідомлялося що буде розглядатися справа про правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Санкція ч.1 ст.121 КУпАП України, за якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд зазначає, що законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, і позивач не обґрунтував, що вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача щодо розгляду справи відносно позивача на місці вчинення адміністративного правопорушення - протиправними, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ДП18 №027244 від 6.05.2019р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КУпАП України та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.