Рішення № 85675281, 15.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 р. № 400/2892/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 16.08.2019 р. № 337 о/с; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказів № 337 о/с « По особовому складу» від 16 серпня 2019, № 971 « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області» від 16.08.2019 начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_2 , зобов`язання відновити на посаді заступника начальника Інгульського відділу поліції ГУНП з 16.08.2019, зобов`язання виплатити усі види грошового забезпечення з 16.08.2019 та до теперішнього часу.

Позов обґрунтовано тим, що призначення та проведення службового розслідування здійснено без дотримання вимог Інструкції № 230 «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України». Наказа про призначення та проведення службового розслідування всупереч п.2.6 Інструкції прийнято не було. Накази про звільнення не мотивовані необхідністю застосування крайнього заходу дисциплінарного стягнення. Вина позивача у вчиненні будь-яких дій або бездіяльності не доведена у передбачений законом спосіб. Позивач не був обізнаний з фактом проведення щодо нього службового розслідування, результати якого вплинули на його подальшу долю в службі. Конституцією передбачений принцип невинуватості. Спірні накази порушують гарантії держави стосовно ст. 3 Конституції України.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки висновками службового розслідування зафіксовано та доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Службове розслідування проведено відповідно до вимог Закону України « Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, а не на підставі Інструкції № 230 «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ», на яку посилається позивач. Наказом ГУНП в Миколаївській області № 826 від 07.08.2019 призначено службове розслідування, що спростовує доводи позивача про відсутність наказу про призначення службового розслідування. При проведенні службового розслідування позивачем власноручно були надані пояснення.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що висновок службового розслідування не містить докази здійснення дисциплінарного проступку, а містить тільки матеріали кримінального провадження. Наказ №337 о/с не був доведений в повному обсязі до відома позивача, в якому не зазначено які саме пункти посадової інструкції були порушені позивачем.

Відповідач надав заперечення, в яких зазначив, що нормами Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України не передбачає обов`язок ознайомлювати письмово поліцейського відносно якого проводиться службове розслідування з наказом про його проведення. Обставини вчиненого дисциплінарного проступку можуть бути встановлені на підставі любих фактичних даних, джерелами яких можуть бути, як показання самого поліцейського, так і документи, отримані в ході службового розслідування.

В судовому засіданні 6.11.2019 після надання сторонами своїх пояснень, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

07.08.2019 до ГУНП в Миколаївській області згідно інформаційної довідки надійшла інформація про внесення до ЄРДР військовою прокуратурою регіону кримінального провадження № 42019150410000060 за ч.3 ст.368 КК України, в рамках якого заступника начальника Інгульського ВП ГУНП в підполковника поліції ОСОБА_1 було затримано працівниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та повідомлено йому про підозру.

Із повідомлення інтернет видання « Преступності. НЕТ» в статті від 07.08.2019 під назвою «Зам. начальника Інгульського відділу поліції затримали за здирництво 12 тис. грн.» повідомлялось, що заступник начальника Інгульського ВП ГУНП ОСОБА_3 був затриманий за вимогу від місцевого мешканця 12 тис. грн. «відкупних» за невтручання в господарську діяльність.

Відповідно до п.1,2 Наказу МВС України «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» № 893, 07.11.2018 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

Наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 826 від 07.08.2019 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни працівниками ГУНП.

У висновку службового розслідування від 13.08.2019 зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ст.ст. 2,6,7,8,12,пп.1 ст.18 Закону України №580 «Про Національну поліцію», п.2,3,4,13 ч.3 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.1 ст.42 Закону України «Про запобігання корупції», наказу НПУ від 23.09.2016 № 920 « Про захист щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України», наказу ГУНП в Миколаївській області від 10.12.2018 № 1493 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю поліцейських ГУНП в Миколаївській області», ігноруванні присяги та посадових інструкцій-діяти відповідно до своїх функціональних обов`язків, що призвело до надзвичайної події за участю працівника поліції, внаслідок чого розпочато кримінальне провадження відносно поліцейського, використанні своїх службових повноважень і пов`язаних з цим можливостей для одержання неправомірної вигоди, що в подальшому призвело до висвітлення події в ЗМІ, що компрометує авторитет поліції, як правоохоронного органу, викликає в населення неповагу до поліції, знижує авторитет та довіру до Національної поліції в цілому, враховуючи негативну службову характеристику, неналежне ставлення до служби, негідну попередню поведінку, керуючись вимогами п.7,8 ст.19 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, зарахованого у розпорядження ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби.

У висновку службового розслідування зазначено, що з отриманих під час проведення службового розслідування процесуальних документів установлено, що 20.05.2019 у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на систематичне одержання неправомірної вигоди з метою збагачення від суб`єкта господарювання, за не притягнення останнього, як власника та його реалізаторів до передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені правопорушення під час здійснення господарської діяльності.

Відповідно до посадової інструкції на підполковника поліції ОСОБА_1 не покладено обов`язків щодо нагляду за дотриманням законодавства у сфері здійснення підприємницької діяльності громадянами з продажу товарів споживчого попиту, він у робочий час, не дотримуючись внутрішнього розпорядку дня, затвердженого наказом ГУНП №1570 від 05.12.2017, на свій власний розсуд займався питаннями щодо правопорушень у сфері господарювання, які до кола його повноважень не відносяться, свої безпосередні обов`язки, за вищевикладених обставин, не виконував.

Наказом № 971 від 16.08.2019 за вчинення дисциплінарного проступку підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України « Про Національну поліцію».

Наказом № 337 о/с від 16.08.2019 «По особовому складу» відповідно до Закону України « Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.6 ( у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) підполковника поліції ОСОБА_1 .

Спірні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Законом України « Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

Частиною першою статті 3 Закону №580-VIII встановлено, що в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною другою вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" , зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України»).

Згідно з розділом ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових акті, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України « Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до п.7 р. V Порядку проведення службових розслідувань, збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідач вважає, що отримані від органів слідства копія ухвали Заводського районного суду м.Миколаєва від 09.08.2019 по кримінальному провадженню про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, копія повідомлення про підозру від 08.08.2019, скриншот публікації на сторінки інтернет-видання є доказами здійснення позивачем дисциплінарного проступку. Але суд критично відноситься до того, що більша частина матеріалів службового розслідування та спірні накази посилаються на інформацію отриману з процесуальних документів, які є письмовими доказами в кримінальній справі, а у дисциплінарному провадженні відповідачу слід було зосередитись більш на виклад складу саме дисциплінарного проступку, тому матеріали кримінального провадження суд не приймає до уваги.

Судом приймається до уваги пояснення позивача, публікація інтернет-видання в частині того, що ця публікація підриває авторитет органів поліції та ту частину службового розслідування, яка містить в собі посилання на порушення норм права, етичних правил та Присяги, які допустив позивач.

Суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджено, що підполковник поліції ОСОБА_1 , нехтуючи обов`язками та повноваженнями працівника поліції, замість попередження злочину та профілактики злочинності серед населення, що передбачено його посадовою інструкцією, сам вчинив протиправні дії, які виразились у підтриманні позаслужбових та неділових стосунків з цивільною особою, що призвело до надзвичайної події та є несумісним з можливістю подальшого проходження служби в органах Національної поліції України. Зазначена вище подія набула суспільного резонансу та негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції, підвищення довіри населення до правоохоронних органів. Надзвичайна подія сталась внаслідок вкрай низьких морально-ділових якостей підполковника поліції, грубого ігнорування вимог Дисциплінарного статуту НПУ, Закону України «Про Національну поліцію в Україні», Посадової інструкції поліцейського та Правил етичної поведінки.

