Ухвала суду № 85672264, 14.11.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/7467/19

ун. № 759/21250/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Київ Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., за участю секретаря судового засідання Волошина А.О., прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Голінея І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника-адвоката Самойлика В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві Ганнисика А.М, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Дем`янцем С.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працює директором ТОВ «Масс Трейд Груп», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджений:- 22.06.2012 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; - на даний час є обвинувачем по двом кримінальним провадженням, які знаходять на розгляді в Дарницькому районному суді м.Києва за вчинення 28.10.2017 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України; та Савранському районному суді Одеської області за вчинення 16.02.2018 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 2, ст. 189, ч. 2 ст. 122 КК України, затриманого 12.11.2019 року впорядку ст. 208 КПК України, фактичний час затримання о 20:20 годині, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного в рамках кримінального правопорушення № 12019100080007970 від 12.11.2019,-

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві Ганнисика А.М., яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Дем`янцем С.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , внесеного в рамках кримінального правопорушення № № 12019100080007970 від 12.11.2019,строком на 60 днів.

Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 12.11.2019, приблизно в 19.00 годині, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням в житло - в приміщення квартири АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_5 , завдавши останній майнову шкоду на загальну суму 33767 грн.

При цьому, 12.11.2019, в денний час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_1 зустрівся зі знайомими йому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , попередньо домовились між собою про вчинення крадіжки чужого майна поєднаного із проникненням в житло, з метою обернення його на свою користь і особистого збагачення, таким чином вступивши між собою в попередню злочинну змову.

З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , на автомобілі марки «Alfa Romeo», р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , приблизно о 18.00 годині, 12.11.2019, прибули до буд. № 7/60 по пр. Академіка Палладіна в м. Києві, де припаркували вказаний автомобіль біля узбіччя під`їзної доріжки, після чого пішки направились по житловому масиву.

Приблизно о 18.30 годині, 12.11.2019, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , взявши з собою заздалегідь заготовлені інструменти, необхідні для віджиму металопластикових вікон, прибули до АДРЕСА_3. Діючи згідно раніше досягнутої домовленості, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розташувались біля АДРЕСА_3 в місцях, що забезпечували найкращий огляд прибудинкової території та почали спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_1 у свою чергу почав оглядати неосвітлені вікна квартир, розташованих на першому поверсі даного будинку, з метою підшукання помешкання громадян, з якого можна було б вчинити крадіжку.

Звернувши увагу на металопластикове вікно кв. АДРЕСА_3 та пересвідчившись при цьому у відсутності мешканців зазначеної квартири, а також отримавши по телефону інформацію від ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відсутність на прилеглій території перехожих, які могли спостерігати за його діями, ОСОБА_1 скориставшись принесеним заздалегідь невизначеним інструментом, шляхом віджиму відчинив металопластикове вікно даної квартири та проник до житла, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме:

- годинник наручний чоловічий марки «ROMANSON», вартістю 3100 грн;

- ювелірні вироби із золота: жіночий браслет, вартістю 20000 грн; обручку, вартістю 5000 грн; сережки, вартістю 5000 грн;

- грошові кошти в сумі 2000 російських рублів, що згідно курсу валют, встановленого НБУ на 12.11.2019, становить 767 грн,

а всього майна на загальну суму 33767 грн.

Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , приблизно в 19.00 годині, 12.11.2019 з місця вчинення злочину втекли, розділивши між собою викрадене та розпорядившись ним на власний розсуд, та завдавши своїми діями потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду, на загальну суму 33 767 грн.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення;

- протоколом огляду місця події;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- іншими матеріалами кримінальної справи в сукупності.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, враховуючи те, що ОСОБА_1 був раніше засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину, на теперішній час є обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях та може ухилятися та переховуватись від органів досудового розслідування, продовжує вчиняти нові злочини, може незаконно впливати на свідків, а також вчиняти інші дії, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав та просив його задовольнити, при цьому зазначав, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та може продовжувати вчиняти інші злочини.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його адвокат Самойлик В.Г. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

12.11.2019 року ОСОБА_1 затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, 13.11.2019 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором у судовому засіданні.

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину та особу підозрюваного, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч 5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також, що КПК України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого CВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора і суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві Ганнисика А.М, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Дем`янцем С.М,. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного в рамках кримінального правопорушення № 12019100080007970 від 12.11.2019,- задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів та закінчується 10 січня 2019 року о 20:20 годині (включно).

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ МЮ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 153 680,00 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва для внесення застави (отримувач: ТУ ДСАУ у м. Києві; код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172; банк Державна казначейська служба України м. Київ; р/р UA738201720000037318005112089) та надати документ, що підтверджує органу у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого CВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора і суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити двохмісячний термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ВКР Святошинського УП ГУ НП у м. Києві.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурорів Київської місцевої прокуратури №8.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.Д. Бабич