Ухвала суду № 85682263, 18.11.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"18" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2806/19

Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали за позовом

За позовомзаступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадаструДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" Про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 08.11.2019 № 05/1/1309-19 про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива фарм" на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру земельної ділянки площею 1,9256 га кадастровий номер 3225583600:03:009:0023 для ведення особистого селянського господарства на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вказано Головне управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані необхідністю захисту майнових прав українського народу як власника спірної земельної ділянки, що протиправно вибула з державної власності, адже була набута відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від громадянина ОСОБА_1 , який отримав її незаконно та з порушенням вимог земельного законодавства.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

У ч.4 ст.56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1- 3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про прокуратуру" та п.1 Положення про службове посвідчення працівника прокуратури України та зразка такого посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2012 №386 належність посадової особи до системи органів прокуратури, а також її повноваження, визначені Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" та іншими законодавчими актами засвідчує службове посвідчення.

Судом встановлено, що позов від 08.11.2019 № 05/1-1309/19 не відповідає наведеним положенням законодавства, адже до нього не приєднано документів, якими б стверджувалися повноваження особи, яка його підписала, як-то наказу на призначення, службового посвідчення тощо, тобто, документів якими б підтверджувалися як повноваження ОСОБА_2 . в якості заступника прокурора Ченігівської області, так і документів, якими б підтверджувалися повноваження ОСОБА_2 на підписання ним позовної заяви, так само як і належність цієї особи до системи органів прокуратури.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч.1, пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, прокурор звернувся до суду із позовом, в якому міститься вимога про витребування із чужого незаконного володіння майна (земельної ділянки), яка по суті є вимогою майнового характеру.

При цьому, як зазначено в п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах ч.5 ст.216, ст.1212 Цивільного кодексу України тощо) - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Водночас, слід зазначити, що суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п.3 ч.3 ст.162 і ст.163 Господарського процесуального кодексу України такий обов`язок покладається на позивача.

На підтвердження оплати прокурором судового збору за вимогою про витребування із чужого незаконного володіння майна (земельної ділянки), останнім надано до суду платіжне доручення №2630 від 04.11.2019 на суму 1921,00 грн.

Обґрунтованість проведеного розрахунку судового збору, прокурор підтверджує з посиланням на нормативно-грошову оцінку 1 га ріллі на території Київської області, яка, за його твердженням, становить 26531,00 грн.

Оскільки прокурором у позові заявлено вимогу про витребування на користь держави земельної ділянки, площа якої складає 1,9256 га, то відповідно до здійснених прокурором розрахунків ціна позову становить 51088,09грн (26531,00 х 1,9256), а розмір судового збору, відповідно, 1921,00 грн.

Однак прокурор не подав до позовних матеріалів документів, які б підтверджувати нормативно-грошову оцінку 1 га ріллі на території Київської області у сумі 26531,00 грн.

При цьому, слід врахувати, що ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Натомість, з метою визначення вартості об`єкта оцінки проводиться саме експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них.

Водночас, експертного висновку, з якого можна було б встановити у 2019 році дійсну ринкову вартість спірного майна, яке просить витребувати прокурор у даній справі, до суду подано не було, що також не відповідає положенням п.5 ч.3 ст.162 та ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що у п.2 ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається саме вартістю майна.

Під дійсною вартістю розуміється "грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості" (п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 №20).

Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених п.3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", слід дійти висновку про те, що поняття "дійсна вартість" є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття "ринкова вартість", під яким розуміється "вартість майна, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу".

Так, приписами ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена можливість для встановлення дійсної вартості майна шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), про повернення якого просить позивач.

Однак позивач документів, що посвідчують станом на 2019 рік дійсну вартість майна, про витребування якого заявлено позовну вимогу, суду разом з позовною заявою не подав, а визначена прокурором ціна позову, з якої було сплачено ставку судового збору, не підтверджена документально та не доведено, що вона відповідає ринковій вартості спірного майна станом на день подання позову до суду.

За таких обставин, сплачена прокурором сума судового збору у розмірі 1921,00 грн є документально необґрунтованою, що позбавляє суд можливості встановити виконання прокурором вимог п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві міститься твердження про те, що відповідач набув права власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2018 серія та номер 810.

Вказуючи на таку обставину, прокурор не зазначає у позовній заяві на належні, достовірні, достатні і допустимі докази, які підтверджують факт набуття відповідачем земельної ділянки саме за таким договором та не приєднує фактичні дані, які дозволяли б дійсність таких посилань, а саме примірник договору купівлі-продажу. При цьому, прокурор не вказує на відсутність у його такого договору, не заявляє вимогу про витребування доказів тощо.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху для надання прокурору часу для усунення виявлених судом недоліків.

При цьому, усунення прокурором недоліків позовної заяви повинне бути здійснене з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості надсилання учасникам справи позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Суд звертає увагу прокурора на те, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.162-164, 171, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- належних і допустимих доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як заступника прокурора Ченігівської області, повноважень ОСОБА_2 на підписання ним позовної заяви, належність ОСОБА_2 до системи органів прокуратури;

- належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості земельної ділянки, площею 1,9256 га кадастровий номер 3225583600:03:009:0023, що знаходиться за адресою: Лозовоярівська сільська рада Яготинського району Київської області, станом на день подання позову до суду.

- належним чином засвідченої копії договору купівлі-продажу від 04.07.2018, укладеного відповідачем зі ОСОБА_1 або ж письмових пояснень щодо обставин неможливості подання цього доказу до суду;

- доказів направлення відповідачу та іншим учасникам справи документів, складених на усунення недоліків позовної заяви.

4. Попередити заступника прокурора Чернігівської області про те, що згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач (прокурор) не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 18.11.2019 та не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Третьякова