Рішення № 85671956, 12.11.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16597/18

пр. № 2/759/2212/19

12 листопада 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шум Л.М.,

при секретарі Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та спростування такої інформації,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 р.позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі «24 канал» транслювався випуск програми автора та ведучого ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_7» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8». Відеозапис цієї програми розміщений також на сайті телеканалу за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_9 . Змістом цієї статті є текстова розшифровка цього відеоматеріалу. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 23:15 на сайті цього ж телеканалу «24 канал » у підрозділі «Відеоблоги» розділу «Публікації» розміщена стаття « ІНФОРМАЦІЯ_10 », яка складена на підставі цього випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_7» та частково дублює зміст програми «ІНФОРМАЦІЯ_7». Вказана стаття міситься за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11. Зі змісту наведених програм, які знаходятся у вільному доступі та поширені серед невизначеного кола осіб, вбачається, що поширена інформація стосується позивача. В програмі «ІНФОРМАЦІЯ_7» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8». Відповідачами поширена недостовірна інформація відносно позивача, а саме: « … ОСОБА_1 був заступником голови Вищого господарського суду України, в якому разом зі своїм начальником ОСОБА_10 вони вибудували масштабну схему заробітку грошей.»; «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкована ОСОБА_10 та ОСОБА_1 і була влаштована так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. З іншого боку, якщо закон був на вашому боці, то судді підпорядковані ОСОБА_1 не могли просто так взяти і винести рішення на вашу користь. За прийняття законного рішення часто теж треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне»; «Відтак, за часи ОСОБА_21 скандальна пара ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також підконтрольні їм судді втрутилися в розгляд сотень справ. Не дивно, що суддя ОСОБА_1 за часи своєї кар`єри встиг непогано збагатитися»; «Цей суддя є власником дванадцяти квартир, кількох офісів і будинку на тисячу квадратних метрів»; «Мої джерела твердять, що ОСОБА_1 довелося як щедрому Санта Клаусу роздати в якості подарунків більшу частину з цих тринадцяти мільйонів швейцарських франків за правильне розслідування його справи в прокуратурі»; «Днями в СБУ заявили, що викрили ОСОБА_1 ще й у фінансуванні тероризму»; «СБУ стверджує, що ОСОБА_1 тісно пов`язаний з донецькими сепаратистами, зокрема, всі ці роки він безперешкодно вкладав отримані з продажу суддівських рішень гроші в купівлю нерухомості в окупованому Донецьку.»; «В одному з офісів, придбаних ОСОБА_1 навіть розмістився так званий центробанк донецьких сепаратистів. Крім того, СБУ отримала докази того, що підконтрольні ОСОБА_1 фірми регулярно сплачували податки бойовикам.»; «І ось через три роки у СБУ відкрилися очі. Вона оголосила судді ОСОБА_1 підозру у підтримці терористів.». У статті « ІНФОРМАЦІЯ_10 » відповідачами поширена недостовірна інформація відносно позивача, а саме: « ОСОБА_1 тісно пов`язаний з донецькими сепаратистами»; «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкованою ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , її було влаштовано так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. За прийняття законного рішення треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне»; «… за часи ОСОБА_21 скандальна пара ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також підконтрольні їм судді втрутилися в розгляд сотень справ. Не дивно, що суддя ОСОБА_1 за часи своєї кар`єри встиг непогано збагатитися»; «Всі ці роки ОСОБА_1 безперешкодно вкладав гроші, отримані з продажу суддівських рішень, в купівлю нерухомості в окупованому Донецьку. В одному з офісів, придбаних ОСОБА_1 навіть розмістився, так званий, Центробанк донецьких сепаратистів. Крім того, СБУ отримала докази того, що підконтрольні ОСОБА_1 фірми регулярно сплачували податки бойовикам»; «Днями в СБУ заявили, що викрили ОСОБА_1 ще й у фінансуванні тероризму». Позивач зазначає, що з 2000 року він працює суддею, з 16.05.2013 р. по теперішній час він є суддею Вищого господарського суду України. За весь час своє кар`єри він сумлінно та чесно виконував покладені на нього обов`язки, відповідно до вимог чинного законодавства, суддівську діяльність не поєднував з іншою оплачуваною роботою. Поширена вище інформація є такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, принижує його як людину, є недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, негативною, образливою, дискредитаційною, спотворює уявлення про себе у суспільстві. Жодних неправомірних дій, злочинів під час правосуддя позивач не вчиняв, не є підозрюваним по жодному кримінальному провадженню, обвинувального вироку суду відносно позивача не має, в тому числі щодо вчинення корупційних діянь та діянь щодо фінансування тероризму, про які йдеться у публікації. Поширена інформація є догадками відповідачів, які належними доказами не підтверджені. Позивач зазначає, що за рахунок незаконної діяльності не збагачувався, великою кількістю нерухомого майна не володіє. Наявне майно зазначено в деклараціях, які є у вільному доступі на офіційному сайті Національного агентства України з питань запобігання корупції у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Декларація за 2017 рік підтверджує відсутність наявності у позивача майна, про яке зазначають відповідачі. Підозра у досудовому розслідуванні, яке проводить Генеральна прокуратура України стосовно позивача не скасована, досудове розслідування закінчено, триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а тому позивач не впливав на розслідування кримінальної справи, про яке зазначали відповідачі. Поширена інформація міститься у формі фактичних тверджень, які не можуть трактуватись як оціночні судження.

З огляду на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог від 27.02.2018 (а.с. 171-175), представник позивача просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, викладену вище інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі «24 канал » у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_7», у статті ОСОБА_17 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8», яка розміщена на сайті телеканалу «24 канал » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 , а саме: « … ОСОБА_1 був заступником голови Вищого господарського суду України, в якому разом зі своїм начальником ОСОБА_10 вони вибудували масштабну схему заробітку грошей.»; «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкована ОСОБА_10 та ОСОБА_1 і була влаштована так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. З іншого боку, якщо закон був на вашому боці, то судді підпорядковані ОСОБА_1 не могли просто так взяти і винести рішення на вашу користь. За прийняття законного рішення часто теж треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне»; «Відтак, за часи ОСОБА_21 скандальна пара ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також підконтрольні їм судді втрутилися в розгляд сотень справ. Не дивно, що суддя ОСОБА_1 за часи своєї кар`єри встиг непогано збагатитися»; «…цей суддя є власником дванадцяти квартир, кількох офісів і будинку на тисячу квадратних метрів»; «….. ОСОБА_1 довелося….роздати в якості подарунків більшу частину з цих тринадцяти мільйонів швейцарських франків за правильне розслідування його справи в прокуратурі»; «Днями в СБУ заявили, що викрили ОСОБА_1 ще й у фінансуванні тероризму»; «СБУ стверджує, що ОСОБА_1 тісно пов`язаний з донецькими сепаратистами, зокрема, всі ці роки він безперешкодно вкладав отримані з продажу суддівських рішень гроші в купівлю нерухомості в окупованому Донецьку.»; «В одному з офісів, придбаних ОСОБА_1 навіть розмістився так званий центробанк донецьких сепаратистів. Крім того, СБУ отримала докази того, що підконтрольні ОСОБА_1 фірми регулярно сплачували податки бойовикам.»; «Вона оголосила судді ОСОБА_1 підозру у підтримці терористів.». Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті « ІНФОРМАЦІЯ_10 », яка розміщена на сайті телеканалу «24 канал » у підрозділі «Відеоблоги» розділу «Публікації» та міститься за посиланнямІНФОРМАЦІЯ_13, а саме: « ОСОБА_1 тісно пов`язаний з донецькими сепаратистами»; «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкованою ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , її було влаштовано так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. За прийняття законного рішення треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне»; «… за часи ОСОБА_21 скандальна пара ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також підконтрольні їм судді втрутилися в розгляд сотень справ. Не дивно, що суддя ОСОБА_1 за часи своєї кар`єри встиг непогано збагатитися»; «Всі ці роки ОСОБА_1 безперешкодно вкладав гроші, отримані з продажу суддівських рішень, в купівлю нерухомості в окупованому Донецьку. В одному з офісів, придбаних ОСОБА_1 навіть розмістився, так званий, Центробанк донецьких сепаратистів. Крім того, СБУ отримала докази того, що підконтрольні ОСОБА_1 фірми регулярно сплачували податки бойовикам»; «Днями в СБУ заявили, що викрили ОСОБА_1 ще й у фінансуванні тероризму». Зобов`язати відповідачів у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_7» та веб-сайті телеканалу «24 канал» ІНФОРМАЦІЯ_14 у розділу «Публікації» спростувати недостовірну інформацію, шляхом проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду у справі, не допускаючи власних коментарів. Зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення на на веб-сайті телеканалу «24 канал» ІНФОРМАЦІЯ_14 у розділі «Публікації» з розміщенням на посилання на спростування на головній сторінці сайту, повідомлення про спростування недостовірної інформації із заголовком: «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 » із викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду. Зобов`язати ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» вилучити статтю автора ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_8», розміщену в мережі інтернет на веб- сайті телеканалу «24 канал» ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 та вилучити статтю « ІНФОРМАЦІЯ_10 », розміщену в мережі інтернет на веб-сайті телеканалу «24 канал» ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13. Судові витрати стягнути з відповідачів.

