Рішення № 85681346, 13.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4213/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Мартиненко І.Ю.

та представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Миколаїввтормет", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро", м.Дніпро

про стягнення 31 652,53 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Миколаїввтормет" звернулось 19.09.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" 31 652,53 грн., з яких: 29 610,00 грн. - основний борг, 2 042,53 грн - пеня.

Судовий збір у сумі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0910/1 від 01.10.2018.

Ухвалою суду від 23.09.2019 позовну заяву Приватного підприємства "Миколаїввтормет" залишено без руху.

10.10.2019 від Приватного підприємства "Миколаїввтормет" до суду надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті було призначено на 13.11.2019.

24.10.2019 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та заяву від 18.10.2019 про відмову від позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 29 610,00 грн. у зв`язку з його сплатою відповідачем 09.10.2019. При цьому позивач збільшив розмір пені до 2842,41 грн. та просить стягнути додатково 3% річних у сумі 242,57 грн.

За таких обставин заява позивача від 18.10.2019 є зміною предмета позову.

За змістом частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

За інформацією з веб-сайта Укрпошти, заява позивача від 18.10.2019 із штрихкодовим ідентифікатором 0304909074320 отримана відповідачем 19.10.2019.

Подана позивачем заява про зміну предмета позову відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому правові підстави для відмови у її прийнятті відсутні.

Представник відповідача у судове засідання 13.11.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявним у справі рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 45).

Від відповідача клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами та за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 13.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 між Приватним підприємством "Миколаїввтормет" (далі - перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" (далі - замовник, відповідач) укладено договір № 0910/1 на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору перевізник зобов`язується протягом усього строку дії цього договору за завданням замовника у встановлені строки приймати і доставляти довірений йому замовником вантаж автомобільним транспортом до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу замовника, а замовник зобов`язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.

Згідно з пунктом 2.1 договору перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової заявки, у якій сторони узгоджують всю необхідну для виконання умов цього договору інформацію, а саме: найменування замовника, найменування, характеристика, кількість вантажу, адреси, дата та час (години) завантаження і розвантаження вантажу; найменування та реквізити вантажоодержувача, вартість послуги.

Надання послуг за цим договором фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника, засвідчується печатками сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування замовника; найменування вантажу; дата і маршрут(и)/відстань перевезення; марка автомобіля, державний реєстраційний номер автомобіля і причепу; номер товарно-транспортної накладної; вартість перевезення (пункт 4.1 договору).

За змістом пунктів 4.2, 4.3 договору загальна сума цього договору складається із сум підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (послуг). Вартість послуг зазначається та узгоджується сторонами безпосередньо у заявці до початку перевезення вантажів.

Послуги вважаються наданими належним чином, якщо вантаж доставлено відповідно до умов, узгоджених сторонами у відповідній заявці (пункт 4.4 договору).

Згідно з пунктом 4.5 договору надані послуги з перевезення підтверджуються товарно-транспортною накладною, актом виконаних робіт (послуг) і документами, що підтверджують передавання вантажу вантажоодержувачу з відміткою вантажоодержувача про отримання згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 4.6 договору замовник оплачує послуги з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 банківських днів з моменту передавання вантажу вантажоодержувачу, але в будь-якому випадку не раніше надання перевізником усіх документів згідно з пунктом 4.5 цього договору.

Пунктом 5.5 договору сторони встановили, що у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених пунктами 4.9, 4.10 та розділом 6 цього договору, замовник зобов`язаний на вимогу перевізника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань, не звільняють сторони від виконання зобов`язань за цим договором в натурі. Сторони узгодили, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені, неустойки) є правом, а не обов`язком сторін (пункт 5.7 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (пункт 9.1 договору).

У межах укладеного договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги з перевезення вантажу (шрот соняшниковий) у кількості 39,48 т на загальну суму 29 610,00 грн. з ПДВ за маршрутом: м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, вул. Нова 50А - м. Херсон, вул. Домобудівельна, 11.

Надання послуги підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №00000083 від 28.02.2019, товарно-транспортною накладною № 000001561 від 21.02.2019 та реєстром ТТН до акта виконаних робіт № 00000083 від 28.02.2019 (а.с. 11 - 13).

За даними товарно-транспортної накладної та реєстру до акта виконаних робіт замовником та вантажовідправником послуги з автоперевезення є ТОВ «АПК «Дніпроагро», вантажоодержувачем - ТОВ «Транзіт-Термінал», який отримав вантаж 23.02.2019.

