Ухвала суду № 85674960, 14.11.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

14 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа №340/2449/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому заяву представника позивача про винесення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корп.А, оф.35-А,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 03.09.2019 р. «Про відкриття виконавчого провадження», ВП №59943026, про примусове виконання Виконавчого напису №1498 від 02.08.2019 р. приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової Аліни Анатоліївни про стягнення з ОСОБА_1 153 450,25 грн. боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

11.10.2019 р. позивачем подано до суду заяву у якій в порядку ч.7 ст.139 КАС України повідомлено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивачем будуть надані докази для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с.18).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 03 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №59943026; стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 , м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корп.А, оф.35 А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) (а.с.89-91).

04.11.2019 р. до суду надійшла заява представника позивача про винесення додаткового рішення у справі №340/2449/19, яким стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Окрім того, у заяві представник позивача просить суд поновити процесуальний строк на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у передбачені законом строки докази понесення судових витрат не могли бути надані суду у зв`язку з тим, що у період з 17 по 29 жовтня, адвокат знаходився у відпустці та перебував поза межами України. Оплата та документальне підтвердження надання послуг з професійної правової допомоги були здійснені лише 30.10.2019 р.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 р. призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін заяву представника позивача про винесення додаткового рішення (а.с.125).

12.11.2019 р. до суду надійшла заява відповідача про відмову у задоволенні заяви представника позивача про винесення додаткового рішення (а.с.134-137). Відповідач зазначає, що до заяви представника ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, останній не надав до суду належного підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу, а саме: представником ОСОБА_1 не надано договору з клієнтом, в якому визначено механізм розрахунку свого гонорару. Крім того, в матеріалах справи відсутній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу з зазначенням кількості годин, які адвокат витратив, в зв`язку з розглядом даної справи. Разом з цим, розмір витрат позивача не підтверджено згідно з умовами договору про надання професійної правничої допомоги. Документи, які були надані представником ОСОБА_1 - є розрахунковими, вони не є доповненнями до договору та не замінюють собою умови останнього щодо порядку обчислення гонорару, вартості послуг, які в договорі відсутні. В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правничої допомоги із детальним описом робіт/послуг виконаних адвокатом станом на звернення з даною заявою до суду включно, із зазначенням розрахунку вартості професійної допомоги. Окрім того, представником ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів того, що останньому надходили кошти за наданням адвокатом правничої допомоги, зазначеними доказами можуть слугувати копії банківських виписок на підтвердження надходження грошових коштів. Разом з цим, в договорі про надання адвокатом правничої допомоги не зазначено конкретного номеру судової справи за яким адвокат надає вказану правничу допомогу ОСОБА_1 Відповідач вказує, що суд повинен дійти висновку, що заява представника ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі №340/2449/19, яким останній просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну-правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Надання суду лише договору про надання професійної правничої допомоги не є підставою для стягнення з відповідача грошових коштів за надання такої правничої допомоги, оскільки у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків/рахунків, актів або інших двосторонніх документів.

14.11.2019 р. до суду надійшли заперечення відповідача щодо заяви про винесення додаткового рішення відповідно змісту яких відповідач вважає заяву представника позивача безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (а.с.145-149). Окрім підстав зазначених в заяві від 12.11.2019 р., відповідач вказує, що в матеріалах справи наявний акт прийому-передачі наданих юридичних послуг згідно з договором №14 про надання правової допомоги від 17.09.2019 р., який не підписаний адвокатом Самаріним А.С. Також у запереченні зазначається, що представник ОСОБА_1 , адвокат Самарін А.С. належним чином не засвідчив копії своїх повноважень, оскільки ним не посвідчено зворотну сторону ордеру з метою інформування щодо наявності або відсутності в договорі про надання правової допомоги обмежень правомочності адвоката.

Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено процесуальний строк для подачі доказів на підтвердження судових витрат. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зауважує, що такий строк узгоджується з процесуальним строками встановленими для вирішення судом питання про судові витрати та ухвалення додаткового судового рішення (ч.4 ст.143 КАС України та ч.3 ст.252 КАС України).

Так, докази судових витрат подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (абз.2 ч.7 ст.139 КАС України), додаткове судове рішення ухвалюється протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви (ч.3 ст.252 КАС України), а питання про судові витрати вирішується судом в судовому засіданні, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.4 ст.143 КАС України).

Отже, не дотримання сторонами строків визначених абз.2 ч.7 ст.139 КАС України призводить до порушення строків встановлених ч.4 ст.143 КАС України, у зв`язку з чим абз.3 ч.7 ст.139 КАС України визначені наслідки пропуску строку встановленого абз.2 ч.7 ст.139 КАС України - залишення заяви без розгляду.

Окрім того, згідно з ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи ч.3 ст.143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів. При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Дана справа віднесена до категорії справ визначених ст.287 КАС України та згідно з ч.4 ст.287 КАС України підлягала вирішенню судом протягом десяти днів після відкриття провадження.

Провадження у справі №340/2449/19 відкрито 07.10.2019 р., а тому така справа підлягала розгляду до 18.10.2019 р. За клопотанням позивача справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.

Як встановлено судом, позивачем у порядку визначеному абз.2 ч.7 ст.139 КАС України подано до суду заяву з повідомленням, що докази для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому у заяві позивача не вказано поважних причин, які зумовили неможливість подання таких доказів до розгляду справи по суті.

Рішення у справі №340/2449/19 ухвалено судом 18.10.2019 р. з дотриманням строків визначених ч.4 ст.287 КАС України.

Таким чином, строк встановлений абз.2 ч.7 ст.139 КАС України сплинув 23.10.2019 р.

Натомість, докази витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу надійшли до суду 04.11.2019 р. (а.с.111), та подані до відділу поштового зв`язку 30.10.2019 р. (а.с.123-124), тобто протягом 12 днів після ухвалення рішення у даній справі.

Вирішуючи заяву представника позивача про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування заяви про поновлення строку для подання доказів понесених витрат на правничу допомогу представник позивача вказує, що не міг подати докази, оскільки у період з 17.10.2019 р. по 29.10.2019 р. перебував у відпустці за межами України, а також те, що оплата наданих послуг з професійної правничої допомоги була здійснена лише 30.10.2010 р.

На підтвердження понесених витрат суду надано завірені копії договору (угоди) №15 про надання правової допомоги від 17.09.2019 р. (а.с.114-115), акта прийому-передачі наданих юридичних послуг згідно з Договором №15 про надання правничої допомоги від 17.09.2019 р. від 30.10.2019 р. (а.с.118) та квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 30.10.2019 р. (а.с.119).

Зі змісту акта прийому-передачі наданих юридичних послуг згідно з Договором №15 про надання правничої допомоги від 17.09.2019 р. від 30.10.2019 р. встановлено, що виконавець адвокат Самарін А.С. та замовник ОСОБА_1 . засвідчили належне виконання сторонами умов договору, а саме, з боку виконавця - надання правової допомоги за час дії договору шляхом:

- вивчення судової практики та аналіз законодавства в сфері виконання судових рішень (4 години) - 2 000,00 грн.;

- надання усних консультацій з приводу законодавчого регулювання процедури оскарження дій та бездіяльності органів виконавчої служби (2 години) - 1 000,00 грн.;

- складання позовної заяви до суду про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (4 години) - 2 000,00 год. (а.с.118).

Тобто усі витрати на професійну правничу допомогу стосуються дій, вчинених адвокатом до подачі позовної заяви до суду, а тому могли бути визначені та підтверджені доказами до розгляду справи №340/2449/19 по суті.

Окрім того, суд враховує, що абз.2 ч.7 ст.139 КАС України визначає строки для подачі доказів на підтвердження судових витрат, тобто такі докази мають фактично існувати у процесуально встановлені строки. Однак, докази на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу не існували в об`єктивній дійсності у строки в які вони мали бути подані до суду, тобто до 23.10.2019 р., оскільки датовані 30.10.2019 р.

Суд наголошує на тому, що фактичне виготовлення доказів після спливу строку протягом якого вони мають бути подані до суду, не може розцінюватися як поважна причина для поновлення такого строку.

Відсутність представника позивача за межами країни у період з 17.10.2019 р. по 29.10.2019 р. могла б розцінюватися судом як поважна причина пропуску строку подання доказів на підтвердження судових витрат, якби такі докази існували у період встановлений законом для їх подання.

На підставі викладеного, беручи до уваги, що позивачем не наведено поважних причин неможливості подання доказів витрат на професійну правничу допомогу до розгляду справи по суті, а також зважаючи на те, що докази таких витрат створені після спливу процесуального строку на їх подачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому заява представника позивача про винесення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду відповідно до абз.3 ч.7 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.121, 139, 143, 248, 252, 256, 293-297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заяву представника позивача про винесення додаткового рішення - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали - 14 листопада 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт