Рішення № 85670955, 15.11.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3914/19

2/705/2102/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Умань цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Черкасиобленерго», про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про те, що на підставі Договору про постачання електричної енергії № 1157 від 01 серпня 2014 р., укладеного з підприємством Уманські електричні мережі ПАТ «Черкасиобленерго» він - ФОП ОСОБА_1 , є споживачем електричної енергії, яка надається постачальником для забезпечення потреб його електроустановок на наступних об`єктах: офісно-торгівельний центр по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та будинки по АДРЕСА_3 та оплачує послуги постачальника електроенергії згідно тарифу 2,89 грн. за 1 кВт електроенергії. Перелічені вище будинки по вул АДРЕСА_4 . Умані живляться електроенергією з належної йому електроустановки, а власники квартир цих будинків, як споживачі електроенергії, уклали відповідні договори та здійснюють оплату спожитої електроенергії згідно показників лічильників та виставлених їм рахунків.

Однак, власник квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_2 , самовільно, тобто без укладення відповідного договору як з ним, так і з постачальником електричної енергії - підприємством Уманські електромережі ПАТ «Черкасиобленерго», будучи приєднаною до належної йому електроустановки, здійснювала відбір електроенергії безоплатно.

Згідно Акту зняття показників її лічильника від 30 липня 2019 р. ОСОБА_2 незаконно та самовільно станом на 30 липня 2019 р. було спожито електроенергії в кількості 14527 кВт.

На неодноразові звернення з метою припинення несанкціонованого відбору електроенергії відповідач не реагує. З метою припинення таких незаконних дій відповідача він був змушений неодноразово звертатись у правоохоронні органи, однак його заяви досі залишаються без реагування.

Проте, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії № 1157 від 01 серпня 2014 p., укладеного з підприємством Уманські електричні мережі ПАТ «Черкасиобленерго», ним було сплачено на рахунки останнього 41983 грн. 03 коп., які відповідач ОСОБА_2 самовільно спожила в кількості 14527 кВт електроенергії (з розрахунку 2,89 грн. за 1 кВт). Зазначені показники зняті з лічильника відповідача.

Він змушений оплачувати цю заборгованість, позаяк у разі її непогашення Уманські електричні мережі відключать від електропостачання і його самого, і мешканців інших будинків.

У зв`язку з наведеним, виникає необхідність його звернення до суду з даним позовом, оскільки вважає, що має місце порушення його прав та інтересів, як споживача електроенергії і посередника в її передачі, незаконними діями відповідача, що полягають у незаконному відборі електроенергії, яку він, як добросовісна сторона договору про постачання електричної енергії № 1157 від 01 серпня 2014 p., вимушений оплачувати з метою запобігання її відключення.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 41983 грн. 03 коп. - вартість самовільно спожитої відповідачем електроенергії, 6523 грн. - вартість послуг фіксування кількості самовільно спожитої відповідачем електроенергії; 5000 грн. - за надання правової допомоги, судовий збір.

Ухвалою судді справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ст. 274 ЦПК України, без повідомлення (виклику) сторін.

Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином.

