Рішення № 85675348, 14.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5481/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

розглянувши у поряду письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позовом ОСОБА_1 до голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни, в якому позивач просить:

визнати бездіяльність керівника суб`єкта владних повноважень – голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни противоправною, в частині ненадання відповіді на поданий ОСОБА_1 інформаційний запит 09.08.2019 року за вх. №ср02-16-46-09.08.19, у письмовому вигляді на паперовому носії інформації, а саме завірених належним чином копію розрахунково-платіжної відомості за липень місяць 2019 року, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області;

зобов`язати керівника суб`єкта владних повноважень – голову Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 відповідь інформаційний запит від 09.08.2019 року вх. №ср02-16-46-09.08.19, у письмовому вигляді на паперовому носії інформації, а саме завірені належним чином копію розрахунково-платіжної відомості за липень місяці 2019 року, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександрівської сілльської ради Лиманського району Одеської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що 09.08.2019 року позивач звернувся з інформаційним запитом до розпорядника інформації керівника суб`єкта владних повноважень голови Олександрійської сільської ради ОСОБА_2 , в якому просив надати завірену належним чином копію розрахунково-платіжної відомості за липень місяць 2019 року, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області. Але, незважаючи на вимоги чинного законодавства України, розпорядник інформації не надала позивачу запитувану інформацію на його інформаційний запит, чим порушила Конституційні права на інформацію та завдала позивачу матеріальну шкоду, що призвело до невиплати йому коштів призначених на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у сумі - 12931грн. 52 коп.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що штучно створені позивачем для ухилення від виконання прямих службових обов`язків. В обґрунтування своєї позиції, відповідач зазначає, що 09.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся із інформаційним запитом про надання публічної інформації, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», однак, з огляду на те, що наданий ним запит не відносився до публічної інформації, а також був оформлений неналежним чином, то ОСОБА_1 була надана письмова відповідь - повідомлення в порядку ст.40 Конституції України, про те, що даний запит не відноситься де публічної інформації. Більш того, позивач ОСОБА_1 , як працівник Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області, не має ніяких перешкод щодо отримання запитуємої інформації в зазначеній установі, про що йому роз`яснено при врученні вище названого повідомлення.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Як встановлено судом, позивач, 09.08.2019 року звернувся до голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни з інформаційним запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати завірену належним чином копію розрахунково-платіжної відомості заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області за липень місяць 2019 року (а.с.10).

Також, у запиті позивач просив виготовити та надати відповідь на запит у письмовому вигляді на паперовому носії а також продублювати на електронну адресу позивача.

Листом від 16.08.2019 року за №ср02/17/526 позивачу надана відповідь, що через велику кількість надісланих позивачем інформаційних запитів одночасно, які потребують час для пошуку інформації серед значної кількості даних, розгляд запитів продовжено до 20 робочих (а.с.11).

09.09.2019 року позивачу за №ср02/17/584 надана відповідь за результатами розгляду інформаційного запиту, в якій позивачу повідомлено, що надати завірену належним чином копію розрахункової-платіжної відомості заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області – ОСОБА_1 за липень місяць 2019 року не можливо, оскільки за стандартами бухгалтерського обліку згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» запитуваний документ не передбачений (а.с.12).

Позивач вважає, що бездіяльність розпорядника інформації - керівника суб`єкта владних повноважень ОСОБА_2 є протиправною з підстав неправомірної відмови в наданні позивачу запитуваної інформації, через грубе порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», в частині ненадання завірених належним чином копії розрахункових відомостей за липень місяці 2019 року, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександрівської сільської ради, а тому позивач звернувся до суду зданим позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст.5 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 вказаного Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч.1 ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено забезпечення доступу до інформації шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до положень ч.1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно ч.1-5 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

При цьому обов`язковою умовою, у разі відмови в задоволенні запиту є наведення обґрунтованих підстав такої відмови. У разі неправомірної відмови - суд може визнати такі дії протиправними та зобов`язати її надати.

Така ж правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 25.06.2019 року по справі №9901/924/18.

Суд зазначає, що спірним моментом в межах даного спору є те, що відповідач відмовив позивачу у наданні інформації на інформаційний запит з підстав того, що розрахунково-платіжна відомість за стандартами бухгалтерського обліку згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не передбачена. Вказана підстава є єдиною підставою відмови.

Суд звертає увагу, що перелік підстав для відмовити в задоволенні запиту є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, відповідачем відмовлено у надані запитуваної інформації з підстав, що не передбачені ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Крім того, наказом Держстату від 05.12.2008 року №489 затверджено типову форму первинної облікової документації зі статистики П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника». При цьому ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що відповідні розрахунково-платіжні відомості йому, як працівнику сільської ради, видавались незавірені, що й слугувало підставою для його звернення в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Крім цього, у відзиві на позов відповідач зазначає, що запит ОСОБА_1 не відповідав вимогам, встановленим ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проте, відповідачем не зазначено, в чому саме полягає невідповідність запиту позивача вимогам ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

До того ж, суд вважає необґрунтованими зазначені твердження відповідача так, як підставою відмови у повідомленні від 09.09.2019 року зазначено саме те, що запитуваний документ не передбачений стандартами бухгалтерського обліку згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, відповідно до встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у наданні публічної інформації на запит позивача від 09.08.2019 з підстав, викладених у повідомленні від 09.09.2019 №ср-02/17/584 є протиправною, а тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Олександрівської Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 Олени Анатоліївни про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати бездіяльність керівника суб`єкта владних повноважень – голови Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області Думанської Олени Анатоліївни противоправною, в частині ненадання відповіді на поданий ОСОБА_1 інформаційний запит 09.08.2019 року за вх. №ср02-16-46-09.08.19, у письмовому вигляді на паперовому носії інформації, а саме завірених належним чином копію розрахунково-платіжної відомості за липень місяць 2019 року, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області.

Зобов`язати керівника суб`єкта владних повноважень – голову Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 відповідь інформаційний запит від 09.08.2019 року вх. №ср02-16-46-09.08.19, у письмовому вигляді на паперовому носії інформації, а саме завірені належним чином копію розрахунково-платіжної відомості за липень місяці 2019 року, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександрівської сілльської ради Лиманського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: голова Олександрівської Лиманського району Одеської області Думанська Олена Анатоліївна (код ЄДРПОУ 05583236, 67513, Одеська обл., Лиманський район, с.Олександрівка, площа Центральна, 3).

Суддя П.П. Марин

.