Рішення № 85681623, 06.11.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/154/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: Заворотнюк Л.М., представник за довіреністю №39/02-16/19

від 14.01.2019,

від відповідача-2: Струкова Л.В., адвокат (ордер серії ЖТ №056808 від 12.03.2019р на надання правової допомоги),

від прокуратури: Бобер Д.О., прокурор, посвідчення від 10.08.2015,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир)

до 1) Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗИГЗАГ" (м.Житомир)

про визнання незаконними та скасування рішень.

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗИГЗАГ" про визнання незаконним та скасування рішень Оліївської сільської ради від 18.08.2017 та від 16.03.2018.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.01.2019, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 14.03.2019.

Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався. Зокрема, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 13.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/154/19 до судового розгляду по суті на 03.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.06.2019 судове засідання було перепризначено на 19.06.2019 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.06.2019 провадження у справі №906/154/19 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.10.2019 провадження у справі поновлено, розгляд справи по суті призначено на 06.11.2019.

Прокурор в судовому засіданні 06.11.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив №84/1/180вих-19 від 12.03.2019 та №84/1/335вих-19 від 11.04.2019.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. У письмових поясненнях від 11.03.2019, які названо "відзиві на позовну заяву", представник позивача зазначив, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду та просив справу слухати за відсутності його представника (а.с.90-91). Вказав, що незаконне надання в оренду спірних ділянок порушує інтереси держави в сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів. Крім того, 06.11.2019 на електронну адресу суду представник позивача надіслав клопотання від 06.11.2019, в якому просив розгляд справи здійснювати без його участі (а.с.216).

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 06.11.2019 заперечила проти позовних вимог та просила у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві (а.с.69-71) та запереченнях на відповідь на відзив №494/02-16/19 від 11.05.2019 (а.с.166). Зокрема зазначила, що ТОВ "ЗИГЗАГ" подало пакет документів, а Оліївською сільською радою в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, прийнято рішення 15 сесії 7 скликання від 18.08.2017 "Про розгляд клопотання ТОВ "ЗИГЗАГ", яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7914 га. Вказала, що будівництво нежитлової нерухомості площею основи 1940,4кв.м. розташоване на земельній ділянці 0,7914га невід`ємно пов`язане з нею та переміщення якого неможливо без знецінення та зміни його призначення, зареєстроване в установленому порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є нерухомим майном у розумінні чинного законодавства України.

Представник відповідача-2 в судовому засідання 06.11.2019 проти позову заперечила, просила у позові відмовити, з підстав наведених відзиві на позовну заяву №6 від 29.03.2019 (а.с.114-121). Зазначила, що земельна ділянка, яка була передана відповідачу не може бути виставлена на торги, оскільки вона обтяжена нерухомим майном, яке є власністю ТОВ "ЗИГЗАГ". Також посилалась на те, що оспорювані рішення вичерпали свою дію шляхом виконання, а тому позов не може бути задоволений. Крім того вказала, що прокурор безпідставно звернувся з цим позовом, оскільки жодні інтереси держави відповідачами порушені не були.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2017 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗИГЗАГ" було укладено договір купівлі-продажу об`єкта нежитлової нерухомості з розстроченням платежу, відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором продавець зобов`язується передати у власність покупцю незавершене будівництво об`єкта нежитлової нерухомості, а покупець зобов`язується прийняти вказане нерухоме майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму (а.с.47-48).

Відповідно до пункту 1.2 договору нерухоме майно, що відчужується за даним договором, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (один літера "а") та має такі характеристики: незавершене будівництво об`єкта нежитлової нерухомості площею основи 1940,4кв.м. з відсотком готовності - 8% (вісім відсотків), розташоване на земельній ділянці площею 0,7914га, кадастровий номер земельної ділянки 1822085600:08:001:1107, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що нежитлове майно належить продавцю на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт серії ЖТ083161880697, виданої 07 липня 2016 року Управлінням ДАБІ у Житомирській області, право власності зареєстроване 08 серпня 2016 року Стражник Т . О . , приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 15873789, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 998274318220.

Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради від 18.08.2017 "Про розгляд клопотання ТОВ "ЗИГЗАГ", останньому було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7914га, згідно додатку №1 до даного рішення; рекомендовано ТОВ "ЗИГЗАГ", зазначеному в додатку №1 даного рішення, замовити виготовлення вищезазначеної документації із землеустрою у осіб, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цього виду робіт; встановлено термін дії даного дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на період 1 (одного) року з дати прийняття цього рішення (а.с.35 на звороті).

Протоколом погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 08.09.2017 погоджено ТОВ "ЗИГЗАГ" встановлені в натурі межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт (а.с.37 - на звороті-39)

В подальшому, ТОВ "ЗИГЗАГ" звернулося до ФОП ОСОБА_3 з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).

На виконання договору №187 від 07.09.2017, укладеного між ФОП ОСОБА_3 . та ТОВ "ЗИГЗАГ", було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "ЗИГЗАГ" площею 0,7914га для будівництва і обслуговування будівель громадської забудови (03.15) АДРЕСА_1 (а.с.31-46).

23.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗИГЗАГ" звернулось до голови Оліївської сільської ради з клопотанням №10 в якому просило затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на умовах оренди терміном на 10 років, яка знаходиться на території Оліївської селищної ради з кадастровим номером 1822085600:08:001:1107, по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7914га, для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови та встановлення розміру орендної плати (а.с.24).

Рішенням третьої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради від 16.03.2018 "Про розгляд клопотання ТОВ "ЗИГЗАГ" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно додатку №1; затверджено витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки згідно додатку №1 цього рішення; встановлено розміри орендної плати за користування земельною ділянкою у відповідності до додатку №1 цього рішення; ТОВ "ЗИГЗАГ", зазначеному в додатку №1 даного рішення, у термін, передбачений законодавством, укласти з Оліївською сільською радою в особі сільського голови договір оренди землі у відповідності до даного рішення (а.с.22-23).

19.06.2018 між Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗИГЗАГ" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 2 якого в оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,7914 га, кадастровий номер земельної ділянки - 1822085600:08:001:1107 (а.с.150-154).

Між Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗИГЗАГ" 19.06.2018 було складено та підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 0,7914га, кадастровий номер 1822085600:08:001:1107 згідно договору оренди земельної ділянки від 19.06.2018 (а.с.126).

Прокурор у позові, заявленому в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, просить вказані рішення визнати незаконними та скасувати.

Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області суд зазначає таке.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

За змістом ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Таким чином, передумовою звернення прокурора з позовом до суду є юридичний факт порушення законного інтересу держави або загрози порушення такого інтересу.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 07 грудня 2018 року справі №924/1256/17 дійшов висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у цивільній справі №587/430/16-ц конкретизувала вищевикладений висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, та зазначила, що процедура, передбачена абз.3 і 4 ч.4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовною заявою в інтересах держави, прокурор зазначив, що у даному випадку порушення державних інтересів полягає у незаконному (не на конкурентних засадах), наданні в оренду земельної ділянки. Вважає, що такі дії Оліївської сільської ради не сприяють дотриманню раціонального використання та охорони земель, що в свою чергу загрожує сталому розвитку території Житомирської області з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, ослаблює соціально-економічні основи державної влади і створює соціальне напруження серед територіальної громади області.

Прокурор у позовній заяві зазначав, що органом, уповноваженим державою здійснювати державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, проте його посадові особи відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, не наділені повноваженнями щодо звернення до суду із вимогами, заявленими у цьому позові, у зв`язку з чим цей позов заявлено в інтересах держави прокурором як позивачем. При цьому, в судовому засіданні прокурор пояснив, що саме така позиція існувала станом на час подачі позову, яка на даний час змінилась. У зв`язку з цим, прокурор в судовому засіданні 06.11.2019 доводив, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, як уповноважений по Житомирській області орган контролю у земельній сфері, належним чином захист інтересів держави у земельній сфері не реалізувало, а тому прокурором пред`являється даний позов в інтересах держави в особі вказаного органу контролю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; за проведенням землеустрою; виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

- функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

- функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Суд не погоджується з доводами прокурора про те, що Держгеокадастр не наділений повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, адже він є органом виконавчої влади, якому законом надано повноваження з нагляду (контролю) за дотриманням у тому числі органом місцевого самоврядування вимог земельного законодавства при наданні земель у користування. При цьому Держеокадастр уповноважений представляти інтереси держави в суді, що прямо передбачено пунктом 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15(далі - Положення).

Разом з тим, оцінюючи підстави звернення прокурора із даним позовом, суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не вчинило жодних дій в межах наданих повноважень та не звернулось самостійно до суду з відповідним позовом, що є свідченням неналежного здійснення ним захисту інтересів держави у даних правовідносинах.

Також суд вважає, що підстави для процесуального представництва прокуратури є підтвердженими, оскільки прокурором попередньо, до подачі позову до суду, скеровано Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області лист №32/1/84-33вих-19 від 11.02.2019 в якому прокуратура на виконання вимог ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила, що Житомирською місцевою прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Оліївської сільської ради та ТОВ "ЗИГЗАГ". Вказаний лист було отримано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 11.02.2019, про що свідчить наявна на ньому відмітка (а.с.56).

У зв`язку з цим, суд констатує, що прокурор правомірно звернувся у цій справі позовом на захист прав та інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання незаконними та скасування оспорюваних рішень суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 143 Конституції України визначено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю, є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно зі статтею 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Із зазначених норм законодавства України випливає, що питання регулювання земельних відносин вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Оспорюваними рішеннями відповідачем-1 було надано відповідачу-2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), затверджено: технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а також встановлено розміри орендної плати за користування земельною ділянкою для ТОВ "ЗИГЗАГ".

У позовній заяві прокурор просить визнати незаконними та скасувати зазначені рішення посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням вимог ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки.

Відповідачі проти позову заперечили, просили у позові відмовити. Зазначили, що заявлені прокуратурою позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що будівництво нежитлової нерухомості площею основи 1940,4кв.м., розташоване на земельній ділянці 0,7914, невід`ємно пов`язане з земельною ділянкою і переміщення його неможливе без знецінення та зміни його призначення. Незавершене будівництво зареєстроване в установленому законом порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та є нерухомим майном у розумінні чинного законодавства України. Вказали, що даний об`єкт не можна розглядати як будівельні матеріали, оскільки він безпосередньо пов`язаний з земельною ділянкою та не може бути переміщений або знесений без втрати вартості.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (абз.2 ч.3 ст.331 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, об`єкти незавершеного будівництва є різновидом об`єктів цивільних прав, що набувають оборотоздатності у разі проведення державної реєстрації прав власника об`єкта незавершеного будівництва у встановленому законом порядку, що узгоджується з приписами частин 2,3 статті 331 та частиною 4 статті 334 ЦК України.

За приписами частини 3 статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" суб`єктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об`єкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на незавершене будівництво об`єкта нежитлової нерухомості 08 серпня 2016 року було зареєстровано приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 998274318220) спочатку за ОСОБА_1 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт серії ЖТ083161880697, виданої Управлінням ДАБІ у Житомирській області 07 липня 2016 року. В подальшому, право власності на незавершене будівництво об`єкта нежитлової нерухомості перейшло до ТОВ "ЗИГЗАГ" на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва об`єкта нежитлової нерухомості з розстроченням платежу від 10.07.2017, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №91610495 від 10.07.2017 (а.с.48 на звороті).

Згідно ч.ч.1-4 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача)(ст.377 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Аналогічно врегульовано повноваження рад щодо передачі земельної ділянки в оренду ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду землі".

Приписами статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Прокурор у позові зазначає, що на земельній ділянці щодо якої прийнято спірні розпорядження знаходиться лише об`єкт незавершеного будівництва з готовністю 8%, тому підстави для передачі сільською радою в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів відсутні.

Надаючи правову оцінку дефініції "нерухоме майно (нерухомість)" судом враховується наступне.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тобто об`єкти, переміщення яких без непропорційної шкоди їх призначенню неможливе, в тому числі будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За приписами статті 1 Закону України "Про іпотеку", нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі статтею 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади майна та майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов`язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.

При цьому, відповідно до статті 2 Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004 об`єктами незавершеного будівництва є будівлі, споруди або передавальні пристрої, які фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані.

Господарський суд зазначає, що Закони України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про іпотеку", Національний стандарт №1 "Загальні засади майна та майнових прав" використовують термін "нерухоме майно".

Разом з цим, за приписами частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Судом враховується, що вказане визначення "нерухомої речі" за Цивільним кодексом України є універсальним, оскільки воно містить ознаки нерухомого майна, які повинні бути притаманні тому чи іншому об`єкту при визначенні його належності до нерухомого майна.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного, суд доходить висновку, що головною ознакою нерухомого майн є складність його переміщення, що є неможливим без його знецінення або зміни призначення, зокрема і внаслідок руйнування та неможливості відновлення.

Отже, на відміну від рухомих речей, нерухомість має безпосередній та нерозривний правовий зв`язок із земельною ділянкою, на якій вона розташована. В силу особливого правового статусу нерухомого майна чинне земельне законодавство передбачає і особливий пріоритетний порядок набуття законним власником нерухомості речового права на земельну ділянку, зокрема, автоматичний перехід речового права на землю (стаття 120 ЗК України), отримання земельної ділянки у власність поза конкурсом (частина 2 статті 134 ЗК України) тощо. У той же час такий порядок відсутній щодо власників рухомого майна, які можуть набути прав на земельну ділянку на загальних підставах у порядку, встановленому чинним законодавством.

Державна реєстрація права власності як на об`єкт незавершеного будівництва, так і на нерухоме майно здійснюється в порядку встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав підлягає право власності на об`єкт незавершеного будівництва (пункт 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, здійснюється на підставі такого договору.

Відтак, на підставі наведено, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про проведення державної реєстрації прав власності ТОВ "ЗИГЗАГ" на незавершене будівництво об`єкта нежитлової нерухомості площею основи 1940,4 квадратних метрів з відсотком готовності - 8% (вісім відсотків), розташоване на земельній ділянці площею 0,7914га, кадастровий номер земельної ділянки 1822085600:08:001:1107, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови є достовірними, як такі, що не скасовані цим Законом порядку та підтверджують наявність у відповідача-2 прав власника об`єкта нерухомості, збудованого на спірній земельній ділянці.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.07.2017 за відповідачем-2 - ТОВ "ЗИГЗАГ" зареєстровано на праві власності об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 1822085600:08:001:1107, із внесенням державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.48 на звороті).

Матеріали справи не містять доказів скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за відповідачем-2 - ТОВ "ЗИГЗАГ" чи визнання недійсними реєстраційних дій з внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів щодо речових прав відповідача-2 на об`єкт незавершеного будівництва який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 1822085600:08:001:1107, відсоток готовності 8%. Також до матеріалів справи не подано доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва об`єкта нежитлової нерухомості з розстроченням платежу від 10.07.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗИГЗАГ".

Відтак, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про проведення державної реєстрації права власності ТОВ "ЗИГЗАГ" на незавершений будівництвом комплекс - будівлю фізкультурно-оздоровчого комплексу є достовірними, як такі, що не скасовані у визначеному цим законом порядку та підтверджують наявність у відповідача-2 прав власника об`єкта нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 1822085600:08:001:1107. Така ж позиція викладена Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 07.05.2019 у справі №906/978/18.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Враховуючи вищенаведене, прийняття Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області рішень від 18.08.2017р "Про розгляд клопотання ТОВ "ЗИГЗАГ", яким ТОВ "ЗИГЗАГ" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7914га; від 16.03.2018р "Про розгляд клопотання ТОВ "ЗИГЗАГ", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вирішено передати в користування на умовах оренди ТОВ "ЗИГЗАГ" земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:1107 є реалізацією органом місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, зокрема, передання їх в оренду юридичній особі-власнику об`єкта нерухомості, розміщеному на такій ділянці, та спрямовані на забезпечення права власника новоствореного майна на набуття прав орендаря земельної ділянки, на якій таке майно знаходиться.

За таких обставин, прокурором не доведено обставин, покладених в основу заявлених позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішень Оліївської сільської ради від 18.08.2017 та від 16.03.2018, у зв`язку з чим суд відмовляє в позові повністю.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на прокуратуру.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗИГЗАГ" про визнання незаконними та скасування рішень Оліївської сільської ради: від 18.08.2017р "Про розгляд клопотання ТОВ "ЗИГЗАГ", яким ТОВ "ЗИГЗАГ" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,7914га; від 16.03.2018р "Про розгляд клопотання ТОВ "ЗИГЗАГ", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вирішено передати в користування на умовах оренди ТОВ "ЗИГЗАГ" земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:1107, - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.11.19

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2- Житомирській місцевій прокуратурі (рек. з пов.),

3- позивачу (рек. з пов.),

4 - прокуратурі Житомирської області (рек. з пов.),

5 - відповідачу-1 (рек. з пов.),

6 - відповідачу-2 (рек. з пов.).