Згідно присяги ОСОБА_1 зобов`язувався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до посадових обов`язків позивач повинен був організовувати роботу по запобіганню злочинам та іншій протиправній діяльності, надавати інформацію безпосередньому керівництву та відповідним структурним підрозділам щодо боротьби зі злочинністю.

Надані позивачем в ході службового розслідування пояснення від 09.08.2019 свідчать, що громадянин на ім`я ОСОБА_4 звернувся до позивача з проханням не здійснювати перевірку його закладів за що він буде кожного місяця приносити гроші в сумі 2000 грн. На дану пропозицію громадянина, позивач відмовився, про що в порушення нормативних документів, які регламентують діяльність МВС, не повідомив керівника відділу поліції. З вищевказаним громадянином на ім`я ОСОБА_4 зустрічався в робочий час, точної дати не пам`ятає, на його прохання близько 15:27. Факт отримання неправомірної вигоди категорично заперечував.

В судовому засіданні позивач суду пояснив, що ці пояснення відбирали у нього в будівлі суду при обранні йому запобіжного заходу, на нього здійснювали працівники, які відбирали пояснення психологічний тиск, він знаходився в кайданках, тому не розумів, що писав.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

- надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

- подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

- ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

- подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

- брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

- користуватися правничою допомогою, послугами представника (Наказ №893 від 07.11.2018).

Позивач наданими йому правами не скористався, доказів здійснення на нього тиску суду не надав, тому суд не приймає до уваги, що пояснення були надані під тиском та не розуміючи суті написаного.

Позивач обґрунтовує протиправність спірного наказу про звільнення тим, що наказ про проведення службового розслідування не був доведений до його відома, тому він був не обізнаний про факт проведення службового розслідування.

Відповідно до норм Дисциплінарного статуту НПУ та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України відсутня імперативна норма про ознайомлення поліцейського, відносно якого проводиться службове розслідування з наказом письмово під підпис. Відповідач зазначає, що особа, які відбирала у позивача прояснення усно повідомила в межах яких дій відбираються у позивача пояснення.

Наказ про звільнення, на думку позивача не містить мотивів необхідності застосування крайнього заходи дисциплінарного стягнення-звільнення. Вважає, що до нього застосовано занадто суворе покарання. Також з наказом його не було ознайомлено повністю.

Слід зауважити, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього. Вид дисциплінарного стягнення здійснюється уповноваженою особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарного стягнення. Позивача ознайомили з наказом № 337 в частини, що його стосується. Не ознайомлення позивача з цим наказом в повному обсязі не може привести до визнання його протиправним саме з цих підстав.

Також позивач обґрунтував протиправність наказу тим, що вина позивача у вчиненні будь-яких дій або бездіяльності не доведена у передбачений законом спосіб, посилаючись на принцип презумпції невинуватості гарантований Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліції» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Метою службового розслідування було виявлення в діях позивача саме ознак дисциплінарного проступку, чи допустив позивач порушення службової дисципліни, а не вирішувалось питання визнання позивача винним у скоєнні кримінального правопорушення. Відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях, оскільки відсутність в діях позивача складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю (Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного суду від 20.03.2019 № 804/676/19).

Законом України «Про Національну поліцію» та Правилами етичної поведінки поліцейських покладено на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, а саме: не запобігання вчиненню правопорушення, неповідомлення безпосереднього керівника про пропозицію громадянина ОСОБА_5 , зайняття в робочий час питаннями, до коло його повноважень які не відносяться.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника Поліції або підривають авторитет Поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. Недотримання службової дисципліни виразилось у не дотриманні принципів діяльності поліції, ігноруванні Присяги та основних обов`язків поліцейського, що у подальшому призвело до висвітлення події в ЗМІ та набуло суспільного резонансу, чим було підірвано авторитет, престиж та довіру з боку населення до Національної поліції України у цілому.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, а також приймаючи до уваги вищенаведені норми права, суд приходить до висновку про те, що у спірному випадку відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, тому враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку та відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність позивача, відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по страві відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко