Рішення № 8568177, 12.03.2010, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 2-109/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Волківській Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Зазначив, що згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 30 січня 2009 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, а його визнано потерпілим. Крім цього, відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 23 квітня 2009 року встановлено, що ОСОБА_3 03 травня 2008 року біля 18 год. у с. Рудники Миколаївського району Львівської області біля поля, засіяного пшеницею та належного йому ОСОБА_2, на грунті раптово виниклих неприязних відносин заподіяв ОСОБА_2 декілька ударів сапкою по голові, чим спричинив тілесні ушкодження голови та грудної клітки, що призвело до легкого тілесного ушкодження, які спричинили короткочасний розляд здоров’я. 23 квітня 2009 року цією ж постановою Миколаївського районного суду Львівської області на підставі п. г ст. 1, ст. 6 ЗУ «Про амністію» ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності про обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України. Вважає, що амністія не звільняє від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладений на винну особу вироком або рішенням суду, тому просить стягнути 510,90 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та 150 грн. за надання йому юридичної допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав, надав аналогічні змісту позовної заяви пояснення, просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково. Пояснив, що конфлікт спровокував потерпілий, позивач, через те, що нібито його, ОСОБА_3, кури зайшли на поле ОСОБА_2 та випасли його пшеницю, яку посіяв навесні, почалась суперечка та позивач неодноразово висловлював у його бік нецензурні слова, він намагався вияснити, що той хоче за визбирану пшеницю, однак позивач продовжував його ображати, шарпав, тоді відмахнувся від такого сапкою та вцілив йому у голову. Згідний оплатити заподіяну позивачу матеріальну шкоду, а в частині стягнення моральної шкоди та витрати на юридичну допомогу позов не визнав. Пояснив, що конфлікт ініціював першим позивач, такий хоче заробити кошти, він, відповідач, є пенсіонером, позивач є його родичем, неодноразово родині допомагав матеріально, віддав шифер на покрівлю будинку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше невстановлено договором або законом.

Відповідно до розписки, даної ОСОБА_3 06.05.2008 р., такий зобов’язується відшкодувати всі витрати на лікування ОСОБА_2.

Згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 30.01.2009 р. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України. ОСОБА_2 визнано потерпілим.

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 23.04.2009 р. на підставі п. г ст. 1, ст. 6 ЗУ «Про амністію» ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності про обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України у справі в порядку приватного звинувачення за скаргою потерпілого ОСОБА_2 та провадження у кримінальній справі закрито.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про амністію» амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення позову ОСОБА_2 Матеріальну шкоду позивач обгрунтовує витратами, понесеними під час лікування. З оглянутої в судовому засіданні та долученої копії квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 15, 16) позивач отримував послуги діагностичної комп’ютерної томографії, за що заплатив 435 грн.

Випискою лікуючого лікаря про перебування позивача на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 03.05.2008 р. по 06.06.2008 р. (а.с. 7) з діагнозом – струс головного мозку, множинні рани голови, видно, що такий отримував лікарські препарати, придбані за свої кошти в розмірі 75,90 грн.

Таким чином позивач витратив на лікування 435 грн. + 75,90 грн. = 510,90 грн. та понесені витрати слід стягнути з відповідача у користь позивача.

Щодо витрат морального характеру, на думку суду вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. є необгрунтованою щодо розміру, позивач не навів доводів та не підтвердив документально про понесені витрати саме у розмірі 5000 грн.

Враховуючи, що конфлікт спровокований позивачем через суперечку та претензії до відповідача за випашену курми пшеницю, відповідач є особою похилого віку, на пенсії в силу свого віку неналежно відреагував на таку суперечку, його дохід є 690,05 грн. пенсії, що підтверджено довідкою від 10.02.2010 р. (а.с. ), суд вважає доцільним задоволити вимогу про понесені моральні втрати частково. Позивач зазнав моральних страждань внаслідок фізичного болю, переживав з приводу травм та можливих наслідків, удар прийшовся у життєво важливий орган - голову, тому достатнім відшкодуванням моральної шкоди є 1000 грн.

Щодо витрат, понесених на правову допомогу в розмірі 150 грн., такі підтверджені довідкою від 10.06.2008 р. адвоката ОСОБА_4 (а.с. ), тому зазначена сума підлягає стягненню в користь позивача.

Керуючись ст.ст.208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1167 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 510,90 (п’ятсот десять) грн. матеріальної шкоди та 150 (сто п’ятдесят) грн. витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 15 (п’ятнадцять) грн. витрат на ІТЗ на р/р 31211259700331 банк – ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 23949770 та 51 (п’ятдесят одну) грн. судового збору в дохід держави.

У решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя: