Рішення № 85674787, 11.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2019 року 17 год. 34 хв.Справа № 280/3829/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., та сторін

позивач: ОСОБА_1 ,

від відповідача: Невесенко І.М.,

від третьої особи: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФОУ НОМЕР_1 )

до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 62, код ЄДРПОУ 20001556)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд 158 – Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача), в якому позивач з урахуванням уточнених вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача з включенням до неї окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 05.03.2019;

- зобов`язати відповідача виготовити та видати позивачу довідку про розмір його грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 05.03.2019 за відповідною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 за позовом до Кабінету Міністрів України, яке залишено в силі Шостим апеляційним адміністративним судом від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача, однак відповідачем було відмовлено у видачі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 05 березня 2019 року за відповідною посадою, яку займав позивач на дату звільнення із служби оскільки це не передбачено діючим законодавством України. У звязку із вищенаведеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 09.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 05.09.2019 о/об 16 год. 45 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

22.08.2019 предстанвиком третьої особи подані поясненя, в яких третя особа зазначає, що відповідачем до третьої особи надана довідка від 10.04.2018 №55/4-85, яка врахована при перерахунку пенсії. Також до третьої особи відповідачем була надана довідка про додаткові види грошового забезпечення від 01.01.2018 №59/4-2. Надання довідки про додаткові види грошового забезпечення станом на 01.03.2018 суперечить чинному законодавству. На підставі вищенаведеного, просить суд відмовити у задоволенні позову.

29.08.2019 позивачем через канцелярію суду (вх. №35822) була подана відповідь на пояснення, в якій зазначено, що третя особа, надаючи пояснення, порушує права позивача на пенсійні виплати та надає безпідставне пояснення.

05.09.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №36844) був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує у повному обсязі та вважає, що позовна заява є необгрунтованою та безпідставною. З огляду на викладене, враховуючи, що на сьогодні, законодавчо не врегульовано порядок видачі довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, останні видаються Управлінням СБ України в Запорізькій області та іншими регіональними органами СБ України, як і раніше, без зазначення додаткових видів грошового забезпечення. Надання колишнім військовослужбовцям довідок про розмір грошового забезпечення із зазначенням і додаткових видів грошового забезпечення, може призвести до розголошення відомостей щодо фінансового забезпечення співробітників за аналогічними посадами. З наведних підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.09.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 11.11.2019 о/об 16 год. 40 хв.

01.10.2019 від позивача через канцелярію суду (вх. №40531) подана відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 ро у справі № 640/19815/18 зобов`язано Службу безпеки України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача із конкретним зазначенням додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії у відсотковому та грошовому співвідношенні. Проте, ані у зазначеному листі ГУ ПФУ, ані у вказаному рішенні суду відсутні будь-які грифи відповідних обмежень. З огляду на викладене, вважає, що відповідач порушив його пенсійні права як військового пенсіонера та надав безпідставний відзив.

11.11.2019 представником відповідача через канцелярію суду (вх. №46897) були надані пояснення, в яких зазначено, що на момент складання та направлення до органу Пенсійного фонду довідки від 10.04.2018 № 59/4/85 положення пункту 1 Постанови №103 та пункту 5 Порядку № 45 були чинними, та підлягали застосуванню усіма суб`єктами, на яких поширюється дія вказаних нормативних правових актів, в тому числі і УСБУ в Запорізькій області. Із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та пункту 5 Порядку №45 цей алгоритм дій не змінився, а відтак додаткового або нового порядку складання довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу не встановлено. Таким чином, уповноважені органи, до яких відноситься і УСБУ в Запорізькій області, готують довідки про розмір грошового забезпечення па підставі списків, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України, а не за вимогою осіб, яким перераховується пенсія на підставі таких довідок. З огляду на викладене, вважає, що в Управління СБ України в Запорізькій області відсутній обов`язок готувати та подавати до Головного управління ПФУ у Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення, а відтак у спірних правовідносинах відсутні ознаки порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод та законних інтересів позивача.

Ухвалою суду від 11.11.2019 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 11.11.2019 о/об 16 год. 40 хв.

У судовому засідання позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи до суду не звявився, про дату, час, місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог ст. 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена пенсія за вислугу років з 23.04.2014, що підтверджується протоколом по пенсійній справі №0802007012 - СБУ.

Відповідачем до третьої особи надавалися довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно із Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 №59/4/85пт від 10.04.2018 та довідка про додаткові види грошового забезпечення за період військової служби з 01.04.2012 по 31.03.2014 №59/4-2 пт від 05.01.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 за позовом до Кабінету Міністрів України, яке залишено в силі Шостим апеляційним адміністративним судом від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У зв`язку з цим, 19.07.2019 позивач звернувся до відповідача із проханням надати довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 01 березня 2018 року за відповідною посадою, яку я займав на дату звільнення із служби.

Листом від 23 липня 2019 року № 59/В-229/33 відповідач повідомив позивача, що дійсно у 2018 році відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Управлінням СБУ в Запорізькій області для перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області була надана довідка про розмір мого грошового забезпечення з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років. Проте, оскільки КМУ не прийнято законодавчого акту, який надає право для перерахунку військових пенсій, достатні правові підстави для підготовки довідки про розмір грошового забезпечення відсутні.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 05.03.2019 за відповідною посадою, позивач звернувся до суду із позовом.

Заслухавши представників сторін, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цьогоЗакону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Суд зазначає, що ст. 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року, №393 (далі - Порядок №45).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком І та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України, Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача як колишнього військовослужбовця на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Згідно з пунктів 1, 2 зазначеної постанови було зобов`язано перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Також, Постановою №103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме:

пункт 5 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням»;

додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 Постанови №103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. Крім того, вказаними пунктами постанови Кабінет Міністрів України було фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018 та 2019 роках.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання постанови протиправною та нечинною в частині визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Примітки про втрату чинності вказаними пунктами Постанови №103 згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/3858/18 від 12.12.2018 були внесені в текст вказаної постанови згідно офіційного веб-порталу «Законодавство України» (https://zakon.rada.gov.ua).

Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, пункти постанови Кабінету Міністрів України, що були предметом судового розгляду є нормативно-правовими актами, які втрачають чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким вони визнані протиправними та нечинними.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, згідно п. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відтак, протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Крім того, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд зазначає, що поняття бездіяльності було неодноразово надано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 по справі №807/583/14, від 15.03.2019 по справі №805/1953/18-а та від 23.05.2018 по справі №802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

Порядок №45 в редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018 №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строкподавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України, а останні здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку.

З викладеного вбачається, що вказаним порядком визначена певна «правова процедура», дотримання якої є необхідним у правовій державі, задля забезпечення правомірності прийнятих в подальшому рішень.

Органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, а здійснюють її нарахування лише на підставі наданих їм уповноваженими органами довідок. Крім того розмір пенсійних виплат прямо залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, щоб особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону №2262-XII, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

В свою чергу, частиною другою статті 55 Закону №2262-XII передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону №2262-XII (а саме: ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63) мають вищу юридичну силу, ніж скасовані норми постанови Кабінету Міністрів №103, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.

З урахуванням вищенаведених приписів Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, спірні положення Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 відносно умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.

Європейським судом з прав людини у п.44 рішення від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України» (заява №10441/06) зазначено, що якщо у договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатись таким, що породжує майновий інтерес, іксій підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства (там же, п. 54).

Також у пункті 35 рішення від 26.06.2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та 71378/10) Європейським судом з прав людини зазначено, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язані' з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права в законі існує достатнє підґрунтя.

Суд зазначає, що положення другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності», яким дозволяється позбавити майна лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію «законів», не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.

Відтак, вимога щодо зобов`язання відповідача виготовити та видати ОСОБА_1 довідку про розмір його грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 05.03.2019 за відповідною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби, підлягає задоволенню, оскільки для надання такої довідки повинна бути дотримана правова процедура, яка дає підстави для її видачі.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про вмотивованість заявлених позовних вимог в цій частині.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №43361691від 06.08.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФОУ НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 62, код ЄДРПОУ 20001556), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд 158 – Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 62, код ЄДРПОУ 20001556) щодо відмови виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФОУ НОМЕР_1 ) з включенням до неї окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 05.03.2019.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 62, код ЄДРПОУ 20001556) виготовити та видати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФОУ НОМЕР_1 ) довідку про розмір його грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, які існували станом на 05.03.2019 за відповідною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 62, код ЄДРПОУ 20001556) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено та підписане суддею 15.11.2019.

Суддя Р.В. Сацький