Рішення № 85675897, 05.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 р. № 640/7236/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Торшиної - Дзюби Т.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання неправомірним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості автомобіля №UA807000/2019/000939/2; зобов`язати Харківську митницю ДФС повернути позивачу надмірно сплачені кошти у розмірі 28000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем при митному оформленні транспортного засобу, було протиправно збільшено митні платежі та збори, а тому коригування митної вартості здійснені митним органом з порушенням приписів чинного законодавства. Зазначає, що визначення митної вартості авто за резервним методом, що було зроблено митним органом та відкореговано митну вартість автомобіля, є протиправним та необґрунтованим щодо розміру розрахованої суми. У зв`язку із чим позивач також вважає, що відповідач має повернути йому надмірно сплачені митні платежі у розмірі 28000 грн. за митною декларацією № UА807190/2019/003055 від 30.01.2019 року, доплачених на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000939/2 від 11.02.2019 року.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року дану справу прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання та запропоновано відповідачу у встановлений строк надати до суду відзив на позов.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що митний орган діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, визначивши митну вартість придбаного ОСОБА_1 автомобіля марки HONDA, модель FR-V - 1 шт., 2005 року випуску, що був у використанні, VIN: - JHMBE37805S206850 (а.с. 72-83). Зазначає, що у вказаній МД декларантом була визначена та заявлена вартість за 1 методом, а саме: на підставі договору купівлі-продажу та митної декларації країни відправлення №19LTVC0100EK029E34 від 23.01.2019 р., яка складала 2000,00 ЕUR.

Також зазначає, що позивачем всупереч вимогам ст. 53 Митного кодексу України разом із декларацією № UА807190/2019/003055 від 30.01.2019 року декларантом надано не усі документи на підтвердження складових митної вартості товару, зокрема, не надано жодного платіжного документа на підтвердження оплати транспортного засобу. Вважає, що за таких обставин, позивачем не доведено правильність визначення митної вартості автомобіля марки HONDA, модель FR-V - 1 шт., що був у використанні, VIN: - JHMBE37805S206850; 2005 року випуску, заявленого у декларації, що слугувало підставою для коригування Харківською митницею ДФС митної вартості автомобіля позивача відповідно до ст. ст. 52 - 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій № 689.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з доводів, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Литві придбав пошкоджений легковий автомобіль марки HONDA, модель FR-V, що був у використанні, VIN: - НОМЕР_1 ; 2005 року випуску за 2000 Євро.

Придбаний автомобіль позивач вирішив розмитнити у строк дії пільгового періоду для розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації, що діяв до 22.02.2019 включно. Направляючи електронну митну декларацію брокер також направив документи, які передбачені ст. 53 МКУ та зазначив у декларації вартість автомобіля 2000 Євро - ту суму, за яку позивач придбав автомобіль.

Судом встановлено, що 30.01.2019 року до митного поста «Харків-автомобільний» Харківської митниці ДФС декларантом ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) була подана митна декларація №UА807190/2019/003055 на товар «Легковий автомобіль марки: марки HONDA, модель FR-V - 1 шт., що був у використанні, VIN: - JHMBE37805S206850; 2005 року випуску», що надійшов на адресу ОСОБА_1 (а.с. 85).

Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної МД одержувач та особа відповідальна за фінансове врегулювання ОСОБА_1 .

У вказаній МД декларантом була визначена та заявлена за вартість за 1 (основним) методом, а саме на підставі договору купівлі продажу та митної декларації країни відправлення №19LTVC0100EK029E34 від 23.01.2019 р., у розмірі 2000,00 євро ЕUR.

Судом встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ позивача особою, уповноваженою на декларування товарів були надані, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44 вказаної ЕМД, а саме:

1721 - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА205010/2019/411815 від 27.01.2019;

2800 - технічний паспорт транспортного засобу НОМЕР_3 від 25.07.2005;

4000 - договір купівлі-продажу транспортного засобу б/н від 23.01.2019

64207 - договір про надання послуг митного брокера від 18.01.2019 №1801.3/2019;

9000 - довідка від 24.01.2019 № 25906;

9202 чек на передоплату за митне оформлення транспортного засобу від 24.01.2019 №0.0.1249599191.1;

9202 чек на передоплату за митне оформлення транспортного засобу від 30.01.2019 №0.0.1254272590.1;

9202 чек на передоплату за митне оформлення транспортного засобу від 30.01.2019 №0.0.1254538916.1;

9610 - копія митної декларації країни відправлення від 23.01.2019

9802 - копія паспорту громадянина України.

