Рішення № 85675022, 15.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4595/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі – відповідач, УПСЗН Лисичанської міської ради), у якому позивач просить суд: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо відмови у призначенні державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити та здійснити виплату державної допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виплатити заборгованість з виплати державної допомоги.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганськ Луганської області позивач народила дитину. Оскільки дитина народжена на тимчасово окупованій території України, то бабуся дитини звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження та на підставі рішення суду 13.02.2018 отримала свідоцтво про народження дитини у Мелітопольському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. 21 серпня 2019 року позивач подала до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради заяву про призначення державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Повідомленням від 06 вересня 2019 року № 4936 ОСОБА_1 було відмовлено у наданні допомоги при народженні дитини у зв`язку з тим, що вона не має права на допомогу при народженні дитини (заяву подано пізніше 12 календарних місяців після народження дитини). Вчасно подати заяву позивачу заважали об`єктивні обставини, незалежні від її волі, зокрема, проживання на непідконтрольній території, необхідність оформлення свідоцтва про народження дітей у судовому порядку, догляд за дитиною, оформлення довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб тощо. Тому позивач вважає дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Ухвалою суду від 25.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення у справі.

12.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 42-45), у якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на таке. 21.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення державної допомоги при народженні доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надала копію свідоцтва про народження, виданого Мелітопольським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області від 13.02.2018.

Відповідно до вимог чинного законодавства Управлінням прийнято рішення від 29.08.2019 № 1764 про відмову позивачу в призначенні соціальної допомоги при народженні дитини у зв`язку з тим, що звернення за призначенням допомоги надійшло пізніше ніж через 12 місяців після народження дитини.

В адміністративному позові позивач зазначає, що подати вчасно заяву про призначення допомоги при народженні дитини (в термін до 12.12.2018) їй заважали незалежні від її волі обставини, зокрема, проживання на непідконтрольній території, необхідність оформлення свідоцтва про народження дитини в судовому порядку, оформлення довідок про взяття на обік внутрішньо переміщених осіб. Однак, згідно свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_2 , документ видано ще 13.02.2018, а з заявою про призначення спірної допомоги позивач звернулася до Управління тільки 21.08.2019, тобто через 1 рік 5 місяців після отримання документу.

В обґрунтування неможливості вчасно звернутися з заявою про призначення спірної допомоги позивач посилається на проживання на непідконтрольній території, однак в заяві про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 20.08.2019 зазначає попереднім місцем проживання м. АДРЕСА_1 Запорізької області.

Позивач не надала доказів того, що нею вживались будь-які заходи для своєчасного подання звернення у відповідні органи з приводу призначення спірної допомоги, або доказів того, що будь-які державні органи створювали їй в цьому незаконні перешкоди.

Таким чином, недотримання позивачем усіх умов для призначення їй допомоги при народженні дитини відбулось виключно внаслідок її бездіяльності.

Тому відповідач вважає, що ним не порушено конституційні права позивача, а управління діяло виключно в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями паспорта громадянина України, картки платника податків, довідкою від 20.08.2019 № 924-5000179243 (арк. спр. 9-12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську у ОСОБА_1 народилася донька.

13.02.2018 Мелітопольським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 із зазначенням імені дитини - ОСОБА_2 , актовий запис № 174 (арк. спр. 13).

В позові ОСОБА_1 посилається, що вчасно подати заяву заважали об`єктивні обставини, незалежні від її волі, зокрема, проживання на непідконтрольній території, а до суду із заявою про встановлення факту народження зверталася бабуся дитини.

Відповідно до довідки УПСЗН Лисичанської міської ради від 20.08.2019 № 924-5000179272 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої на ім`я ОСОБА_2 , дата та місце народження – 12.12.2017, м. Луганськ, законний представник, що супроводжує малолітню дитину – ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (арк. спр. 15).

21.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН Лисичанської міської ради з заявою про призначення допомоги при народженні дитини (арк. спр. 16).

Рішенням від 29.08.2019 УПСЗН Лисичанської міської ради відмовило Ляшенко Н ОСОБА_3 в призначенні соціальної допомоги на підставі п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751, у зв`язку з тим, що звернення за призначенням допомоги надійшло більше ніж через 12 місяців після народження дитини (арк. спр. 19).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Основного Закону України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” від 21.11.1992 № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно зі статтею 11 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Судом установлено, що відповідно до довідки від 20.08.2019 № 924-5000179243 позивача взято на облік як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території до м. Лисичанська.

Відповідно до п. 44 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, у разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

Свідоцтво про народження дитини видане позивачу на підставі судового рішення до спливу строку, визначеного Законом для звернення за призначенням допомоги при народженні дитини.

Проте, суд доходить висновку, що факт звернення до відповідача за призначенням допомоги при народженні дитини лише 21.08.2019 (понад один рік після народження) не залежав від волі позивача та зумовлений обставинами, які об`єктивно завадили ОСОБА_1 звернутися раніше, а саме - проживання на непідконтрольній території, необхідність оформлення свідоцтва про народження дитини в судовому порядку, догляд за дитиною, оформлення довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Доводи відповідача про те, що з заявою про призначення спірної допомоги позивач звернулася до Управління тільки 21.08.2019, тобто через 1 рік 5 місяців після отримання документу, судом відхиляються, оскільки, як зазначає позивач у позові, до суду із заявою про встановлення факту народження дитини зверталася бабуся.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

При вирішенні спору суд бере до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення на сході України бойових дій (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги).

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Оцінюючи правильність обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача, які полягає у відмові їй в призначенні допомоги при народженні дитини.

Під терміном «дії» слід розуміти певну активну поведінку суб`єкта. Самі по собі дії відповідача в даному випадку не тягнуть для позивача правових наслідків. Такі наслідки має акт індивідуальної дії, в даному випадку – рішення УПСЗН Лисичанської міської ради від 29.08.2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні соціальної допомоги на підставі п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751.

З метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення УПСЗН Лисичанської міської ради від 29.08.2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні соціальної допомоги на підставі п. 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751.

Також суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві допомогу при народженні дитини – ОСОБА_2 .

З огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 25.10.2019 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення в справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише з коригуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (ідентифікаційний код 24205528, місцезнаходження юридичної особи: вул. Маліновського, 22-А, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 29.08.2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя І.О. Свергун