Вантаж був завантажений 21.02.2019 та доставлений автоперевізником - ТОВ «Миколаїввтормет» автомобілем Ман: АХ4680АI, причіп/напівпричіп АХ7118ХТ.

Зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Згідно з пунктом 4.6 договору надані позивачем послуги мали бути сплачені відповідачем не пізніше 05.03.2019.

Додатковою угодою від 01.03.2019 до договору сторони підтвердили, що станом на 01.03.219 відповідно до умов договору перевізником надано замовнику послуги з перевезення на загальну суму 29 610,00 грн. (п. 1).

Також зазначеною додатковою угодою сторони змінили строки оплати, визначені пунктом 4.6 договору та передбачили оплату відповідачем наданих послуг трьома рівними частинами, а саме:

9870,00 грн. - до 31.05.2019;

9870,00 грн. - до 30.06.2019;

9870,00 грн. - до 31.07.2019 (п. 2).

Відповідно до наданих позивачем доказів відповідач у визначений додатковою угодою строк оплату наданих послуг на суму 29 610,00 грн. не здійснив, що й стало причиною спору.

Предметом доказування є обставини щодо виконання позивачем послуг з автоперевезення за укладеним із відповідачем договором та щодо виконання/невиконання останнім своїх договірних зобов`язань з їх оплати.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законами можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплату наданих позивачем послуг з автоперевезення вантажу відповідач здійснив 09.10.2019, тобто з порушенням строків, передбачених пунктом 2 додаткової угоди до договору.

Доказом оплати є надана позивачем копія платіжного доручення № 9416 від 09.10.2019 на суму 29 610,00 грн., що одночасно є свідченням відсутності спору у цій частині (а.с. 41).

Сплата відповідачем суми боргу за договором під час розгляду справи по суті є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3 додаткової угоди від 01.03.2019 до договору позивач гарантував, що у разі належного виконання замовником пункту 2 цієї додаткової угоди щодо подовжених строків оплати послуг за перевезення, не висуватиме вимоги про сплату пені відповідно до пункту 5.5 договору.

Однак, відповідач допустив прострочку, сплативши борг лише 09.10.2019.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 2 842,41 грн. нарахована за загальний період з 01.06.2019 по 08.10.2019 року відповідно до наступного розрахунку:

274,47 грн. - із заборгованості 9 870,00 грн. за період з 01.06.2019 по 30.06.2019;

561,38 грн. - із заборгованості 19 740,00 грн. за період з 01.07.2019 по 31.07.2019;

1 206,68 грн. - із заборгованості 29 610,00 грн. за період з 01.08.2019 по 09.09.2019;

799,88 грн. - із заборгованості 29 610,00 грн. за період з 10.09.2019 по 08.10.2019.

За результатом здійсненого судом перерахунку визначена позивачем пеня із взятої ним для розрахунку суми боргу підлягає зменшенню й з урахуванням меж позовних вимог фактично буде становити 2 712,23 грн., з яких:

274,47 грн. - із заборгованості 9 870,00 грн. за період з 01.06.2019 по 30.06.2019;

561,38 грн. - із заборгованості 19 740,00 грн. за період з 01.07.2019 по 3107.2019;

1 100,03 грн. - із заборгованості 29 610,00 грн. за період з 01.082019 по 09.09.2019;

776,35 грн. - із заборгованості 29 610,00 грн. за період з 10.09.2019 по 08.10.2019.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 242,57 грн. нараховані за загальний період з 01.06.2019 по 08.10.2019 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом порушень не встановлено.

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 2 954,80 грн., з яких: 2 712,23 грн. - пеня, 242,57 грн. - 3% річних.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами й визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правової допомоги (витяг) від 09.09.2019, ордер адвоката на надання правової допомоги серії КВ № 420030 від 09.09.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4369, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 10.09.019 на загальну суму 4000,00 грн., видатковий касовий ордер від 09.09.2019 про сплату 4 000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата згідно договору від 09.09.2019" (а.с. 16-17, 32-34).

Частиною дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з частиною дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн. та судовий збір у сумі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Миколаїввтормет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" про стягнення 31652,53 грн. задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства "Миколаїввтормет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" про стягнення основного боргу у сумі 29 610,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" (ідентифікаційний код 36161054; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 1-А, офіс 702) на користь Приватного підприємства "Миколаїввтормет" (ідентифікаційний код 33084791; місцезнаходження: 54055, м. Миколаїв, вул. 3 Слобідська, будинок 51А, квартира 41) пеню у сумі 2 712,23 грн., 3% річних у сумі 242,57 грн., судовий збір у сумі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.11.2019.

Суддя І.І. Колісник