Під час виконання митних формальностей стосовно задекларованого товару, за результатами застосування АСАУР (СУР), серед іншого, була визначена митна формальність по контролю правильності визначення митної вартості.

За результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння фактурної вартості з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених Харківською митницею ДФС раніше, та враховуючі рекомендації згенерованого АСМО Інспектор профілю ризику (код 105-2 «митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_4 , валюта- ЕUR, вартість - 4990,00» та 106-2 «митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_4 , валюта - ЕUR, вартість - 4990,00»)

В результаті чого у Харківській митниці ДФС виникла підстава для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

31.01.2019 посадовою особою митного поста був направлений запит №782 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів до ВКМВ управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Харківської митниці ДФС.

В результаті вивчення документів Харківською митницею ДФС встановлено, що разом із митною декларацією від 30.01.2019 року уповноваженою особою декларанта разом з МД №UА807190/2019/003055 від 30.01.2019 не було подано до митниці платіжного документа, який стосується транспортного засобу позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 вказаної МД реквізитів документа за кодом “3001”, який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару. На підставі чого митним органом зроблено висновок, що до митниці разом з МД не було подано усі документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

У зв`язку з надходженням запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товарів та з недостатністю документів для визначення складової митної вартості товарів, 31.01.2019, у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МК України, було повідомлено декларанта про необхідність надати додаткові відомості та документи для підтвердження рівня митної вартості товарів, а саме:

- платіжні документи, митну декларацію на вивіз валюти, банківські документи щодо здійснення оплати;

- каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозиції;

- документи, інформація щодо транспортування транспортного засобу (транспортні витрати, відстань, витрати на навантаження, розвантаження, фрахт, страхування);

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також, в електронному повідомленні декларанту було доведено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с. 91-92).

07.02.2019 у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 МК України, митний орган провів процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органу. Запропоновано визначити митну вартість транспортного засобу на рівні 4990,00 EUR(МД UА504170/2019/001726 від 06.02.2019).

09.02.2019 декларантом ФОП ОСОБА_2 направлено лист від 09.02.2019 б/н, в якому повідомлялось, що надати додаткових документів не має можливості. У зв`язку із чим була надана згода на визначену митну вартість у розмірі 4990 EUR.

Як встановлено в ході розгляду справи, Харківською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000939/2 від 11.02.2019 року, яким визначено митну вартість автомобіля марки HONDA, модель FR-V - 1 шт., що був у використанні, VIN: - НОМЕР_1 ; 2005 року випуску за резервним методом у розмірі 4990,00 EUR (а.с. 18-19), а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807190/2019/00842, в якій зазначено причину відмови як: неможливість здійснення митного оформлення товарів в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000939/2 від 11.02.2019 року (а.с. 102 -103).

В картці відмови позивачу було роз`яснено, що подання декларантом нової МД з урахуванням відомостей. наведених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000939/2 від 11.02.2019 року забезпечує можливість прийняття митної декларації.

Як свідчать матеріали справи, декларантом подано до Харківської митниці ДФС нову митну декларацію МД №UА807190/2019/006065 від 19.02.2019 з дотриманням процедури випуску товарів у вільний обіг при непогодженні з визначеною митним органом митної вартості та доплачено на підставі рішення про коригування митної вартості товарів 28000 грн. згідно квитанцій від 11.02.2019 року (а.с. 11).

Судом встановлено, що 01 березня 2019 року позивач звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса щодо визначення ринкової вартості автомобіля марки HONDA, модель FR-V - 1 шт., що був у використанні, VIN: - НОМЕР_1 ; 2005 року випуску, який ввозиться на митну територію України.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3154 від 14.02.2019 року по визначенню ринкової вартості зазначеного автомобіля, який мав пошкодження - ринкова вартість такого легкового автомобіля HONDA, модель FR-V - 1 шт., що був у використанні, VIN: - JHMBE37805S206850; 2005 року випуску, обємомо двигуна 1998,0 см.куб., що ввозиться на митну територію України, на момент проведення огляду становить 61416, 34 грн., що складає 2 007,10 євро на дату огляду по курсу НБУ (а.с. 20-23).

Після отримання висновку ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 3154, позивач 04.03.2019 звернувся до Харківської митниці ДФС із заявою про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, долучивши до неї вищевказаний висновок.

18.03.2019 ОСОБА_3 отримав від Харківській митниці ДФС копію відповіді, в якій було зазначено, що наданий висновок ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №3154, яким була встановлена вартість мого автомобіля марки «НОМЗА» моделі «РК-У» в розмірі 61416,34 грн. (що в перерахунку по курсу НБУ на дату огляду дорівнює 2007,10 Євро), не спростовує в повній мірі сумнівів митниці щодо прийнятності задекларованого мною рівня митної вартості оцінюваного товару, в зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості.

Вважаючи необґрунтованими прийняті Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000939/2 від 11.02.2019 року, позивач звернувся з позовом до суду з даним позовом.

Щодо подання 30.01.2019 року уповноваженою особою ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС митної декларації № UА807190/2019/005149 разом із документами, що підтверджують заявлену митну вартість ТЗ і обраний метод її визначення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Митного кодексу України декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.

Частиною 1 ст. 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункт 5).

Згідно із ч.1 ст. 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з приписами п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України,

Пунктом 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Згідно з п. 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Пунктом 7 розділу I Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за №1428/11708 (у редакції наказу №229 від 17.03.2008), власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів: митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Судом встановлено, що 23.01.2019 позивачем в республіці Литві на підставі укладеного договору було придбано автомобіль марки HONDA, модель FR-V - 1 шт., 2005 року випуску, що був у використанні, VIN: - JHMBE37805S20685, що був в експлуатації та мав пошкодження за 2000 євро (а.с. 15).

Слід зазначити, що вказаний договір, згідно з яким здійснювалося митне оформлення автомобіля, в передбаченому законодавством порядку недійсним не визнаний, а також відповідачем не спростовано його належності, як доказу у справі.

Тобто, відповідно до чинних реєстраційних документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення автомобіля бумовлена вартість транспортного засобу становила 2000 Євро.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Єдиною підставою для винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00842 та прийняті рішення про коригування митної вартості № UA807000/2019/000939/2 стало цінова інформація по іншому транспортному засобу за МД UA504170/2019/001726 від 06.02.2019 року на рівні - 4990,00 EUR, яка була згенерована автоматизованою системою аналізу та управління ризиків (АСАУР).

В судовому засіданні позивач пояснив, що ціна придбаного транспортного засобу у розмірі 2000,00 євро була визначена з урахуванням того, що ТЗ знаходився в експлуатації та має певну кількість ушкоджень.

У якості доказу на обґрунтування своєї позиції представником митного органу надано декларацію МД № UA504170/2019/001726/2, з якої вбачається, що контролюючий орган брав за основу не подібний транспортний засіб (а.с. 93). Так, автомобіль позивача має об`єм двигуна - 1998 см. куб., а у наданій МД №UA504170/2019/001726/2 за розмитнення подібного легкового автомобілю марки HONDA, модель FR-V , що був у використанні - 1,668 см. куб.

За таких обставин суд вважає, що оскільки МД № UA504170/2019/001726/2 стосується іншого транспортного засобу з різними технічними характеристиками (об`єм двигуна), що унеможливлює дійти висновку, що мова йде про ідентичні (подібні) товари, суд не може прийняти у якості доказу на обґрунтування правовірності прийнятого відповідачем рішення на підставі таких доводів.

Суд звертає увагу, що Харківська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом інформацію для визначення митної вартості при винесенні оскаржуваного рішення, яка ґрунтується на раніше визнаній органами доходів і зборів митній вартості транспортного засобу аналогічної марки, моделі, комплектації, не врахувала його технічні характеристики, пробіг та наявні пошкодження, а також при зверненні щодо необхідності надання додаткових документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, не звернула увагу, що в сам по собі договорі-купівлі продажу є також рахунком на оплату придбаного автомобіля.

Також, відповідачем проігноровано той факт, що умовами договору прямо передбачена форма оплати, а саме визначено, що даний автомобіль було придбано за готівку.

Отже, позивачем належними та достатніми доказами доведено, що вартість придбаного ним у республиці Литві автомобіля марки марки HONDA, модель FR-V - 1 шт., 2005 року випуску, що був у використанні, VIN: - JHMBE37805S206850 становить 2000,00 євро.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Щодо обґрунтованості застосування митницею вказаного довідникового показника SCHWAKE, суд зазначає наступне.

Додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник «SuperSCHWAKE» - Eurotax, Швейцарія.

Разом з тим, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методика є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Суд зауважує, що в даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження відповідачем не здійснювалася.

Інформація щодо вартості аналогічних об`єктові оцінки товарів підлягає коригуванню по відношенню до конкретного об`єкту оцінку виходячи з причин різниці з пробігу, з причин різниці технічного стану, з причин функціонального зносу автомобіля та ін. Вартість автомобіля коригується відповідною грошовою гумою, яка враховує його комплектність, укомплектованість, наявність пошкоджень, які потребують відновлювального ремонту, відновлення і (чи) оновлення складників (розділ 3 Методики).

Таким чином, при визначенні вартості легкового автомобіля марки HONDA, модель FR-V, 2005 року випуску, інформація щодо вартості аналогічного транспортного засобу за SCHWAKE має бути скоригована у відповідності із реальним технічним станом автомобіля з урахуванням його функціонального зносу та інших факторів, за умови проведення технічної експертизи та врахування всіх технічних недоліків або відхилень від комплектності конкретного автомобіля.

Отже, митним органом не наведено правомірності проведеного ним розрахунку митної вартості придбаного позивачем транспортного засобу за вказаною методикою згідно каталогу «SCHWAKE».

Суд зауважує, що реальна (фактична) вартість автомобіля згідно даних каталогу «SCHWAKE» визначається також з обов`язковим коригуванням на пробіг конкретного автомобіля.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу із каталогу програмного продукту «SCHWAKE» для коригування митної вартості за другорядним методом.

Судом встановлено, що позивач у лютому 2019 року звертався до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса щодо визначення ринкової вартості придбаного автомобіля марки HONDA, модель FR-V, 2005 року випуску.

Судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса за результатами технічного огляду ТЗ по визначенню його ринкової вартості складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 3154 від 14.02.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість легкового автомобіля марки HONDA, модель FR-V, 2005 року випуску, на момент проведення огляду, з урахуванням пошкоджень (пошкоджень ЛФП, хромового покриття, деформацій, слідів відновлювального ремонту, корозійних пошкоджень, пошкоджень скла) становить 61416, 34 грн., що складає 2007,10 євро на дату огляду по курсу НБУ (а.с. 20- 23).

Суд також зауважує, що у митного органу була реальна можливість перевірити (уточнити) задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, оскільки надані декларантом (його уповноваженою особою) документи містять відомості про продавця, його адресу та номер телефону, однак відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості придбаного позивачем ТЗ вжиті не були, причини невжиття відповідних заходів відповідачем суду не повідомлені.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.04.2019 року по справі № 809/784/16 (касаційне провадження №К/9901/17149/18), яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України врахувається судом при розгляді даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів в сумі 28000 грн. за незаконне рішення про вартість автомобіля, сплачені за розмитнення, суд зазначає наступне.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів урегульовано ст.301 МК України, якою встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (далі - ПК України).

За змістом пп. 43.3 ст. 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою ст. 301 МК України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Отже, підставою для повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів є відповідна заява платника податків.

Проте, доказів подання такої заяви позивачем до органів митного контролю, матеріали справи не містять, тому суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення цієї позовної вимоги, з огляду на її передчасність.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б, м.Харків, 61003) про визнання неправомірним та скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості автомобіля №UA807000/2019/000939/2.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ) сплачену суму судового збору в розмірі 384,20 (триста вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39534151, адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15 листопада 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.