Ухвала суду № 85680502, 17.11.2019, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2203/19

Провадження 1-кс/716/459/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2019 року року слідчий суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Стрілець Я.С., з участю секретаря судових засідань - Вікторівської Д.Я., прокурора - Бачинського В.Я., слідчого - Бойчука П.П., підозрюваного - ОСОБА_1 , захисника - Гакмана М.Ю., розглянув клопотання старшого слідчого СВ Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Бойчука П.П., погоджене з прокурором Кіцманської місцевої прокуратури Бачинським В.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тячів Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, освіта середня, одруженого, раніше судимого:

-25.12.2003 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-08.01.2004 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ст. 15 ч. 1, ст. 185 ч. 4 КК України - 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

-30.03.2004 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3, 185 ч. 3, ст. 70 ч.1 КК України - позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироками від 25.12.2003 року та 08.01.2004 року та остаточно призначено - 5 років 1 місяць позбавлення волі;

-14.12.2012 року Бердичівським районним судом Житомирської області за ст. 185 ч. 3 КК України - 3 роки позбавлення волі;

-31.01.2014 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ст.. 186 ч.3 КК України - 6 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано покарання за вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 14.12.2012 року та остаточно призначено - 6 років позбавлення волі;

-23.01.2015 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ст. 383 ч. 2, ст. 384 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України - 6 років позбавлення волі.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке 15.11.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201926009000325, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Посилається на те, 15.11.2019 року, 0 04-55 годині ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправне значення своїх дій, з корисливих мотивів, спрямованих на особисте збагачення, вступивши в попередню змову із ОСОБА_2 , шляхом віджиму металопластикових дверей проникли в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташований в АДРЕСА_2, належного ОСОБА_3 , звідки таємно викрали розрахунковий термінал «Контрактовий Дім», з якого в подальшому викрали грошові кошти в сумі 2000 гривень.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 було спричинено матеріальних збитків на суму 2000 гривень.

По даному факту внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201926009000325 від. 15.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

15.11.2019 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 16.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 вбачається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, запобігання впливу на потерпілого та свідків, запобігання вчиненню іншого кримінального правопорушення з метою приховування або знищення слідів злочину, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий, який входить в слідчу групу клопотання підтримав, з підстав вказаних у ньому. Вважає, що інший запобіжний захід не дасть змоги об`єктивно проводити досудове розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання також підтримав, однак вказав, що такий процесуальний ризик як можливий незаконний вплив на потерпілого та свідків об`єктивно не підтверджений. В решті погодився з думкою слідчого щодо необхідності обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу.

Підозрюваний в судовому засіданні обставини скоєння ним кримінального правопорушення не визнав. Вказав, що орган досудового розслідування безпідставно звинувачує його у кримінальному правопорушенні якого він не скоював. Щодо обрання запобіжного заходу, то вказав, що просить не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Додатково пояснив, що на даний час Тячівським районним судом Закарпатської області відносно нього розглядається кримінальне провадження за ст. 185 ч.3 КК України та відносно нього обрано запобіжний захід у виді застави із внесенням відповідної суми.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати його підзахисному запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, з підстав вказаних у письмовому запереченні, яке надав. Також вказав, що орган досудового розслідування в порушення вимог КПК України проводив слідчі дії з його підзахисним без його участі. В зв`язку із чим вважає, що було порушено право підозрюваного на захист.

Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 15.11.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201926009000325 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (а.с. 4).

15.11.2019 року о 06-30 годині ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КПК України та 16.11.2019 року о 06-00 годині йому повідомлено про підозру (а.с. 26-28, 37-38).

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст.7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Вважаю, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Також вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України. Слідчий суддя приймає до уваги ту обставину, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, 24.04.2019 року відносно нього до Тячівського районного суду Закарпатської області направлено обвинувальний акт за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та обрано запобіжний захід у виді застави. В судовому засіданні дану обставину не заперечував підозрюваний ОСОБА_1 , також вона підтверджується вимогою УІАП ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 31-32).

Також береться до уваги той факт, що відсутність постанови про визнання потерпілою юридичної особи, якій належить викрадений термінал, не спростовує обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ст. 477 КПК України кримінальне провадження за злочин передбачений ст. 185 ч. 3 КК України не є тим правопорушенням, що розпочинається на підставі заяви потерпілого у формі приватного обвинувачення.

Враховуючи дані про особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що останній не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного офіційного місця роботи, хоча і одружений, однак не має на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб. Береться до уваги і віддаленість місця проживання підозрюваного, що може ускладнити проведення досудового розслідування у передбачені процесуальні строки.

В судовому засіданні доведено наявність такого ризику як можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, затриманий за підозрою у вчиненні іншого злочину в період дії відносно нього запобіжного заходу в рамках іншого кримінального провадження. Це, в свою чергу, свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення.

Також, оцінка вищезазначених соціальних зв`язків дає право стверджувати про можливість переховування ним від органів досудового розслідування та суду.

Разом із тим, такий процесуальний ризик як незаконний вплив на свідків чи потерпілих в рамках даного кримінального провадження стороною обвинувачення в судовому засіданні об`єктивно не доведений та не підтверджений.

На підставі вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні та доведені в судовому засіданні, застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу є безпідставним і не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 .

Згідно ч.3, 4 ст.183 КПК України, підстав для застосування застави у суду не має.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком до 14.01.2020 року 06-30 години включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після проголошення негайно вручити прокурору та підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