10.10.2019 р. від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву ФОП ОСОБА_1 в якому вона повністю не визнає пред`явлені позовні вимоги та заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що відповідно до наданих суду документів, ФОП ОСОБА_1 отримує обсяг електричної енергії вказаний у додатковій угоді № 1157 від 23.12.2015 року до договору про постачання електричної енергії від 01 серпня 2014 року № 1157 в кількості 220 кВт, при чому у додатку № 1 до вказаного договору обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу споживач, який має декілька об`єктів, надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії по кожному об`єкту, зокрема «офісно-торгівельний центр» вул. Шевченка, АДРЕСА_2 та « АДРЕСА_6 » АДРЕСА_4 . При цьому, відповідно до вказаного документу очікуваними обсягами використаної потужності є 96 тис. кВт год. Тобто, вказана потужність використовується для будівництва, а не для надання їх споживачам - власникам квартир багатоквартирних будинків. Відповідно до реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ФОП ОСОБА_1 , як суб`єкт господарювання, який провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг станом на 31.08.2019 ліцензії на право придбання, збуту електричної енергії не отримав. Тобто, ФОП ОСОБА_1 не має права продавати електроенергію побутовим споживачам. Жодного документу передбаченого законодавством України щодо законного підключення до електромереж квартири АДРЕСА_7 , суду позивачем надано не було. Крім того, відповідно до договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_4 власниками АДРЕСА_8 є не лише ОСОБА_2 , а ще троє громадян: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 Відповідачка не погоджується і з Актом зняття показників її лічильника від 30 липня 2019 р. щодо спожитої електроенергії в кількості 14527 кВт., оскільки вказані дії не відповідають положенням пункту 3.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, а саме: в позовній заяві та додатках до неї відсутні будь-які документи, що підтверджують факт встановлення розрахункового засобу обліку електричної енергії, його опломбування пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації, копію свого примірника. Їй, як споживачу, не було надано копію такого акту про пломбування. Вказує, що ціна 2,89 грн. за 1 кВт електроенергії, яку вказує позивач, є завищеною і такою, що не відповідає тарифам, встановленим НКРЕКП. Її сім`я, починаючи з 2016 року має право на отримання субсидії. Крім того, мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, а ФОП ОСОБА_1 своїми діями позбавляє її гарантій, передбачених Конституцією України та законами України. Після численних погроз позивача щодо відключення електроенергії, 19.03.2019 р. вона сплатила 793 грн. 92 коп. ФОП ОСОБА_1 за споживання електроенергії, при чому в квитанції № 35 від 19.03.2019 р. вказано, що оплата лише 519 кВт, тобто виходить 1,53 грн. за 1 кВт і вона не розуміє, що це за тариф, та ким він встановлений. Відповідач заперечує і щодо зазначеного в позовній заяві факту фіксування показників лічильників комісією в складі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було нараховано оплату праці в сумі 6523 грн., оскільки про здійснення перевірки приладів обліку її, як споживача, жодного разу попереджено не було, документів, що підтверджують особу перевіряльників, згідно правил, не пред`явлені, направлення на перевірку не пред`являлось, тобто були грубо порушені вимоги правил користування електричною енергією для населення, правилами користування тепловою енергією (Постанова про затвердження Правил користування електричною енергією для населення від 26 липня 1999 р., № 1357) з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Відповідач зазначає, що фактично забудовник не виконав свої зобов`язання, а саме: не отримав відповідні технічні умови на підключення комунікацій, не дотримав завдань, визначених в технічних умовах, будинок не ввів в експлуатацію, всупереч законодавству України став постачальником електричної енергії не маючи при цьому ліцензії НКРЕКП і в подальшому незаконно та без будь-яких правових підстав, намагається стягнути кошти за користування електричною енергією з власників квартир та мешканців будинку по АДРЕСА_4 . Просить в задоволенні позову відмовити повністю, стягнути з ФОП ОСОБА_1 на її користь судові витрати в сумі 5000 грн.

24.10.2019 р. позивач ФОП ОСОБА_1 подав на адресу суду Відповідь на Відзив ОСОБА_2 в якому зазначає, що як убачається із тексту поданого відповідачем відзиву, ОСОБА_2 не заперечує факт незаконного відбору електроенергії у позивача і в кількості, що зазначена у позовній заяві, проте вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач сплачує за електроенергію, яку незаконно відбирає відповідач, по тарифам, що є вищими за тарифи, встановлені для населення. За логікою відповідача, якби вона незаконно відбирала електроенергію у споживача, який сплачує за неї згідно тарифів, які встановлені для населення, то такий позов підлягав би задоволенню. Аргументи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 не має права продавати споживачам електроенергію та не є ліцензованим постачальником електричної енергії - мусять розцінюватись критично, оскільки такі аргументи могли б заслуговувати на увагу виключно тоді, коли між ФОП ОСОБА_1 , як постачальником, та відповідачкою існували договірні відносини щодо постачання останній електричної енергії. У даному випадку має місце незаконний відбір (крадіжка) електричної енергії громадянкою ОСОБА_2 від електроустановок ФОП ОСОБА_1 , який сам є споживачем електричної енергії та сплачує за неї згідно рахунків, які виставляє йому ПАТ «Черкасиобленерго» по тарифам для не побутових споживачів. Встановлювати тарифи для ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1 . законних підстав не має, оскільки неоплата рахунків, які виставляє йому постачальник, стане наслідком відключення самого ФОП ОСОБА_1 від отримання електричної енергії. Той факт, що ФОП ОСОБА_1 є належним споживачем електричної енергії, підтверджується доказами, які були ним подані разом з позовною заявою, в тому числі і Договором про постачання електричної енергії № 1157 від 01 серпня 2014 p., укладеного з підприємством Уманські електричні мережі ПАТ «Черкасиобленерго». Докази повного розрахунку позивача ФОП ОСОБА_1 з ПАТ «Черкасиобленрго» за електричну енергію, включаючи незаконно відібрану відповідачкою, суду надані. Доказів того, що позивач сплатив на рахунки ПАТ «Черкасиобленерго» кошти за використану електроенергію, в тому числі і ту, яка була відібрана відповідачкою, в розмірі меншому, ніж той, що зазначений у позовній заяві, відзив теж не містить і суду такі не представлені. Якщо відповідачка вважає, що повинна сплачувати за незаконно відібрану електроенергію по тарифам, які встановлені для населення, то вона не позбавлена права після оплати позивачу позовної суми заявити претензії до ПАТ «Черкасиобленерго» про компенсацію їй такої переплати. Також вважає, що доводи відповідачки про те, що вона має право на пільги на оплату послуг з надання електроенергії, не заслуговують на увагу, оскільки нині діюче законодавство не надає право будь-яким особам, що мають пільги на оплату послуг з електропостачання, незаконно під`єднуватись до чужих електроустановок та здійснювати незаконний відбір електроенергії, принаймні відповідачка не називає норму права, яка б подібне дозволяла. А крім того, ФОП ОСОБА_1 не має пільг з оплати послуг електропостачання, і такі пільги на нього при оплаті ним послуг з електропостачання не поширюються. Щодо доводів відповідачки, що ним стягується аналогічна сума по оплаті послуг по зняттю показників лічильника контролером, виїздах і роботі електрика по цьому об`єкту, роботі обліковця щодо обліку та фіксування кількості самовільно спожитої відповідачем електроенергії, - то вони не заслуговують на увагу, оскільки доказів її стягнення остання суду не представила, а тому така сума є обґрунтованою. Всі інші доводи відповідачки (щодо процедури зняття показників лічильника, встановлення тарифів, склад тарифу тощо) взагалі не є істотними, оскільки стосуються випадків, коли між сторонами існують договірні відносини з електропостачання, тобто коли одна сторона (споживач) на підставі письмового договору з постачальником споживає електричну енергію, - але матеріали справи такого договору не містять. Посилання відповідачки на сплачену нею суму 793,92 грн. за спожиті 519 кВт електроенергії згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 35 від 19.03.2019 р., свідчить лише про те, що це її єдиний платіж за період з 2016о по 2019 р. Крім того, вона неправильно розрахувала тариф для населення - нібито 1,53 грн. за 1 кВт (793,92 грн. : 519 кВт), а тому дивується цьому тарифу, вважаючи його неіснуючим. Тут має місце помилка. Річ у тім, що перші 100 кВт оплачуються за тарифом 0,90 грн./1кВт, а решта - 1,68 грн./кВт. Тому сума правильна: (0,90 грн. х 100 кВт) + (1,68 грн. х 419 кВт) = 793,92 грн. Проте, це та сума, яку визначила сама відповідачка, як часткову оплату за всю спожиту нею електроенергію. Бухгалтер не могла її цю суму не прийняти. Але за цю саму спожиту відповідачкою електроенергію (519 кВт, та й за всю іншу) позивачем сплачено по зовсім іншому тарифу - 2,89 грн./кВт. Позивач зазначає, що не заперечує проти зменшення загальної позовної суми на сплачені відповідачкою 793 грн. 92 коп.

