Ухвала суду № 85676391, 15.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2717/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо проведення перерахунку та зменшення розміру пенсії без врахування стажу з 01.09.1966 по 19.07.1968 - навчання за спеціальністю (1 рік 10 місяців 18 днів), роботи підземним електрослюсарем з 22.07.1968 по 12.11.1968 ( 3 місяці 21 день), з 17.11.1968 по 20.11.1970 - військової служби (2 роки 4 дні) та без врахування коефіцієнту страхового стажу 0,53417 та індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3,72979;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 27.03.2019 з урахуванням стажу: з 01.09.1966 по 19.07.1968 - навчання за спеціальністю (1 рік 10 місяців 18 днів), роботи підземним електрослюсарем з 22.07.1968 по 12.11.1968 ( 3 місяці 21 день), з 17.11.1968 по 20.11.1970 - військової служби (2 роки 4 дні) та з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 0,53417 та індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3,72979.

Ухвалою суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

04.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про причини зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати з 3,72979 до 3,61351.

Листом від 26.07.2019 № 2768/02/К-12 позивачу надана відповідь, згідно якої повідомлено, що застосувати до пенсії позивача індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,72979 у відповідача немає підстав, адже індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,61351, який застосовується до пенсії на даний час, обрахований відповідно до наданих позивачем документів і є незмінним з 01.07.2008.

Також Позивач додав до відповіді на відзив копію заяви від 01.12.2017 та відповідь Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 27.12.2017 № 1627/06/К-7 щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнта заробітної плати 3,72979 замість індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,61351, що свідчить про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про даний розмір з моменту первинного призначення пенсії (2008 рік).

Наведене свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду, що виявлено після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, ОСОБА_2 знав про застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3,61351 з моменту призначення пенсії – в 2008 році.

Таким чином, вищенаведене свідчить про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Документів, які свідчили б про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали ОСОБА_2 звернутися за захистом порушених прав у строки, встановлені законом, також відсутні.

Суд звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев`ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Згідно із частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вказані обставини, враховуючи відсутність доказів в обґрунтування поважності пропуску позивачем строку звернення до суду із вимогою щодо застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3,72979, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, а тому позов ОСОБА_2 в частині застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3,72979 має бути залишений без розгляду.

Суд звертає увагу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 123, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 3,72979 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду протягом 15 днів з дня її проголошення у порядку, передбаченому статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Ткаченко