Ухвала суду № 85675487, 15.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6326/19

УХВАЛА

15 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому позивач просив суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.07.2019 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/6326/19 28.10.2019 року об 11:23:31 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 04.11.2019р. адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області залишено без руху у зв`язку недодержанням вимог ст. 160, 161 КАС України та встановлено 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаній ухвалі визначено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання доказів направлення позову рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та доказів сплати судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

11.11.2019 року представником позивача отримано копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року, про що у матеріалах справи міститься відповідна розписка.

14.11.2019 року за вх.№42633/19 від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків. Разом із заявою представником надано докази направлення позову з додатками на адресу відповідача, однак не надано доказів сплати судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. В обґрунтування цього позивач зазначає, що на виконанні в УДКСУ Одеської області перебувають виконавчі документи про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області значних сум по судових справах №420/684/19 та №420/1778/19. Це ускладнює фінансування Головного управління ДПС в Одеській області по сплаті судового збору. Тому представник просив відкрити провадження у даній справі.

Розглянувши заяву представника Головного управління ДФС в Одеській області суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, за правилами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Так, вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 ЗУ № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вказаного убачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія норм законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Наведена правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 14.08.2018 року у справі № 815/6828/17 (провадження № К/9901/53484/18).

Суд зазначає, що Головне управління ДФС в Одеській області у встановленому законом порядку не зверталось із заявою про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, та не наводило доводів про необхідність застосування вказаних процесуальних заходів.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для несплати судового збору.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, визначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - слід повернути позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна – повернути позивачеві.

Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення у повному обсязі до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Аракелян