Ухвалою суду від 22.11.2018 р. відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 54).

22.01.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника

ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на відсутність доказів, які б підтверджували факт поширення інформації по телебаченню, оскільки розповсюдження інформація по телебаченню та в мережі інтернет є різними способами поширення інформації. Також відсутні докази, що того, хто є власником сайту ІНФОРМАЦІЯ_14. Позивач є публічною особою, тому відкритий для критики і пильного нагляду громадськості, межа щодо такої особи є значно ширшою. Інформація, яку позивач просить визнати недостовірною є загальновідомою, містить оціночні судження, деякі вислови є нейтральними по відношенню до позивача, дані відносно нього не згадуються. Частина поширеної інформації щодо позивача міститься на сайтах СБУ, ГПУ (а.с. 90-97).

04.02.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зазначила, що викладені у відзиві обставини не відповідають дійсності та не спростовують факту поширення відповідачем недостовірної інформації. Відповідач наданим відеозаписом та листом до нього від 31.10.2018 підтвердив факт того, що програма транслювалась на каналі 24, який йому належить. Крім того, на сайті каналу ІНФОРМАЦІЯ_14 міститься інформація, що власником сайту є ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс». Наявність тієї обставини, що позивач є публічною особою, не позбавляє його права на захист від порушення своїх прав. Позовні вимоги щодо визнання недостовірної інформації у неповному вигляді не спричинить поновлення порушеного немайнового права позивача у повному обсязі. Позивач просить спростувати інформацію, яка стосується особи позивача. Поширені відомості містять фактичні твердження, а не оціночні судження, стосуються особи позивача, не відповідають дійсності, порочать честь та гідність позивача. Поширені цитати мають категоричну стверджувальну форму, прямо вказують на вчинення позивачем тих чи інших дій. Посилання на відкриту інформацію на сайтах СБУ, ГПУ, не має відношення до даної недостовірної інформації, оскільки інформація стосується кримінального провадження, що розслідується СБУ, прес-реліз ГПУ не містить взагалі про це жодних даних (а.с. 108-118).

Ухвалою суду від 24.04.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 187).

Поивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача ТОВ"Телерадіокомпанія Люкс"-Ничка Ю.В. в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на його безпідставність при цьому посилався на викладені обставини у відзові на позов. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином (а.с. 74, 184, 196), причини неявки суду не відомі, а тому суд вважає за можливим проводити розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі «24 канал» транслювався випуск програми автора та ведучого ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_7» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8». Відеозапис цієї програми ІНФОРМАЦІЯ_1 о 23:00 розміщений також на сайті телеканалу «24 канал» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 та містить наступну інформацію: « …ОСОБА_1 був заступником голови Вищого господарського суду України, в якому разом зі своїм начальником ОСОБА_10 вони вибудували масштабну схему заробітку грошей.»; «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкована ОСОБА_10 та ОСОБА_1 і була влаштована так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. З іншого боку, якщо закон був на вашому боці, то судді підпорядковані ОСОБА_1 не могли просто так взяти і винести рішення на вашу користь. За прийняття законного рішення часто теж треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне»; «Відтак, за часи ОСОБА_21 скандальна пара ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також підконтрольні їм судді втрутилися в розгляд сотень справ. Не дивно, що суддя ОСОБА_1 за часи своєї кар`єри встиг непогано збагатитися»; «Цей суддя є власником дванадцяти квартир, кількох офісів і будинку на тисячу квадратних метрів»; «Мої джерела твердять, що ОСОБА_1 довелося як щедрому

