Рішення № 85674848, 14.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2019 року Справа № 280/4408/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Півоварової В.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.168; код ЄДРПОУ 38025409)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, Управління), в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м.Запоріжжя Запорізької області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 15950 грн., сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири від 07.06.2019. Також просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що однією з обов`язкових підстав посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна є внесення особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Оскільки ним квартира придбана вперше, він не є платником цього збору, що випливає з положень п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №400/97-ВР). Відмовляючи у виплаті коштів, відповідачем не спростовано факту придбання житла вперше. При цьому відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості зокрема Управління встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитися в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. Таким чином, позивач вважає, що Управління має вчинити дії щодо повернення йому коштів. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16.09.2019 відкрито провадження в справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 10.10.2019.

04.10.2019 представником відповідача ОСОБА_2 Т. подано відзив на позовну заяву (вх.№41354), у якому зазначає, що на сьогодні в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Наданий позивачем Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не є належним та допустимим доказом, оскільки свідчить лише про придбання квартири на певну дату. Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно і тому не може сформувати подання без надання зацікавленими особами доказів придбання ними нерухомості вперше. При цьому кошти від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування не включаються до бюджету Пенсійного фонду і, відповідно Пенсійний фонд не має права ними розпоряджатися. У зв`язку з цим просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представником третьої особи Мамон Н. 09.10.2019 подано письмові пояснення (вх.№41812), згідно яких кошти, сплачені позивачем, зараховані до Державного бюджету України на рахунок «збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна». Здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до бюджетів надходжень від сплати збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, покладено на Пенсійний фонд. При цьому органи казначейства не приймають самостійно рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, а здійснюють повернення тільки на підставі подання контролюючого органу.

04.11.2019 позивач звернувся до суду із клопотанням, в якому просить розглянути справу без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, про дату час та місце повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення – судової повістки (а.с. 60). Представник третьої особи також не з`явився, в матеріалах справи наявне письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 52).

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні 04.11.2019 та потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, суд встановив таке.

07.06.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-РЕЗЕРВ» укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір), згідно з яким позивач придбав квартиру АДРЕСА_2 Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. (а.с. 15-18).

При нотаріальному посвідченні Договору позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 15950 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 07.06.2019 (а.с. 28-29).

19.06.2019 позивач звернувся до Управління з заявою щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 15950 грн., що становить 1% збору з операцій купівлі продажу нерухомого майна (а.с. 26-27).

Листом від 02.07.2019 № 11734/04 Управління повідомило позивача, що хоча вони мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, проте зазначені реєстри не містять вичерпний перелік власників нерухомого майна, відповідно витяги з них не доводять факту придбання покупцем нерухомого майна вперше. Таким чином підстави для повернення збору відсутні.

Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон № 400/97-ВР.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14.06.2019 №170563396 відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого (житлового) майна відсутні (а.с.20-24).

Хоча в Відомостях з Реєстру прав власності на нерухоме майно міститься інформація про право власності зокрема позивача на квартиру АДРЕСА_3 , однак дана квартира набута ним в порядку приватизації згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а не придбана на підставі правочину купівлі-продажу. Вказане підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 24.12.2004.

У даній справі, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого придбаного нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими, з огляду на таке.

В даному випадку суд виходить з принципу «належного урядування» про який неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах "Лелас проти Хорватії", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трго проти Хорватії". Він передбачає, що якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд зазначає, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних управлінь встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 30.11.2018 у справі № 819/976/17 та від 19.06.2018 у справі №607/14722/16-а.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 15950 грн., сплачені при нотаріальному оформленні Договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок, про необхідність зобов`язання відповідача сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області подання про повернення позивачу 15950 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо первинного придбання ним житла та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 КАС України доказів, які б підтверджували відсутність у позивача права на пільгу у вигляді звільнення від сплати вказаного збору у зв`язку з придбанням житла вперше.

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції №1709-3746-2667-9471 від 06.09.2019 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с. 4), розмір якого відповідає частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями).

Доводи відповідача про відсутність коштів на відшкодування витрат зі сплати судового збору у разі задоволення позову, не можуть бути прийняти до уваги, так як органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м.Запоріжжя Запорізької області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 15950 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири від 07 червня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ 20490012.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.168; код ЄДРПОУ 38025409.

Повне судове рішення складено 14.11.2019.

Суддя М.О. Семененко