24.10.2019 р. на адресу суду надійшли Пояснення третьої особи по справі – директора Уманських енергетичних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» в яких зазначає, що між ПАТ «Черкасиобленерго», від імені якого діяли Уманські енергетичні мережі (Постачальник), та ФОП ОСОБА_1 (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1157 від 01.08.2014 року. Відповідно до умов даного Договору сторони взяли на себе взаємні зобов`язання: Постачальник постачати електричну енергію Споживачеві, а Споживач - оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору. За Договором № 1157 та додаткової угоди до нього від 23.12.2015 року електропостачання здійснювалось до належних Споживачеві об`єктів, в тому числі до об`єкту - будинку по АДРЕСА_4 . Умови Договору № 1157 сторонами виконувались в повному обсязі, заборгованість за спожиту електричну енергію відсутня. 11 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017р. №2019-VIII (далі-Закон). Відповідно до положень Закону, з 1 січня 2019 року ПАТ «Черкасиобленерго» здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Черкаської області, виконує функції, має права і обов`язки Оператора системи розподілу. Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу (ПАТ "Черкасиобленерго") та користувачами системи розподілу є Кодекс системи розподілу (КСР), затверджений постановою НКРЕКП від 14.02.2018 року № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.02.2018 року № 312. Розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії. Система розподілу - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Користувачі системи розподілу - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи розподілу або використовують системи розподілу для розподілу електричної енергії. Як оператор системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго» здійснюють розподіл електричної енергії до житлового будинку по АДРЕСА_4 відповідно до регламенту Договору споживача про розподіл електричної енергії № 1157 від 27.12.2018 року, укладеного між ПАТ «Черкасиобленерго», від імені якого діяли Уманські енергетичні мережі (Оператор системи) та ФОП ОСОБА_1 Даний Договір є публічним договором приєднання та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ. Умови даного Договору Сторонами виконуються в повному обсязі, заборгованість у Споживача перед Оператором системи відсутня. Мешканка квартири АДРЕСА_7 в - ОСОБА_2 та ПАТ «Черкасиобленерго» не перебувають у договірних відносинах відносно розподілу електричної енергії, а тому і заборгованість перед оператором системи розподілу відсутня. Відносно тієї обставини, що між Позивачем та Відповідачем не існує ніяких договірних відносин стосовно приєднання останньої до електроустановок Позивача, проте Відповідач використовує для власних потреб електричну енергію, вважає, що в даному випадку сторонам по справі слід керуватися нормами ст. 202 Цивільного кодексу України. Пунктом 3 вказаної статті визначено, що правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. У відповідності з нормами п. 5 ст. 202 ЦК України до прав та обов`язків, які випливають з одностороннього правочину, застосовуються норми як до договору. Тому, не зважаючи на те, що між Позивачем та Відповідачем не має письмового договору, що вбачається з позовної заяви, Відповідач здійснював споживання електричної енергії, чим проявляв добровільне волевиявлення, і в зв`язку з чим у нього в зв`язку з фактичним споживанням електричної енергії, тобто одностороннім правочином, виникає зобов`язання з оплати спожитих послуг на користь виконавця цих послуг. Отже, вважає до цього зобов`язання застосовуються норми як до договору. Просить суд прийняти рішення по справі відповідно до вимог чинного законодавства України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні із досліджених доказів встановлено, що згідно Договору про постачання електричної енергії № 1157 від 01.08.2014 р., з послідуючими Додатковими угодами, Постачальник – Уманські енергетичні мережі ПАТ «Черкасиобленерго» продає електричну енергію Споживачу – ФОП ОСОБА_1 для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 20 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії (а.с.9-12, 13,14,15).

Згідно Додаткової угоди № 1157 від 23.12.2015 р. до Договору про постачання електричної енергії № 1157 від 01.08.2014 р. в пунктах 2, 3 зазначено: додати до переліку додатків пункту 9.1 Договору таку строку: «Додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу на 2016 р.» по об`єктах ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_9 в редакції, що додається», з метою виконання зобов`язань щодо постачання електричної енергії за вказаними адресами (а.с.13).

Відповідно до даних єдиного реєстру отриманих документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 21.01.2014 р. № ЧК 083140210413 на об`єкт «Будівництво малоповерхових багатоквартирних житлових будинків (ІІІ черги) АДРЕСА_2 », замовник ФОП ОСОБА_1 . Дані об`єкти – три будинки І, ІІ, ІІІ черги мали початково одну адресу: АДРЕСА_2 . Управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради за зверненням ФОП ОСОБА_1 з метою упорядкування нумерації будівельному триповерховому житловому будинку з житловою мансардою (ІІ черга), чотирьохповерховому житловому будинку з житловою мансардою (ІІІ черга), що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:003: НОМЕР_1 , присвоєно поштову адресу: Черкаська АДРЕСА_10 В відповідно (а.с.79-80).

Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 20.04.2016 р., зареєстровано в реєстрі за № 695, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 є власниками по ј частці квартири АДРЕСА_5 (а.с.62-63).

Згідно Акту зняття показників лічильників електроенергії у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , комісією у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 19 грудня 2018 р. були зняті показники електролічильників у квартирах за номерами 4, яка належить ОСОБА_6 , та 17, яка належить ОСОБА_2 , на момент зняття показники становили у квартирі АДРЕСА_11 – 017318 кВт/год, № 17 – НОМЕР_2 кВт/год (а.с.20).

Згідно Акту зняття показників лічильників електроенергії у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , комісією у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 01 березня 2019 р. були зняті показники електролічильників у квартирах за номерами 4, яка належить ОСОБА_6 , та 17, яка належить ОСОБА_2 , на момент зняття показники становили у квартирі АДРЕСА_11 – 018116 кВт/год, № 17 – НОМЕР_3 кВт/год (а.с.19).

19.03.2019 р. ОСОБА_2 сплатила ФОП ОСОБА_1 793 грн. 92 коп. відшкодування витрат за електроенергію в кількості 519 кВт/год. (а.с.64).

Згідно Акту зняття показників лічильників електроенергії у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , комісією у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 30 липня 2019 р. були зняті показники електролічильників у квартирах за номерами 4, яка належить ОСОБА_6 , та 17, яка належить ОСОБА_2 , на момент зняття показники становили у квартирі АДРЕСА_11 – 019283 кВт/год, № 17 – НОМЕР_4 кВт/год (а.с.16).

Згідно Акту виявлення несанкціонованого приєднання до електромереж мешканцями квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , комісією у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 27 червня 2019 р. було виявлено самовільне підключення до електромереж і здійснення незаконного відбору електроенергії квартирами за номерами АДРЕСА_11 , яка належить ОСОБА_6 , та 17, яка належить ОСОБА_2 , після чого на місце знову ж були викликані працівники ДОПСП Уманського відділу поліції ГУНП, які також зафіксували даний факт правопорушення (а.с.18).

Згідно Акту виявлення несанкціонованого приєднання до електромереж мешканцями квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_4 , комісією у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 24 липня 2019 р. було вдруге виявлено самовільне підключення до електромереж і здійснення незаконного відбору електроенергії квартирами за номерами 4, яка належить ОСОБА_6 , та 17, яка належить ОСОБА_2 , після чого на місце знову ж були викликані працівники ДОПСП Уманського відділу поліції ГУНП, які також зафіксували даний факт правопорушення (а.с.17).

27.06.2019 р. за № 15 та 24.07.2019 р. за № 17 ФОП ОСОБА_1 звертався до Уманського ВП ГУНП в Черкаській області із письмовим проханням прийняти міри до власниці квартири АДРЕСА_7 , в зв`язку з тим, що вона здійснила самовільне підключення до електроустановок і здійснює незаконний відбір електроенергії, чим завдає фінансової шкоди (крадіжку електроенергії) ФОП ОСОБА_1 (а.с.23,24,25).

Згідно Акту звірки розрахунків між Уманськими ЕМ і ФОП ОСОБА_1 ДПЕ № 1157 за надані послуги постачання електричної енергії станом на 19.08.2019 р. 9:27:00 заборгованість за електроенергію відсутня (а.с.22).

Згідно Видаткового касового ордера від 24.07.2019 р. ФОП ОСОБА_1 виплачено ОСОБА_5 3000 грн. за послуги по зняттю показників лічильника за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно Видаткового касового ордера від 20.08.2019 р. ФОП ОСОБА_1 виплачено ОСОБА_4 3523 грн. за послуги електрика на роботах за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21).

24.07.2019 р. за вих. № 19 ФОП ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 було направлено Претензію щодо заборгованості за послуги з постачання електроенергії (а.с.26-27).

Згідно Довідки-розрахунку по заборгованості за електроенергію власником квартири АДРЕСА_12 Досичевою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 В перед ФОП ОСОБА_8 .П. ОСОБА_2 13575кВт/год. х 2,89 грн. = 39231,75 грн. Витрати по зняттю показників лічильника контролером та виїзди і робота електрика на даних об`єктах, робота обліковця складають 6523 грн. (а.с.28).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1212 ЦК України: «Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи».

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України: «Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна».

З цитованої вище норми (ч. 1 ст. 1212 ЦК України) вбачається, що умовами виникнення даних зобов`язань щодо повернення безпідставно отриманих коштів є: а) факт набуття майна (коштів) однією особою; б) відповідна втрата майна (або неотримання майна, коштів) іншою особою; в) відсутність достатньої правової підстави для цього (угоди сторін, вказівки закону тощо).

Відсутність у відповідача правової підстави означає, що вона збагатилася за рахунок потерпілого, тобто ФОП ОСОБА_1 , поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 77 ЗУ «Про електроенергетику»: правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з положеннями п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 р. № 312: Споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватись електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснити оплату рахунків, виставлених на підставі цих Правил.

Тобто, правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачкою підпадають, крім того, під дію статті 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

У відповідності з нормами п. 5 ст. 202 ЦК України до прав та обов`язків, які випливають з одностороннього правочину, застосовуються норми як до договору. Тому, не зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем не має письмового договору, що вбачається з позовної заяви, відповідач здійснював споживання електричної енергії, чим проявляв добровільне волевиявлення, і в зв`язку з чим у нього в зв`язку з фактичним споживанням електричної енергії, тобто одностороннім правочином, виникає зобов`язання з оплати спожитих послуг на користь виконавця цих послуг.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду жодного доказу належного, допустимого та достовірного у відповідності до ст.ст. 77-79 ЦПК України щодо заперечень проти позову.

Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані на нормах закону і повинні бути задоволені.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

27.08.2019 року між адвокатом Кецкало В.В. та ФОП Поліщук ОСОБА_9 було укладено договір про надання правової допомоги (а.с.36-37).

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат від 27.08.2019 р., квитанції до прибуткового касового ордера № 7 від 27.08.2019 р., на професійну правничу допомогу ФОП ОСОБА_1 витратив 5000,00 грн.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, потребу у вчинені запитів адвоката, той факт, що справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 22, 202, 1191, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 11-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», про стягнення коштів, з урахуванням уточнених позовних вимог, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 41 189 грн. 11 коп. заборгованості за самовільно спожиту відповідачем електроенергію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 6523 грн. 00 коп. вартості послуг фіксування кількості самовільно спожитої відповідачем електроенергії.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по справі, сплачені за надання правової допомоги, в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений позивачем за розгляд даної справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік