Рішення № 85676185, 15.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2019 р. № 520/9162/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулися законні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просять суд:

- визнати протиправною відмову Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Балаклійського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області у видачі ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Балаклійського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області - оформити та видати ОСОБА_3 , 2003 року нородження, у зв`язку із досягненням 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони разом із неповнолітньою донькою зверталися до органів міграційної служби з метою отримання ОСОБА_3 паспорту у формі книжечки. Листом Балаклійського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області роз`яснили про неможливість видачі паспорту у формі книжечки без рішення суду. Позивачі вважають, що цим листом їх донці відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством, зазначивши, що відповідачами не надано рішення суду щодо видачі паспорту у формі книжечки.

Позивачі не погодились з відзивом на позов та надали відповідь на відзив, в якій зазначили про непогодження з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, посилаючись на вимоги чинного законодавства.

Представник відповідача не погодився з відповіддю на відзив та подав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Великої Палати Верховного Суду залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року по зразковій справі № 806/3265/17, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 та осіб, які приєднались до цієї апеляційної скарги: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_63, ОСОБА_64 ОСОБА_136, ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 , ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, АДРЕСА_4 , ОСОБА_71, ОСОБА_72, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , ОСОБА_81, ОСОБА_82, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_85, ОСОБА_86, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, АДРЕСА_8 , ОСОБА_113, ОСОБА_114 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_126, ОСОБА_127 та апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 і осіб, які приєднались до цієї апеляційної скарги: АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,ОСОБА_128, ОСОБА_129 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - задоволено частково. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позову. Визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Зобов`язано Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ. В решті позову - відмовлено.

Відповідно до положень п.п. 21, 22 ч.1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Згідно з вимогами ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх неповнолітня донька ОСОБА_3 звернулися до Балаклійського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області з заявою від 20.018.2019 (а.с. 16-17) з проханням оформити ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного Державного демографічного реєстру, без присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, в якій зазначили, що ОСОБА_3 не дозволяє вносити інформацію до безконтактного електронного носія, та відмовляється від отримання паспорта з безконтактним електронним носієм.

Листом від 28.08.2019 №6326-837/6326-19 Балаклійський районний відділ ГУ ДМС України в Харківській області повідомив зацікавлених осіб, що заявниками не надано відповідне рішення суду щодо видачі паспорту у формі книжечки.

Позивачі, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неоформлення ОСОБА_3 паспорта громадянина України у вигляді книжечки, звернулись з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 32 Основного Закону не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2235-III, постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (надалі Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону № 5492-VI, уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Отже, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.

Згідно наданої Балаклійським районним відділом ГУ ДМС України в Харківській області, відповіді на звернення ОСОБА_3 та її законних представників, відповідач фактично зазначає, що на даний час паспорт громадянина України виготовляється у формі книжечки виключно на підставі рішення суду. Даною відповіддю відповідач фактично відмовив у видачі позивачу паспорта громадянина України раніше встановленого зразка (1992 року) у формі книжечки.

Суд зазначає, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки. Також цей порядок містить положення п. 53, яким визначаються документи,які подаються до оформлення паспорту, однак рішення суду щодо видачі паспорту книжечки не містить.

Суд зазначає, що відповідач своїми діями щодо неоформлення паспорта громадянина України ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки порушує її особисті права, що не відповідає основоположним приписам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997).

Беручи до уваги суб`єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема щодо відмови від обробки персональних даних, а також про те, що чинне законодавство дозволяє отримати паспорт громадянина України у тому вигляді, як того просить позивач), а також правове регулювання правовідносин, в яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

Зважаючи на положення статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 вересня 2018 року у згаданій зразковій справі, є обов`язковим для судів при ухваленні рішень у типових справах.

За правилами статті 291 КАС суди повинні враховувати висновки Верховного Суду у зразковій справ під час ухвалення рішення у типовій справі.

При цьому суд зазначає, що в рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 зазначено право будь якого громадянина надавати чи не надавати згоду на відповідну обробку персональних даних, тому наявність чи відсутність релігійних переконань, в даній справі, не потребує доведення, оскільки первинною є саме наявність чи відсутність згоди на відповідну обробку персональних даних.

Суд зазначає, що вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. На думку Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”), не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Балаклійський районний відділ ГУ ДМС України в Харківській області своїми діями прямо порушує права ОСОБА_3 , передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, оскільки неоформлення їй паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через його відмову від збирання персональних даних, що не призводить до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямоване проти цих людей чи держави, обмежує його права, що встановлені законом, і не є необхідними в демократичному суспільстві.

Суд критично оцінює твердження Балаклійського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області, щодо застосування до цих правовідносин Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року N 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 р. за N 620/33591, оскільки такий порядок регламентує питання подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Тобто, оскільки відносно позивача на момент звернення за отриманням паспорту відповідне рішення суду не приймалося, то й відсутні підстави для застосування вказаного Тимчасового порядку.

Крім того, жодних зауважень щодо поданої заяви відповідь Балаклійського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області не містять.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Балаклійського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області у видачі ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені обставини цієї справи та правове регулювання відносин з яких виник цей спір, а також з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17, для належного захисту порушених прав позивача слід також зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт.

Наведене також узгоджуєтся з практикою Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.06.2019р. по справі 820/155/18.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Балаклійського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області у видачі ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ.

Зобов`язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Балаклійського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області оформити та видати ОСОБА_3 , 2003 року нородження, у зв`язку із досягненням 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 листопада 2019 року.

Суддя Білова О.В.