Рішення № 85675513, 15.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4648/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: судді - Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «ІНВЕСТБАНК» (65012, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2б), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Уповноваженної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ІНВЕСТБАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “КБ “Інвестбанк” за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2630172009198001 від 14.12.2016 року;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Інвестбанк” подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право навідшкодування коштів за вкладом в ПАТ “КБ “Інвестбанк” за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2630172009198001 від 14.12.2016 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ОСОБА_1 рекомендованим листом було направлено до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву (рекомендованої форми) відповідно до депозитного рахунку, що відкритий у ПАТ “КБ “Інвестбанк” з вимогою виплати ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у банку. Відповідь не отримано. На теперішній час ОСОБА_1 не включений до переліку вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню у межах суми гарантування вкладів фізичних осіб. Позивач зазначає, що його вимога видати суму банківського вкладу в порядку виплати гарантованої суми за банківським рахунком є правом як вкладника, яким він скористався. Проте у зв`язку з невключенням позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “КБ “Інвестбанк” за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач звернувся до суду з даним позовом.

24.09.2019 року на електронну адресу суду та 27.09.2019 на поштову адресу суду від представника відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 75-81, 85-91). В обґрунтування відзиву зазначено, що перелік рахунків вкладників, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр, який затверджується Фондом, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом.

Отже, відповідно до Закону про СГВФО, виключно до повноважень Уповноваженої особи належить складення переліку рахунків вкладників та визначення розрахункові сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а до повноважень виконавчої дирекції Фонду віднесено затвердження Загального реєстру виключно на підставі Переліку, складеного та наданого Уповноваженою особою.

Таким чином, з огляду на зазначене, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому, адміністративний позов не належить до задоволення.

Заяви чи клопотання від сторін.

12.11.2019 року, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

17.10.2019 року, протокольную ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 12.11.2019 року

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

12.11.2019 року, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

14.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ “КБ “Інвестбанк” в особі т.в.о. заступника керуючого відділення № 1 по роботі з фізичними особами ПАТ КБ “Інвестбанк” Долицькою К.Б. укладений договір банківського вкладу № 2630172008198001 про банківський вклад (депозит) “Різдвяний подарунок”, згідно якого ОСОБА_2 покладено на депозитний рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 гроші у розмірі 195 000 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень, 00 копійок.

Внесення грошових коштів на вказаний депозитний рахунок підтверджується квитанцією від 14.12.2016. Згідно п. 1.2 вказаного договору Банк приймає від Вкладника на зберігання гривню в сумі 190 000,00 гри. на 3 календарних місяця з 14 грудня 2016 р. по 14 березня 2017 р.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.12.2016 року № 2856 “Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК” розпочато процедуру виведення ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК” з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на один місяць з 16 грудня 2016 року по 15 січня 2017 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування Красюка Ігоря Івановича строком на один місяць з 16 грудня 2016 до 15 січня 2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 11.01.2017 року №17-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК”, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.01.2017 року №86 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку”, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК” з 13.01.2017 року по 12.01.2019 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування Красюка Ігоря Івановича строком на два роки з 13 січня 2017 до 12 січня 2019 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 грудня 2018 року № 3468 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК” строком на один рік з 13 січня 2019 року до 12 січня 2020 року включно та відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК”, визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Андронову Олегу Борисовичу строком на один рік з 13 січня 2019 року до 12 січня 2020 року включно.

16.02.2017 ОСОБА_1 рекомендованим листом було направлено до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву відповідно до депозитного рахунку, що відкритий у ПАТ “КБ “Інвестбанк” з вимогою виплати гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у банку.

Проте, позивач відповідь на зазначену заяву не отримав та станом на теперішній час позивач не включений до переліку вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню у межах суми гарантування вкладів фізичних осіб, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до положень ст. 26, 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону, тощо.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ “Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами”, затвердженого 09.08.2012 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1548/21860 уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку переліки, зокрема, переліки рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Висновки суду.

Оцінюючи дії суб`єктів владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Договір банківського вкладу № 2630172008198001 про банківський вклад (депозит) “Різдвяний подарунок”, на підставі якого ОСОБА_2 покладено на депозитний рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 гроші у розмірі 195 000 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень, 00 копійок укладено 14.12.2016 року, тобто до прийняття рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 490-рш/БТ « Про віднесення ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК” до категорії неплатоспроможних» та № 2856 “Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ “КБ “ІНВЕСТБАНК”, які прийняті 15.12.2016 року. Отже Позивач є вкладником у розумінні Закону № 4452-VI та має право на відшкодування коштів за вкладом відповідно до України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Суд зазначає, що складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Інвестбанк” подати до фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ “КБ “Інвестбанк” за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2630172009198001 від 14.12.2016 року належить до задоволення.

При цьому вимога про визнання незаконною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “КБ “Інвестбанк” за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2630172009198001 від 14.12.2016 задоволенню не підлягає, як така, що заявлена передчасно, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип “належного урядування”, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Європейський суд з прав людини висловив позицію у справі “Щокін проти України” (рішення від 14.10.2010), у якій дійшов висновку, що “…перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним”.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Позивача звільнено від сплати судового збору, тому питання розподілу судових вират не розглядається.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-73, 77, 139, 159, 241-246, 250-251, 263 КАСУкраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «ІНВЕСТБАНК» (65012, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2б), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) – задовольнити частково.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «ІНВЕСТБАНК» включити до переліку вкладників та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2630172009198001 від 14.12.2016.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.