Санта Клаусу роздати в якості подарунків більшу частину з цих тринадцяти мільйонів швейцарських франків за правильне розслідування його справи в прокуратурі»; «Днями в СБУ заявили, що викрили ОСОБА_1 ще й у фінансуванні тероризму»; «СБУ стверджує, що ОСОБА_1 тісно пов`язаний з донецькими сепаратистами, зокрема, всі ці роки він безперешкодно вкладав отримані з продажу суддівських рішень гроші в купівлю нерухомості в окупованому Донецьку.»; «В одному з офісів, придбаних ОСОБА_1 навіть розмістився так званий центробанк донецьких сепаратистів. Крім того, СБУ отримала докази того, що підконтрольні ОСОБА_1 фірми регулярно сплачували податки бойовикам.»; «І ось через три роки у СБУ відкрилися очі. Вона оголосила судді ОСОБА_1 підозру у підтримці терористів.» (а.с. 39-42, 66-68).

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 23:15 на сайті телеканалу «24 канал » у підрозділі «Відеоблоги» розділу «Публікації» розміщена стаття « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».Вказана стаття міситься за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_11 та містить, в тому числі насутпну інформацію: « ОСОБА_1 тісно пов`язаний з донецькими сепаратистами»; «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкованою ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , її було влаштовано так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. За прийняття законного рішення треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне»; «… за часи ОСОБА_21 скандальна пара ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також підконтрольні їм судді втрутилися в розгляд сотень справ. Не дивно, що суддя ОСОБА_1 за часи своєї кар`єри встиг непогано збагатитися»; «Всі ці роки ОСОБА_1 безперешкодно вкладав гроші, отримані з продажу суддівських рішень, в купівлю нерухомості в окупованому Донецьку. В одному з офісів, придбаних ОСОБА_1 навіть розмістився, так званий, Центробанк донецьких сепаратистів. Крім того, СБУ отримала докази того, що підконтрольні ОСОБА_1 фірми регулярно сплачували податки бойовикам»; «Днями в СБУ заявили, що викрили ОСОБА_1 ще й у фінансуванні тероризму» (а.с. 43-44, 62).

Відповідно до наданої представником декларації ОСОБА_1 за 2017 р., роздрукованої із сайту Єдиного державного реєстру декларацій, зазначено, що позивач є суддею Вищого господарського суду України. Об`єктами його нерухомості є житловий будинок, загальною площею 73,10 кв.м., що знаходиться в Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Ходосівка, датою набуття права є 02.01.2015 р., квартира в м. Києві, загальною площею 84,5 кв.м., дата набуття права 84,5 кв.м. Цінним рухомим майном (крім транспортних засобів) вказано годинник, карабін. Транспортним засобом є мотоцикл (мопед) (а.с. 77-86).

Висновком лінгвістичної експертизи №15/19 від 22.02.2019, складеного ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» визначено, що висловлювання: «… ОСОБА_1 був заступником голови Вищого господарського суду України, в якому разом зі своїм начальником ОСОБА_10 вони вибудували масштабну схему заробітку грошей.»; «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкована ОСОБА_10 та ОСОБА_1 і була влаштована так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. З іншого боку, якщо закон був на вашому боці, то судді підпорядковані ОСОБА_1 не могли просто так взяти і винести рішення на вашу користь. За прийняття законного рішення часто теж треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне»; «Відтак, за часи ОСОБА_21 скандальна пара ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , а також підконтрольні їм судді втрутилися в розгляд сотень справ. Не дивно, що суддя ОСОБА_1 за часи своєї кар`єри встиг непогано збагатитися»; «Цей суддя є власником дванадцяти квартир, кількох офісів і будинку на тисячу квадратних метрів»; «Мої джерела твердять, що ОСОБА_1 довелося як щедрому Санта Клаусу роздати в якості подарунків більшу частину з цих тринадцяти мільйонів швейцарських франків за правильне розслідування його справи в прокуратурі»; «Днями в СБУ заявили, що викрили ОСОБА_1 ще й у фінансуванні тероризму»; «СБУ стверджує, що ОСОБА_1 тісно пов`язаний з донецькими сепаратистами, зокрема, всі ці роки він безперешкодно вкладав отримані з продажу суддівських рішень гроші в купівлю нерухомості в окупованому Донецьку.»; «В одному з офісів, придбаних ОСОБА_1 навіть розмістився так званий центробанк донецьких сепаратистів. Крім того, СБУ отримала докази того, що підконтрольні ОСОБА_1 фірми регулярно сплачували податки бойовикам.»; «І ось через три роки у СБУ відкрилися очі. Вона оголосила судді ОСОБА_1 підозру у підтримці терористів.», «Вся вертикаль господарських судів України була підпорядкованою ОСОБА_10 та

ОСОБА_1 , її було влаштовано так, що будь-яке рішення, яке стосується господарських суперечок можна було купити за гроші. За прийняття законного рішення треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне» містить дані, які можна перевірити на відповідність їх дійсності, є фактичним твердженням. Вислів «За прийняття законного рішення треба було платити, оскільки, якщо ви не заплатите за законне рішення, ваш опонент може купити рішення незаконне» відноситься до позивача, є поясненням, яким чином «підпорядковані» А. ОСОБА_1 судді приймали рішення у господарських справах. Тексти публікації «ІНФОРМАЦІЯ_8» та стенограми відеозапису програми «ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_2 » від ІНФОРМАЦІЯ_1, висловлювання «Цей суддя є власником дванадцяти квартир, кількох офісів і будинку на тисячу квадратних метрів» відноситься до позивача, під словосполученням «цей суддя» мається на увазі ОСОБА_1 (а.с. 147-168).

При вирішенні данного спору, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34

Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1

«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова) судам роз`яснено,

що статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

У розумінні п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» 27.02.2009 N 1, позивач, займаючи посаду заступника голови

Вищого господарського суду України, належав до категорії публічних осіб.

Суд звертає увагу, що відповідно до Правового висновку Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 6-639цс17 у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Також, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права. Так, статтею 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.

У справах «Лінгенс проти Австрії» (1986 року); «Обершлік проти Австрії» (1991 року), у яких йшлось про публічну критику політиків, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.

З аналізу вказаних рішень вбачається, що Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , є публічною особою, а тому свідомо відкритий для прискіпливого контролю за його особою, як з боку активістів, журналістів так і пересічних громадян. Інформація, поширена відповідачами стосується виключно професійної діяльності, а не його приватного життя. Крім того, враховуючи публічний статус позивача та те, що поширена інформація стосувалася його публічної діяльності та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Разом із тим, частиною першою статті 30 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст має право шукати, одержувати і поширювати інформацію.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Слід зауважити, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (рішення ЄСПЛ у справі «The Observer and The Guardian v. the United Kingdom», від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» заява № 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

Відтак, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

З урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, належним чином дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, в контексті всієї поширеної інформації щодо ОСОБА_1 суд дійшов висновку про те, що поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 інформація не є такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача, викладені відомості містять фактичні, оціночні судження та стосуються як позивача, дії якого вчинялись як публічною особою, так і іншої особи. Першоджерело інформації розповсюджене із сайту СБУ України та ГПУ України. А тому і наданий суду висновок експерта №15/19 від 22.02.2019, що був виконаний на вимогу позивача, судом не приймається до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації та її спростування, відшкодування моральної шкоди, необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 32, 34 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 275, 277, 297 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та спростування такої інформації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя : Л.М.Шум