Рішення № 85675207, 14.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 р. № 400/1908/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Департаменту соціальних питань та охорони здоров`я Южноукраїнської міської ради, бул. Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 треті особи:Дочірнє підприємство електричних мереж приватного акціонерного товариства "АТОМСЕРВІС", вул. Паркова, 2, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 про:визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальних питань та охорони здоров`я Южноукраїнської міської ради (далі – відповідач або Департамент), за участю третьої особи - Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства «АТОМСЕРВІС» (далі – третя особа або ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс»), з вимогами:

- визнати дії Департаменту соціальних питань та охорони здоров`я Южноукраїнської міської ради в не нарахуванні позивачу пільги, як інваліду війни 2 групи на електричну енергію за період з 01 травня по 31 грудня 2016 року – неправомірними;

- зобов`язати відповідача врахувати позивачу пільгу інваліда війни 2 групи при нарахуванні плати за електричну енергію та скасувати заборгованість по оплаті за електричну енергію в сумі 856 гривень 37 копійок, внаслідок проведення перерахунку щодо вказаної пільги;

- стягнути з Департаменту соціальних питань та охорони здоров`я Южноукраїнської міської ради моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем до позивача пред`явлено рахунок за електроенергію № 104212 від 05.01.2017 року на суму 662,23грн. та № 1055207 від 03.02.2017 року на суму 856,37грн., але при цьому жодного повідомлення про наявність боргу позивач до цього не отримував. Звернувшись до відповідача з питанням щодо відповідних рахунків про заборгованість, позивач дізнався, що йому призначено субсидію по оплаті електроенергії, а пільги як інваліду 2 групи були відмінені відповідачем. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони порушують право позивача на пільгу встановлену законом як інваліду 2 групи та спричинили ОСОБА_1 душевні страждання відповідною поведінкою відповідача. Позивач вважає, що відповідач не мав права змінювати види пільг позивачу без його на те згоди.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає у відзиві, що відповідач не є особою, яка призначає та припиняє нарахування пільг та субсидій. Департамент не нараховує, а відшкодовує пільги. Нарахування пільг здійснює надавач послуг, що в даному випадку проводить ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс». Третьою особою проведено відповідні перерахунки пільг та субсидій та встановлено відповідні нарахування. До відповідача ОСОБА_1 ніколи не звертався з заявою про призначення житлових субсидій. З яких підстав ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» зупинив нарахування позивачу пільги на житло-комунальні послуги відповідачу не відомо. Вимога відповідача про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000грн. є безпідставною та жодним доказом не підтвердженою, тому задоволенню не підлягає.

Третя особа ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» жодних пояснень щодо позову не надавала, у представника у судове засідання не направляла, про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач має статус інваліда війни 2 групи, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та перебуває на обліку в ЕДАРП з 22.10.2003, користується пільгою 100% на житлово-комунальні послуги в межах норм встановлених законодавством.

Пільга на житлово-комунальні послуги нараховується на 2-ох осіб: на ОСОБА_1 та на ОСОБА_2 – дружина позивача (яка взята на облік до складу сім`ї на пільги з 01.01.2016, так як були розділені частки квартири і дружина була прописана на своїй частці).

На адресу позивача надійшов рахунок за електроенергію № 104212 від 05.01.2017 року на суму 662,23грн. та за № 1055207 від 03.02.2017 року на суму 856,37грн., але при цьому жодного повідомлення про наявність боргу як зазначає позивач в позові до цього він не отримував.

В позовній заяві позивач вказує, що 09.02.2017 року за № 1.21/195 на адвокатський запит від 02.02.2017 року № 17 дочірнім підприємством електричних мереж приватного акціонерного товариства «АТОМСЕРВІС» йому було надано відповідь, що з 01.01.2016 року по 30.04.2016 рік ОСОБА_1 користувався пільгою з оплати електричної енергії як інвалід 2 групи, а з 01.05.2016 року по 31.12.2017 рік зазначена пільга не нараховувалась у зв`язку з тим що, на його адресу була призначена субсидія та відповідно до пункту 4 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного», у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються.

В свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що листом від 26.05.2016 за № 3607/02-01-10 начальника управління соціального захисту населення, охорони здоров`я та праці, було повідомлено підприємство - надавача послуг ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс», про важливість уважного опрацьовування списків осіб, які отримують пільгу та субсидію одночасно для здійснення перерахунків за нараховані пільги. Підприємство як надавач послуг при рознесенні на особові рахунки громадян сум нарахованих пільг або субсидій самостійно робить перерахунки, несе відповідальність за нарахування пільг та контролює здійснення перерахунку.

Відповідач зазначає, що в грудні 2016 року надавач послуг ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» зробив перерахунок пільги на електропостачання з 01.05.2016 по 31.10.2016р.

Судом встановлено, що згідно даних, які містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, пільга на електропостачання ОСОБА_1 , надавачем послуг в даному випадку ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» нараховувалась весь період з 01.01.2016 по 31.10.2016, відповідно відшкодовувалась Департаментом надавачу послуг в повному обсязі.

З 1 травня 2016 року, згідно з Порядком призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються.

В лютому місяці 2016 року син ОСОБА_1 , ОСОБА_3 оформив на свою частку квартири (5-ти кімнатна квартира) субсидію. Розрахована субсидія для відшкодування витрат на оплату електроенергії перераховувалась на особовий рахунок ( НОМЕР_1 ), вказаний підприємством, що надавало комунальну послугу (ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс»), довідка від 25.04.2016р. видана ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» мститься в матеріалах справи). Проте, даний факт стосується ОСОБА_3 , а не позивача ОСОБА_1 . З яких підстав надавач послуг ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс» зупинив нарахування позивачу пільги на житлово- комунальні послуги, Департаменту невідомо. В свою чергу третя особа пояснень з цього приводу до суду теж не надала.

З довідки КП ЖЕО про склад сім`ї позивача вбачається (а.с. 68), що з 5-ти кімнатної квартири позивач займає лише 2 кімнати, тобто особові рахунки мають бути розділені.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними доказами, та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, в позові позивач також ставить питання про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000грн. та пояснює таку вимогу тим, що за останні два роки позивачу як хворій людині та інваліду 2 групи спричинено душевні страждання через неіснуючу заборгованість за електроенергію. Тому в силу виваженості, розумності та справедливості позивач вважає за можливе стягнути з Департаменту моральну шкоду в розмірі 3000грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивачем до матеріалів справи не було надано будь-яких підтверджень того, що незадовільний стан його здоров`я безпосередньо спричинений, як він вважає, неправомірними діями Департаменту соціальних питань та охорони здоров`я Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в не нарахуванні пільги позивачу, як інваліду війни 2 групи на електричну енергію за період з 01 травня по 31 грудня 2016 року. Розмір моральної шкоди не підтверджений жодним доказом, що має правове підгрунття.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди з Департаменту є безпідставною, необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальних питань та охорони здоров`я Южноукраїнської міської ради (бул. Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 ) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов